Уряди різних країн стурбовані стрімким розвитком штучного інтелекту та намагаються запобігти його можливим загрозам. Попри спільні конференції та дискусії, поки не дійшли єдиної думки, що ж робити із ШІ: жорстко контролювати чи дати свободу розвитку. Politico зробив огляд політичних подій навколо штучного інтелекту, які можуть вплинути на подальший розвиток технології. Forbes переказує головне з матеріалу.
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Минулого листопада у Лондоні відбувся зʼїзд світових лідерів, академіків і керівників технологічних компаній, на якому дискутували про все ще гарячу тему – штучний інтелект. Договорилися до спільного проголошення добрих намірів у питанні розвитку ШІ, але єдиної стратегії контролю технології так і не погодили.
Домінували два протилежних бачення:
- Нік Клеґґ із Meta, колишній заступник премʼєра Британії, стверджував, що спроби контролювати ШІ – це як будувати літак у польоті, тобто це ризиковано і складно.
- Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала всіх дотримуватися достатньо жорсткого Закону про ШІ, який не так давно ухвалив Брюссель, і наслідувати його.
Схожа політична битва двох полярних підходів до регулювання штучного інтелекту триває по всьому світу. Хто переможе в ній, визначатиме функціонування цієї ключової технології ери на Заході. Щойно правила встановлять, їх буде майже неможливо переписати.
Врешті 29 країн, серед яких Китай, члени ЄС та США, підписали договір про зменшення ризиків ШІ. Очікується, що битва за контроль над технологією і прийняття нових стандартів ШІ завершиться до кінця 2024 року. Але чиєю перемогою?
Politico поговорив більш як з трьома десятками політиків, законотворців, технодиректорів та іншими діячами сфери, щоб зрозуміти динаміку дискусій навколо питання штучного інтелекту. Багато співрозмовників попросили про анонімність.
Вашингтон проти Брюсселю
За місяць до зʼїзду у Лондоні до Японії зʼїхалися країни «Великої сімки», щоб спробувати створити новий світовий стандарт генеративного ШІ. Вера Йоурова, віцепрезидентка Єврокомісії, поїхала туди, щоб переконати лідерів «Сімки» ухвалити правила, які вже розробив ЄС для ШІ і закріпив у Законі про штучний інтелект.
Підхід Євросоюзу вирізняється суворістю і включає заборону на найбільш навʼязливі форми технології, а також жорсткі правила для Google, Microsoft та інших лідерів ринку, які вимагають від них більшої відкритості у розробці ШІ-продуктів.
А от головний дипломат Джо Байдена з цифрових питань Натаніель Фік виступав перед «Великою сімкою» із протилежним меседжем: жодних заборон чи жорстких вимог, а лише мʼякий режим контролю із добровільними зобовʼязаннями діячів індустрії.
Йоурова не сприймала альтернативу Вашингтону, розповів один учасник зʼїзду, бо він не пропонував обовʼязкових для всіх законів. Але позиція США мала велику вагу через домінантну роль країни у розвитку штучного інтелекту.
Двоє людей, які зустрічалися із Фіком у Японії, розповіли, що він критикував закон ЄС за надто жорсткий контроль, який обтяжує бізнес, на відміну від Вашингтону, який дозволяє компаніям розвивати інновації. Так, минулого липня адміністрація Джо Байдена на слово повірила провідним техногігантам, таким як Amazon, котрі пообіцяли робити ШІ безпечнішим. А 30 жовтня президент видав наказ, який давав федеральним агентствам більше влади в цьому питанні.
«Було чітко зрозуміло, що Вашингтон не збирався віддавати Брюсселю перемогу», – сказав Politico ще один учасник саміту в Кіото.
Макрон збирає вечерю
Тим часом президент Франції Емманюель Макрон зібрав у Єлисейському палаці 40 експертів індустрії ШІ, серед яких були й президент OpenAI Ґреґ Брокман і головний ШІ-науковець Meta Янн Лекун. Розмова за вишуканими стравами та вином теж повернула у бік контролю.
У Франції досить велика і розвинена індустрія ШІ, тому Макрон особисто хоче взяти участь у створенні регуляторних правил для технології у світі. Президенту Франції не дуже подобається Закон ЄС про ШІ, бо він боїться, що той може загальмувати французькі фірми типу Mistral.
Під час вечері знову-таки лунали діаметрально протилежні думки. Один табір, до якого належить Брокман, виступав за те, щоб законотворці і діячі галузі займалися довгостроковими загрозами ШІ, як-от захоплення штучним інтелектом контролю над людством. Брокман і його однодумці впевнені, що надто жорсткий контроль стримує прогрес.
Представники протилежного табору, наприклад Мередіт Віттакер, американська технологиня, яка теж була на вечері, висловилася проти такого підходу. Вона, як переповів учасник заходу політичному виданню, сказала, що реальна шкода від нинішнього ШІ вимагає активних рішень від політиків уже зараз. Неправдиві дані, які «згодовують» ШІ-системам, та вбудовані гендерні і расові упередження не можуть чекати, вважає Віттакер.
Інший учасник вечері сказав, що Макрон хотів показати світові, що Франція і за регуляцію ШІ, і відкрита до бізнесу.
Цей баланс хоче втримати більшість лідерів.
Кампанія техногігантів
Керівники технологічних компаній теж байдики не били, а літали по всьому світу, щоб переконувати політиків не надто закручувати гайки діячам сфери ШІ. Колишній гендиректор Google Ерік Шмідт і засновник LinkedIn Рік Гоффман були на всіх вищезгаданих зустрічах і пояснювали, що надмірний контроль віддасть перевагу в ШІ авторитарному Китаю.
Технобоси намагалися переконати лідерів у тому, що сьогоднішні найпередовіші ШІ-технології продукують украй неоковирні відео, які дуже легко помітити. Таким чином вони хотіли показати, що наразі ШІ безпечний, а небезпеки чекають у майбутньому, коли він буде дійсно розвиненим.
Опоненти таких заяв стверджують, що така тактика дає можливість OpenAI, Alphabet та іншим применшувати те, наскільки сильно вони шкодять людям уже зараз. Чого тільки вартий випадок у Нідерландах, коли податкова створила алгоритм, який навчила відсортовувати «ненадійних» людей, що нібито нечесно отримують допомогу від держави на дітей. Politico дізнався, що до такого списку потенційних «шахраїв» належали люди із подвійним громадянством, низьким доходом і неєвропейської зовнішності. Достатньо було підозри системи у неблагонадійності людини, щоб їй не просто не дали допомогу, а й змусили повертати раніше надану.
Але схоже, що ближчими до перемоги у 2024-му стали прихильники легкого нагляду, а не контролю.
Після ухвалення Закону про ШІ в Брюсселі Макрон став на бік канцлера Німеччини Олафа Шольца та італійської премʼєрки Джорджи Мелоні, які закликали до менших обмежень. Навіть коли у лютому президент Франції підтримав закон, то зробив це із послабленнями для європейських фірм. «Ми будемо регулювати те, що вже не виробляємо чи не розробляємо», – сказав Макрон.
Ліцензування
Один із пропонованих методів контролю за ШІ – це ліцензування, коли державний орган видає тій чи іншій компанії дозвіл на розробку технології. Microsoft і OpenAI є прихильниками саме цього підходу. На їхню думку, якщо ШІ займатиметься невелика кількість компаній, то регулятори зможуть збудувати ближчі звʼязки із розробниками і краще оцінюватимуть ризики.
Критики домінування Кремнієвої долини вважають такий підхід ще одним способом, у який техногіганти позбавляються конкурентів. Марк Сурман, виконавчий директор Mozilla Foundation та прихильник відкритого коду ШІ, сказав, що найбільші технокомпанії просто хочуть захопити молоду ШІ-індустрію, залишивши інших ні з чим.
Politico повідомляє, що восени Сурман теж влаштував тур західними столицями, аби переконати американських, європейських і британських чиновників не обмежувати доступ до розробки ШІ-моделей наступного покоління. У цьому прагненні його підтримує, як не дивно, гендиректор і засновник Meta Марк Цукерберг.
Традиційно, як і в інших питаннях, що стосуються ШІ, думки розділилися і тут. Відкритий підхід знаходить прихильників у владних колах Вашингтону, та й Брюссель погодився не обмежувати ШІ з відкритим кодом надто жорсткими правилами, якщо тільки технологію не використовують у заборонених практиках, як-то розпізнавання облич на продаж. А от у Великій Британії схиляються до того, щоб дозволяти займатися найбільш передовими ШІ-моделями лише обмеженій кількості компаній.
«Якщо залишити ШІ в руках кількох, обмежиться коло контролю за їхніми розробками», – застерігає Сурман.
Судний день близько
Саме 2024-й стане роком, коли визначиться переможець у битві за регулювання ШІ, вважає Politico, адже цьогоріч відбудуться важливі події:
- До літа частини Закону про ШІ Євросоюзу набудуть чинності.
- Наказ Білого дому щодо ШІ вже змінює те, як федеральні агентства справляються із новою технологією, а до кінця року очікуються додаткові реформи у Вашингтоні.
- Велика Британія, Японія, Канада, Китай та кілька інших розробляють власні плани, серед яких контроль за найбільш передовими ШІ-технологіями і спроби переконати інші держави прийняти їхні правила.
У 2024-му громадськість навряд чи забуде про те, що хоче рішучих дій політиків стосовно ШІ, сказали Politico більше десятка ШІ-експертів. Зрештою, це рік виборів у світі і розмови про те, як штучний інтелект може на них вплинути, не стихають.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
