Що буде після Путіна та як Україні будувати відносини з Росією у майбутньому, розмірковує Ендрю МакКейб, колишній заступник директора ФБР (2016–2018)
#GlobalMinds4Ukraine – проєкт KSE з культурної дипломатії. У рамках проєкту найвпливовіші інтелектуали світу виступають з лекціями на підтримку України.
Повне відео інтерв’ю, що відбулося за підтримки Київської школи економіки (KSE) в рамках проєкту #GlobalMinds4Ukraine, дивіться тут.
Про російське втручання у президентські вибори у США 2016 року
Росіяни почали втручання у вибори із введення власних агентів, створення фальшивих мереж і ботів, які розпалювали ворожнечу. Вони діяли і серед тих, хто підтримував рух Black Lives Matter, і тих, хто був проти; були як серед республіканців, так і демократів. Вони знають краще, ніж будь-хто, один із способів послабити суспільство – посилити розкол у ньому.
Отже, вони працювали над тим, щоб ще більше поляризувати людей, налаштувати американців один проти одного, зробити їх слабшими як націю.
Про силу інституцій
Україна повинна створити інституції, які зможуть притягнути до відповідальності навіть найвпливовіших людей. Я зіткнувся з цим на власному досвіді в ФБР. Для Бюро було принципово важливо проводити розслідування незалежно від того, це було розслідування щодо особи, підозрюваної в торгівлі наркотиками у Вашингтоні, чи президентська кампанія, яка могла бути пов’язана з незаконними справами або веде діяльність з урядом Росії і може становити загрозу національній безпеці.
Ми не повинні відмовлятися розслідувати справи щодо президента чи політичної кампанії через те, що це може створити проблеми для нас особисто або для ФБР як установи.
Як ми кажемо тут, у Штатах, ви повинні мати силу інституцій і силу волі в людях, які працюють у цих установах, щоб приймати сміливі рішення, виконувати клятву своїй країні, а не робити те, що політично доцільно.
Про різницю між американським та російським розвʼязанням політичних проблем
Різниця не в тому, що одна країна робить помилки, а інша – ні. Різниця в тому, як уряд з ними справляється. У США ми намагаємося робити це прозоро, щоб люди розуміли, що робить влада, та могли продемонструвати своє ставлення до цієї роботи шляхом голосування.
Що відбувається у Росії? Якщо ви говорите про помилки влади і звірства російської армії в Україні, вас кидають до в’язниці на 15 років.
Візьмімо мене за приклад. Як колишній високопоставлений урядовець, іноді на телебаченні я говорю про те, що робить уряд, оцінюю його рішення. Я можу називати речі, які, на мою думку, вони роблять неправильно. Але мені не потрібно боятися, що, ідучи вулицею поряд з Білим домом, я дістану постріл у спину, як це зробили з Борисом Нємцовим у Москві. Це полярні світи.
Про потенційний сценарій розвитку війни
Я хотів би бачити його чітко. Але те, як справи розвивалися останні п’ять-шість тижнів, приголомшило нас усіх. Колосальний провал російських військових дій, дивовижний опір та ефективна відповідь українських патріотів – я не думаю, що хтось міг би це передбачити чи прогнозувати.
Я вітаю українське керівництво за безперервну участь у дипломатичному процесі, тому що мета номер один – припинення вогню і вбивств українців. Але якщо дивитися крізь дипломатичну призму, важко зрозуміти, які умови спонукали би Кремль припинити військовий напад.
Йому [Путіну] буде дуже-дуже важко повернутися до свого населення з чимось, що він не зможе продати як перемогу або причину для початку війни. Водночас будь-що з досягнень, до яких він прагне, є неприйнятним для українського народу.
Дипломатично це неймовірно складно, а зараз ще більше ускладнюється звірствами, які ми спостерігаємо в містах навколо Києва після відходу росіян. Але ви повинні залишатися відданими дипломатії, адже боротьба до цілковитої перемоги може забрати роки.
Немає межі тому, як довго може тривати конфлікт і скільки людей за цей час стануть жертвами. Та як би туманно це не здавалося у перспективі, я довіряю вашій дипломатії. Росіяни повинні розуміти, що в короткостроковій та довгостроковій перспективі для них це не призведе ні до чого доброго.
Про ймовірність повторного нападу Росії
Загроза з боку Росії з часом не зменшується. Захід переживає періоди, коли ми більше чи менше відчуваємо цю загрозу. Нам легше, бо географічно ми розташовані далі. Ми не на кордоні чи на полі бою, як українці. І за це нам соромно.
Українцям постійно потрібно спостерігати за Росією, незалежно від того, що відбувається.
Їхня схильність до агресії насправді не схожа на жодну іншу націю, з якою ми маємо справу по всьому світу. Тож я не думаю, що вона колись зникне.
З позитивного боку, Кремль шокований рівнем єдності, який виник у Європі та в НАТО. Це може тримати росіян під контролем протягом певного часу – чи довго, ми не знаємо. Росія дивиться на все з точки зору парадигми «ми проти світу». І я не думаю, що загроза колись зникне. Українцям постійно потрібно буде намагатися тримати це під контролем.
Що буде після Путіна
Нинішня войовнича позиція Росії значною мірою є результатом світогляду Путіна. З часом зміни в керівництві впливають на місце РФ у світі. Врешті-решт, Сталін теж помер, і лідери, які прийшли після нього, були іншими. Були періоди прогресу, коли поведінка Росії у світі пом’якшувалася.
Коли це станеться, Україні варто буде використати цей шанс. Хоча санкції розгортаються повільно, Путіну буде все важче повністю контролювати громадську думку за допомогою пропаганди та брехні. Придушувати політичні рухи та політичне вираження стає дедалі складніше.
Можна сподіватися, що в якийсь момент він почне реаґувати на цей тиск і помʼякшувати свою поведінку так, як того вимагає населення. Проте він ще не у безвихідному становищі, тому Україні і Заходу доведеться пильно стежити за Росією.
Про верховенство права
Незважаючи на розчарування, українці повинні триматися за цінності цивілізованого світу. Коли лідер одноосібно встановлює правила і кидає своїх ворогів до в’язниці – це шлях до тоталітарної держави, до Росії. Українці не хочуть так жити.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
