Китай майже одноосібно контролює ланцюг поставок для виробництва літій-іонних батарей. Інші країни намагаються обмежити таке домінування над «білою нафтою», але зробити це не так просто. Питання докладно розглянув у своєму тексті WIRED. Forbes обрав головне з матеріалу.
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
За останні 30 років літій став надзвичайно цінним ресурсом. Він є незамінним компонентом у батареях, які живлять наші улюблені ґаджети і омріяні електромобілі. Коли ж йдеться про обробку літію, Китаю поки немає рівних.
Супердержава захопила близько 40% від 93 000 тонн сирого літію, який видобули у світі у 2021-му. Сотні заводів по всій країні виробляють мільйони батарей на електромобілі як для внутрішнього ринку, так і для іноземних замовників, як-то BMW, Volkswagen і Tesla.
За оцінками BloombergNEF, на Китай припадає до 80% ринку літій-іонних батарей. Шість із десяти найбільших виробників батарей для електромобілів знаходяться у Китаї. Один з них, CATL, виробляє три з кожних десяти батарей, що виготовляються у світі. Таке домінування поширюється і на ланцюг поставок.
Китайські компанії уклали пільгові угоди із країнами, у яких великі поклади літію, а також багато виграли від величезних урядових інвестицій у складну проміжну ланку, що обʼєднує видобування і обробку сировини.
Такий стан справ викликає занепокоєння у решти світу, а США і Європа нині намагаються позбутися залежності від китайського літію поки не стало запізно.
В одній батареї на електромобіль міститься від 30 до 60 кілограмів літію. Тому, самим лише Штатам до 2034-го треба буде 500 000 тонн сирого літію на рік для виробництва електромобілів. Це більше, ніж було доступно у світі у 2020-му.
Експерти побоюються повторення нафтової кризи, яку спричинила російська війна в Україні, але із літієм. Якщо геополітична напруга у світі вилиється у санкції проти Китаю, то він може припинити постачання батарей Західним автовиробникам, які саме хочуть перейти на електромобілі.
За словами одного експерта, якщо Китай вирішить залишатися лише на внутрішньому ринку, то за межами країни літій-іонні батареї виростуть в ціні. Тому Заходу як ніколи важливо розширити власну виробничу потужність.
У 2015-му Китай зробив літій національним пріоритетом. Близько $60 млрд пільг на електромобілі допомогли створити ринок
Захід старається, але справи йдуть повільно. Якщо все піде за планом, до 2025-го у США буде 13 нових заводів з виробництва батарей, а в Європі до 2035-го – ще 35. Але це велике «якщо», адже багато з цих проєктів стикаються із логістичними проблемами і протестами, як, наприклад, завод Tesla під Берліном.
Але цим заводам також буде потрібен літій і немало. Саме тому Джо Байден планує спрямувати частину оборонного бюджету на фінансування внутрішнього видобутку літію та інших важливих матеріалів для виробництва батарей – президент вважає це питанням нацбезпеки.
А Євросоюз готує законодавчу основу для створення «зеленого» ланцюга поставок для виробництва батарей в Європі із акцентом на вторинну переробку літію.
Перетворювати літієву руду на чистіші карбонат літію чи гідроксид літію, які підходять для батарей, – це дорогий і складний процес. Потрібні роки, щоб літієобробний завод запрацював, і Штатам можуть знадобитися десятки років і $175 млрд, щоб наздогнати Китай.
Китай контролює принаймні дві третини світових літієобробних потужностей і сам лише цей факт може допомогти Китаю утримувати залізну хватку на ринку батарей у найближчі роки.
Без нагальних інвестицій у цю проміжну ланку літій із нових копалень у США і Європи все одно треба буде переправляти у Азію на обробку, а це додаткові вуглецеві викиди, відсутність енергетичної незалежності і домінування Китаю.
Хитка рівновага
У світовому ланцюгу поставок для виробництва батарей Китай доклав руку до всього. Tianqi Lithium, китайська видобувна і виробнича компанія, яка контролює половину світового виробництва літію, має частки у SQM, найбільшій видобувній компанії Чилі, і в Greenbushes, найбільшій літієвій шахті Австралії.
І Tianqi Lithium, і її конкурентка-співвітчизниця Ganfeng Lithium підписали угоди на видобування в південноамериканському «літієвому трикутнику» – багата на літій частина Анд, що знаходиться на територіях Аргентини, Болівії і Чилі.
Та сама історія і з іншими рідкісними матеріалами для батарей: Китай контролює 70% видобувної індустрії Демократичної Республіки Конго, країні, в якій знаходять майже усі світові поклади кобальту (ще один незамінний компонент літій-іонних батарей).
Таке домінування країна отримала не за один день. У 2015-му Китай зробив літій національним пріоритетом в рамках індустріальної стратегії «Зроблено у 2025-му». Близько $60 млрд пільг на електромобілі допомогли створити ринок, а за ним і ланцюг поставок. Компанії з виробництва батарей інвестували мільярди у внутрішні джерела літію так, як це неможливо у інших країнах світу.
Завдяки майже безперервним внутрішнім інвестиціям Китай став єдиною країною, яка може самостійно провести літій від стану сирого матеріалу до готового компоненту для батареї без необхідності покладатися на імпортні хімічні сполуки чи компоненти.
Але Китай не добуває достатньо літію, щоб задовольнити внутрішній апетит країни. До того ж, літій – це лише близько 10% складу батареї. Країна все ще покладається на імпорт кобальту, нікелю, міді і графіту, тому це наразі забезпечує певний рівень співпраці. Експерти говорять, що це насправді взаємоповʼязана система, а Захід і Китай певною мірою залежні одне від одного.
Цей баланс може бути порушений, якщо обидві сторони інвестуватимуть у енергетичну незалежність. Поки Захід відкриває шахти і заводи, Китай починає розробляти поклади літію у Сіньцзяні і солоних озерах Тибетського нагірʼя. Розплачуватися за це можуть люди: The New York Times виявила докази примусової праці у Сіньцзяні.
Зрештою, літій, по суті, не є незамінним матеріалом. Зі зростанням цін нові технології можуть стати потенційним рішенням: наприклад, люди знайдуть спосіб добувати літій із морської води або винайдуть абсолютно новий склад батареї, для якого літій зовсім не потрібен. Але в найближчій перспективі проблеми із літієм та іншими компонентами можуть зруйнувати перехід на електромобілі.
Якщо таке станеться, то китайські виробники електромобілів матимуть суттєві переваги. Вже зараз китайські бренди, такі як Nio, і європейські бренди у власності Китаю, як-то MG, вже випускають на Заході найдешевші електромобілі на ринку.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
