Російські війська біля українських кордонів – головна тема у провідних міжнародних ЗМІ. Ситуація загрожує перерости у найбільшу війну на континенті від часів розвалу Югославії. І Україна може виявитися не готовою: у країні назріває політична криза через переслідування колишнього президента Петра Порошенка. Що ще пишуть NYT, BBC, Bloomberg та The Economist
Переговори між Росією та країнами НАТО 10–12 січня, які мали розвʼязати кризу в регіоні, пройшли безрезультатно. НАТО відмовилося обіцяти Росії не приймати Україну до Альянсу, а Москва не стала брати на себе зобовʼязання щодо деескалації конфлікту та відведення військ від українських кордонів.
Настрій у Брюсселі, столиці Європейського союзу, нервовий, пише ВВС. «Європа зараз ближче до війни, ніж будь-коли після розпаду Югославії», – сказав ВВС дипломат ЄС на правах анонімності. «Зросла ймовірність драматичної, але обмеженої військової операції в Україні», – сказав The Economist Джеймс Шерр із Міжнародного центру безпеки в Естонії.
Але ця тривога не повністю зосереджена на перспективі тривалої затяжної війни Заходу з Росією через Україну. Головна занепокоєність Вашингтона, НАТО, Великої Британії та ЄС – що Москва розділить та дестабілізує Європу.
Лідери ЄС наразі далекі від єдності щодо того, який саме курс дій слід обрати.
США очікують, що Європейський союз якнайшвидше узгодить жорсткі санкції на випадок агресії Росії. Країни ЄС можуть схвалити пакет санкцій 24 січня. Але це оптимістичні терміни, пише ВВС. Для цього потрібне одностайне рішення всіх членів союзу. Але погодження може затягнутися – багато країн побоюються, що санкції негативно позначаться на їхніх економіках.
Кремль надто багато вклав у створення цієї напруги, щоб відступити ні з чим, пише ВВС. Але що саме Володимир Путін планує робити далі, поки що неясно.
Росія 5 січня почала вивозити із України сімʼї своїх дипломатів. У перші тижні року країну залишило майже 50 людей – переважно діти та дружини російських дипломатів. Скорочення посольства Росії може бути пропагандою, підготовкою до конфлікту, що насувається, або хитрощами, а може і всім відразу, пише The New York Times.
Сценарії нападу Росії на Україну
Росія може відкрито зробити те, що вона робить крадькома з 2014 року – ввести війська до Донецької та Луганської областей. Можливі цілі: розширити межі тимчасово окупованих територій на захід; використати силу, щоб ці території визнали незалежними, пише The Economist.
Ще один можливий сценарій, за даними видання: створення сухопутного коридору в Крим. Для цього потрібно захопити 300 км території до Дніпра вздовж Азовського моря, включно з Маріуполем.
Це те, що перебуває у межах можливостей сил, що збираються на кордоні України. В операції можуть взяти участь 175 тисяч російських військових, а також бронетехніка та артилерія, за даними розвідки США, пише The Washington Post.
Втім, експерти The Economist вважають, що жодна з цих операцій не зможе завадити Україні вступити до НАТО чи співпрацювати з Альянсом. Для цього потрібна велика війна, яка дозволить Росії реалізувати одну із трьох стратегій:
- повне знищення військової та іншої критичної інфраструктури держави;
- силова зміна влади у Києві;
- примус США та НАТО виконати вимоги Росії.
Навіть незважаючи на перевагу, яку має російська армія над українською, Росії важко окупувати Київ, не кажучи вже про всю Україну. З 2014 року понад 300 000 українців здобули військовий досвід, у більшості з них є зброя, пише The Economist. Пентагон та ЦРУ вже пообіцяли підтримати збройний повстанський рух.
Як реагують фінансові ринки?
Офіційний курс гривні 18 січня перетнув позначку 28 грн/$. З моменту появи новин про накопичення російських військ біля кордонів України наприкінці жовтня 2021-го долар подорожчав уже майже на 6%, хоча до цього курс гривні зміцнювався і навіть досяг півторарічного максимуму – 26,09 грн/$.
У листопаді та грудні попит на долар був близьким до ажіотажного: за два місяці НБУ пʼять разів доводилося підтримувати ринок інтервенціями. У листопаді-грудні Нацбанк продав на міжбанку $1,03 млрд – 81% всього обсягу продажу за рік.
Інвестори також почали розпродувати єврооблігації України та акції українських компаній. Котирування єврооблігацій України 17 січня обвалилися на 2,3–4,6%, залежно від терміну погашення, пише «Інтерфакс-Україна».
Розпродаж торкнувся і акцій компаній. Найбільше в ціні впали акції гірничорудної компанії Ferrexpo Костянтина Жеваго: на 10,7% у пʼятницю та ще на 4% у понеділок. Акції «Кернел» у понеділок впали на 1,9%, «Астарти» – на 1,4%, ІМК – на 2,8%, а котирування акцій МХП на LSE загалом за підсумками дня залишилися незмінними, хоча у пʼятницю вони й подешевшали майже на 3%.
Стратег лондонської фінансової компанії Bluebay Asset, експерт з України та Росії назвав 17 січня «дивним днем, коли ринки раптово усвідомили ризики ситуації», пише Reuters.
На тлі геополітичної напруги обвалився і російський ринок акцій. Падіння посилилося 18 січня після закінчення переговорів глави МЗС Росії Сергія Лаврова та глави МЗС Німеччини Анналени Бербок.
Політична криза в Україні
Пʼятий президент України Петро Порошенко, який перебував з кінця грудня за кордоном, повернувся до України вранці 17 січня. Він одразу приїхав на засідання Печерського районного суду, щоб йому обрали запобіжний захід за підозрою в держзраді. Його звинувачують у зриві постачання вугілля з ПАР, щоб в Україну постачалося вугілля з тимчасово окупованого Донбасу.
Після шестигодинних дебатів у залі суду та ще пʼяти годин, протягом яких суддя розглядав рішення у дорадчій кімнаті, суд оголосив перерву та заявив, що відновить слухання 19 січня.
Юридичне протистояння, навʼязане адміністрацією президента Володимира Зеленського, привносить у регіон політичну нестабільність, пише Bloomberg. Ці дії викликають занепокоєння у західних союзників, тому що потенційний політичний хаос у Києві може ускладнити обʼєднання для протистояння російській загрозі.
Ворожнеча між чинним і колишнім президентами розглядається радше як особиста, ніж ідеологічна, і сягає корінням у часи президентських перегонів 2019 року, пише The New York Times. Навіть «Російська загроза не зупинила їх», – каже Орися Луцевич, наукова співробітниця аналітичного центру Chatham House у Лондоні.
Зеленський, за даними NYT, був уражений нападами Порошенка під час президентської кампанії 2019 року. Однією з причин переслідування Порошенка, за словами Луцевич, також можуть бути його плани балотуватися на другий термін у 2024 році.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
