Минулого року сервіс швидкої доставки їжі Rocket активно зростав на хвилі пандемії. Він працював з 3000 ресторанів у 25 містах України, виходив на іноземні ринки, а Forbes оцінював стартап в $50–100 млн. Через арешт першого інвестора Тімура Рохліна Rocket почав відчувати проблеми з фінансуванням. Повномасштабна війна забила останній цвях у бізнес. Чи намагається стартап вмерти достойно.
«Хочемо вибачитися, що склалося відчуття вакууму і що фаундери кудись зникли», – писали співробітникам у березні співзасновники Rocket Олексій Юхимчук та Станіслав Дмитрик. Тоді вони повідомили, що нового власника знайти не вдалось, проєкт заморожений, а команді краще шукати нову роботу.
Обидва фаундери зникли не тільки для співробітників. «У березні – квітні ще годували «завтраками». Потім всі зникли», – каже засновник мережі «Юджин Фуд» Євген Чернишенко. Йому Rocket заборгував сотні тисяч гривень.
Він не єдиний, кому сервіс доставки винен гроші. Forbes поспілкувався з власниками десятьох закладів, яким Rocket сумарно заборгував 1,16 млн грн.
З опитаних найбільше постраждала мережа віртуальних ресторанів Дениса Мамонова та Олега Скрипниченко. Вона працює під брендами «БагатоЛосося», «БагатоСалату» та «Сушихо» тільки на доставку. На Rocket припадало до 10% замовлень. Борг становив 382 000 грн, каже Мамонов.
Звідки такі борги? «Вони продають наш продукт і беруть через свій застосунок гроші від клієнта. Потім у строк до 30 днів мають компенсувати вартість за вирахуванням 25% комісії», – пояснює умови роботи з Rocket власник мережі GastroFamily Дмитро Борисов. Йому сервіс не виплатив кошти за частину січня та лютого – близько 167 000 грн.
Комісія та період післяплати для ресторанів могли бути різними. Так, у «Юджин Фуд» були екслюзивні умови: 20% з НДС та до трьох тижнів на виплату, каже Чернишенко. Він знайомий із засновниками особисто. Тому зникнення Юхимчука та Дмитрика його зачепило особливо.
«Гроші вони отримали за наші замовлення. Їх потрібно було просто переказати, – каже Чернишенко. – За фактом усе, що вони отримали за лютий в Україні, нікому не повернули. Куди вони їх діли?».
Forbes звернувся до Олексія Юхимчука та Станіслава Дмитрика. Обидва відповіли на повідомлення. Втім Юхимчук, сказавши, що «проєкт зупинено з першого дня війни», більше не виходить на зв’язок. Дмитрик «взяв у роботу» питання, але на момент публікації матеріалу не надав відповідей. Затримку він пояснив необхідністю консультації з юристом щодо деяких питань.
Rocket в Україні на 2021 рік працював у двох з половиною десятках міст із 3000 ресторанами. Найбільшим партнером для сервісу був McDonald’s. У пресслужбі мережі на запит Forbes щодо заборгованості від Rocket сказали, що не можуть коментувати відносини з партнерами.
Контрольоване банкрутство
«Якщо бізнес неплатоспроможний, то у нього два шляхи: або знайти можливості для відновлення платоспроможності, або ж банкрутство», – каже адвокат Axon Partners Андрій Раєцький. Якщо вірити листу, який засновники надіслали команді у середині березня, Юхимчук та Дмитрик намагались піти першим шляхом. Вони вели перемовини про викуп проєкту, але з 24 лютого «всі домовленості поставлено на паузу». Шукати варіанти, щоб відновити роботу та виплатити борги, обіцяли і далі. На початку травня ТОВ «Рокет Делівері» звернулось до Господарського суду Києва, щоб відкрити справу про банкрутство.
Банкрутство – цивілізований спосіб не дати кільком кредиторам стягнути борги і залишити шанс отримати хоч щось усім, кому заборгували, каже Раєцький. У випадку Rocket частину коштів могли отримати перш за все ресторани. Бо саме вони мали відносини з «Рокет Делівері».
Хоч співробітники і стоять вище в черзі на виплату, проте як мінімум технічна команда працювала не з українською юрособою. Розробники – ФОПи – мали контракти з власником «Рокет Делівері» – кіпрською Tisea Fresh Food Ltd, розповів Forbes один з колишніх співробітників на умовах анонімності.
Щоб відкрити справу, Rocket мав довести в суді, що не може сплатити борги. Для цього компанія подала довідку за підписом Дмитрика, що на 5 липня на рахунку вона мала 19,98 млн грн, володіла майном на 120 466 грн і мала отримати виплати на 535 335 грн. Борги ж становили 144,82 млн грн. Суд не прийняв її як доказ та 6 липня відмовив у відкритті справи, бо компанія не надала договорів, які доводять заборгованість.
Rocket може подати апеляцію, хоча досі цього не зробив. Натомість після відмови суду 13 липня «Рокет Делівері» змінила місце реєстрації з Києва на Луцьк. Згодом після переїзду «Рокет Делівері» отримала позов на банкрутство від «Хоумленд Юкрейн».
В обох судах арбітражним керуючим у банкрутстві є луцький адвокат Валерій Григор’єв. Переїзд компанії може бути повʼязаний з тим, що волинський суд може бути більш зручним для розгляду справи. Кінцевий бенефіціар і «Рокет Делівері», і «Хоумленд Юкрейн» – Ігор Рохлін, батько Тімура Рохліна – першого інвестора Rocket. «Такі дії нагадують недобросовісне використання механізму банкрутства для його максимального контролю», – каже адвокат Раєцький. Тімура Рохліна німецькі правоохоронці підозрюють у шахрайстві. За їхнім запитом на екстрадицію у листопаді минулого року Рохліна-молодшого, громадянина Ізраїлю, заарештували та відправили під домашній арешт в Ізраїлі.
У ресторанів, яким заборгував Rocket, досі не було часу на суд. «Зараз пріоритет на втриманні бізнесу та забезпеченні волонтерської роботи», – каже Денис Мамонов. Тієї ж думки і Борисов: «Наразі інший масштаб проблеми: відновлення знищених закладів або релокейт закладів, які були на колишній окупованій або прифронтовій територіях».
Декілька рестораторів, з якими розмовляв Forbes, зокрема Чернишенко з «Юджин Фуд», не проти відстоювати права колективно. Проте фокусуватися на цьому, не приділяючи увагу розвитку бізнесу, не готові. Про те, що Rocket подав на банкрутство, ресторатори не знали. Розгляд справи призначено на 1 серпня.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
