Категорія: Інновації
Дата: 18 травня 2023 17:50

Єгор Анчишкін продав свій перший стартап Google, в другий залучив Степана Черновецького. Як його нова компанія планує роботизувати склади в Америці

Валентина Дудко

Forbes

Єгор Анчишкін Фото з особистого архіву

Новий стартап серійного підприємця Єгора Анчишкіна Instock вийшов зі стелс-режиму. На руках – готова технологія, перший клієнт і $4,6 млн інвестицій. Чим займається ця компанія

Після виходу із Zakaz.ua легенда українського техноринку 2010-х Єгор Анчишкін, 42, зник із радарів й нечасто з’являвся на публіці. Проте серійного виробника стартапів рано списувати на лаву запасних. Чим він займався увесь цей час?

Хто такий Єгор Анчишкін

На рахунку випускника КПІ й вихідця з інвестиційного бізнесу Анчишкіна – два голосних екзити. Перший – шестирічний Viewdle із $12,5 млн венчурних інвестицій – він продав Google у 2012-му. Скільки підрозділ техногіганта заплатив за розроблену українцями технологію розпізнавання облич, сторони не розкривають. Ймовірний діапазон угоди – $30–45 млн, писав тоді TechCrunch. Проте Viewdle поповнив віртуальне кладовище поглинутих Google стартапів у 2014-му.

Другий – прощання із сервісом доставки продуктів Zakaz.ua – сам засновник за екзит не рахує. «Можна сказати, що це розлучення», – уточнює Анчишкін. Він покинув проєкт у 2017-му. Причина – не зійшлися у поглядах на вектор експансії із найбільшим інвестором, який вклав у стартап $10 млн. Фонд Chernovetskyi Investment Group (CIG) Степана Черновецького робив ставку на пострадянські ринки, засновник – на США.

Розлучення вийшло складним. «Компанія розділилася на дві, і потім ми обмінялися акціями», – пояснює Анчишкін. Українська частина залишилася у Черновецького. Американську під брендом CartFresh у фаундера придбав бостонський стартап Takeoff Technologies, що робить роботизовані системи для складів.

Суму цієї угоди Анчишкін також не розкриває, додаючи, що вона була не надто великою. «Я дуже сподіваюся, що українська частина коштуватиме набагато більше», – каже він, натякаючи на ймовірне поглинання Zakaz.ua іспанським єдинорогом Glovo.

Розмови про купівлю Zakaz.ua ширилися ринком ще наприкінці 2021-го, хоча офіційно топменеджмент обох компаній її спростовував. На той момент український сервіс міг коштувати до $40 млн. Але підписи на фінальному варіанті угоди так і не з’явилися.

Акціонери навіть отримали документи із цифрами, стверджує Анчишкін. Проте у самого Glovo у той самий час зʼявився новий власник – німецький сервіс доставки Delivery Hero, що якраз активно скуповував конкурентів. Версія Анчишкіна – відкласти поглинання Zakaz.ua попросив саме Delivery Hero, проте воно не зняте із порядку денного.

«Ні, ми їх не купували й не плануємо», – відповів Forbes співзасновник Glovo Саша Мішо. Іспанці, за його словами, зустрічаються з багатьма українськими гравцями, але M&A – це не головна тема розмов.

Проте й Анчишкін не сидів без діла в очікуванні історії із Zakaz.ua й останні три роки, не привертаючи уваги, будував стартап Instock. Чим він займається?

Коротке досьє Instock

Дата заснування: 2020 рік

Засновники: Єгор Анчишкін (CEO), Віктор Сметанюк (CTO), Андрій Швидкий (VP of Engineering), Михайло Сметанюк (Head of Mechanics), Віра Тарбаєва (голова з фінансів)

Інвестиції: $4,6 млн, три раунди

Оцінка: близько $20 млн

Команда: 32 людини, половина – у Києві та Рівному

Офіси: США, Словаччина, Україна

Як дизраптити ринок складської логістики

Instock працює у відносно молодій індустрії RaaS – робототехніка як послуга. Простіше кажучи, стартап автоматизує склади для ритейлерів, інтернет-магазинів тощо. Наразі пріоритетні клієнти – так звані Third Party Logistics (3PL), складські оператори, що збирають замовлення для Amazon та інших інтернет-майданчиків.

Нове дітище Анчишкіна вийшло зі стелс-режиму у травні 2023-го із $4,6 млн інвестицій. Найбільший посівний раунд на $3 млн закритий у січні 2022-го. На борту, крім фондів One Way Ventures, Lux Capital та Commerce VC – три десятки ангельських інвесторів. Це п’ятеро співзасновників та «підприємці Кремнієвої долини, переважно українського походження», описує їх Анчишкін, не розкриваючи імен.

В останньому раунді Instock оцінили у близько $20 млн, каже фаундер. Раніше цього ж року інший український розробник складських роботів Deus Robotics Павла Пікуліна отримав оцінку в $15 млн. Його найбільший український клієнт – «Нова Пошта». Паралельно йдуть перемовини з двома українськими компаніями та чотирма у США, каже Пікулін.

«Схоже, в Україні з’явився свій robotics сектор», – каже Влад Тісленко, партнер фонду SMRK, що вклав у стартап Пікуліна $1,5 млн. Проте Instock та Deus Robotics не зовсім конкуренти.

Фішка Instock – модульність. Крім роботів, що розвозять товари, стартап сам розробив складські стелажі з контейнерами і софт, який керує технікою. Замовник платить за підписку і орендує усю систему, яку можна розбирати й збирати у різних конфігураціях. Оплата залежить від площі й потужності. Чим більше замовлень на годину хоче збирати клієнт, тим більше роботів йому потрібно.

Базова підписка на схожий роботизований сервіс від PIO – дочірнього проєкту норвезької AutoStore для малого бізнесу – коштує $139 000–413 000 на рік. Instock придумав, як знизити й без того демократичну ціну. «У нас ще краще, ніж у PIO.com», – каже Анчишкін. Основна розробка в Україні, роботів збирають у словацькій Братиславі із імпортних компонентів і вже звідти доставляють клієнтам.

Звідки у фаундера, який займався доставкою продуктів та розпізнаванням облич, знання тонкощів складської логістики? Після розділення Zakaz.ua його поглинута американська частина стала продуктовим департаментом Takeoff Technologies із $86 млн інвестицій. Анчишкін за кілька років виростив команду із дюжини до сотні інженерів.

Основний продукт Takeoff – софт для управління складами, а «залізо» надають партнери. «Дуже кортіло зробити свою робототехніку для того самого завдання, але правильніше», – каже Анчишкін.

Takeoff Technologies коштує $500 млн – у квітні 2023-го стартап залучив черговий раунд на $25 млн. Напередодні – у березні – звільнив увесь український офіс, де працювало близько 50 спеціалістів. То на ринку не кращі часи? Для отримання венчурного фінансування – так. Для впровадження роботів на склади – навпаки. Конкурентів у США безліч, каже Пікулін, але місця вистачить на всіх.

За оцінкою AutoStore, лише 15% усіх складських приміщень у світі автоматизовані. Розрахунки Анчишкіна схожі. Бодай якусь автоматизацію мають менше 20% складів, у магазини проникнення технологій ще менше – 1,1%, окреслює він масштаб роботи. Щоб вийти на прибутковість, Instock потрібно п’ять клієнтів. Перший вже є. План Анчишкіна – закріпитися у Північній Америці й охопити нішу 3PL. Через рік-два – рухатися у Європу та шукати клієнтів у інших напрямах.

Матеріали по темі