СЕО ПриватБанку Герхард Бьош, 65, який 28 травня відзначав рік на чолі найбільшого українського банку, дав Forbes перше повоєнне інтервʼю: про втрати, спричинені війною, роботу в окупованих містах, суд з ексвласниками у Лондоні та допомогу держбюджету.
Посольство Австрії, громадянином якої є СЕО ПриватБанку Герхард Бьош, ще за кілька днів до російського вторгнення переїхало з Києва до Ужгорода. Бьош зізнається: незважаючи на статус високопоставленого експата, він не мав ніякої особливої інформації про те, що війна розпочнеться саме 24 лютого.
Втім готуватися до можливого нападу РФ ПриватБанк почав ще восени, каже СЕО. Нещодавно він повернувся до Києва після кількох місяців у Відні й у Західній Україні. «У власній квартирі точно краще, ніж у готелях», – жартує Бьош.
Через три місяці після вторгнення «Приват» констатує, що втратив або не контролює під 90 відділень у районах російської окупації чи бойових дій. Однак банк не відмовляється від роботи навіть у деяких захоплених росіянами містах, зокрема у Херсоні.
Як це відбувається, яких втрат зазнав найбільший банк України за майже 100 днів війни з Росією та чому цього року не слід чекати початку судового процесу між «Приватом» і колишніми власниками у Лондоні?
Це скорочена та відредагована для ясності версія інтерв’ю Герхарда Бьоша.
«Екстрадопомога потрібна не всім позичальникам»
Ви вже порахували втрати, які ПриватБанк поніс за перші три місяці війни?
Ми втратили певну кількість майна – відділень, терміналів тощо та через окупацію чи бойові дії не маємо чіткого розуміння, в якому стані 80–90 із 1463 відділень. Лише до кінця літа ми зможемо зробити попередні висновки, наскільки наші клієнти залишаються платоспроможними. З початку війни ми ввели кредитні канікули для усіх позичальників, тож до червня не вимагали від них повернення кредитів.
До війни банк був у чудовій фінансовій формі, тож навіть зараз, незважаючи на фактичну відсутність процентного доходу та знижки по ряду комісій, ми у кращій, ніж можна було очікувати, ситуації. У березні була скасована значна частина карткових комісій, у тому числі на зняття готівки, перекази, зарахування коштів. Для бізнесу в перші місяці воєнного стану скасували відсотки по торговому еквайрингу та відмінили абонентську плату за користування pos-терміналами. З травня плата за еквайринг частково відновлена.
Тож банк залишається операційно стабільним. Наразі я не хотів би робити якихось прогнозів стосовно результатів у 2022 році. Можу сказати, що ми ставимо перед собою завдання не лише продовжити обслуговувати клієнтів у платіжній інфраструктурі, а й забезпечити їх новими кредитами.
Якими є очікування банку стосовно частки діючих кредитів, які вже найближчим часом можуть стати непрацюючими? Чи маєте системне рішення для клієнтів, які через війну втратили активи, доходи або заставу?
Ми побачимо повну картину дещо пізніше. Банк дуже зацікавлений у тому, щоб допомогти клієнтам, які мають шанс пережити війну в економічному сенсі. Ми бачитимемо, який механізм допомоги та кому ми зможемо надати. Така можливість буде. Після важких криз 2009 та 2014–2015 років українські банки навчилися якісно реструктуризувати проблемні кредити, а бізнес, відповідно, знає, як вести перемовини про це.
У нещодавньому інтерв’ю Forbes співзасновник monobank Олег Гороховський сказав, що кредитні канікули та, відповідно, відмова ПриватБанку від утримання відсотків за кредитами коштували 2 млрд грн, фактично це втрати держбюджету та платників податків. Ви погоджуєтеся з таким трактуванням?
Кредитні канікули не означають, що позичальник може не повертати кредит. Це треба буде зробити, але пізніше. Я категорично не згоден із твердженням, що економічна підтримка наших клієнтів у воєнний час завдає збитків платникам податків. Ми продовжуватимемо допомагати нашим клієнтам економічно – відновлюватися і розвиватися, бо вважаємо, що в кінцевому підсумку громадяни України є нашими акціонерами.
До нас потрапили результати внутрішнього дослідження «Привату»: ваші бізнес-клієнти кажуть, що замість кредитних канікул хочуть отримати від банку нові кредити, за рахунок яких можна покрити старі борги. Йдеться про сотні тисяч корпоративних позичальників. Чи має банк технічну можливість майже одномоментно надати таку кількість нових кредитів?
Таке дослідження оприлюднено приблизно місяць тому. Ми розглядаємо технічні можливості для позик. Але питання в іншому. Якщо клієнти хочуть отримати нові кредити, це означає, що вони розраховують так чи інакше відновити свою діяльність. Велика кількість позичальників продовжують працювати, тобто вони вже зараз можуть обслуговувати існуючий борг. Зрештою ми матимемо справу із ситуацією, коли екстрадопомога потрібна далеко не всім позичальникам.
Фото: пресслужба ПриватБанку
ПриватБанк не відразу став підвищувати курс конвертації гривні у долари й інші валюти після рішення НБУ відмовитися від фіксації роздрібних курсів. Це рішення має певну бізнес-логіку чи переважно йдеться про певну соціальну функцію вас як держбанку?
Ми свідомо вирішили не поспішати та не змінювати суттєво наші внутрішні курси у перші дні після рішення Нацбанку. На ринку був дуже серйозний ажіотаж, тож ми хотіли прослідкувати за його реакцією і вже потім, коли ситуація стабілізувалася і курсоутворення перестало бути спекулятивним, також почали наближатися до ринкових рівнів. Загалом я вважаю, що Нацбанк вчинив правильно. З моменту введення перших обмежень минуло три місяці. Поступовий рух до ринкового курсоутворення – це важливий крок для того, щоб утримувати стабільною всю банківську систему. Не кажучи вже про те, що це дуже важливо для економіки загалом.
Чи бачите ви передумови для нових стрибків курсу на кшталт того, який ми спостерігали з другої половини травня?
Важко сказати, адже ми не розуміємо, яким може бути попит, оскільки населенню та бізнесу досі заборонено вільно купувати валюту. З іншого боку, я не бачу жодних причин для різкого зростання курсу не те що до 50 грн/$, а й навіть до 40 грн/$.
Що ви думаєте про рішення НБУ підвищити облікову ставку до 25% річних.
Після проведених два тижні тому змін у роботі валютного ринку це наступний важливий крок Нацбанку до повернення ринкового управління фінансовою системою. Значне підвищення облікової ставки було необхідним, враховуючи останні тенденції до інфляції, зменшення валютних резервів і ризик подальшої доларизації економіки. Головна мета – зробити прибутковість гривневих заощаджень більш привабливою. Звісно, прямого ефекту такого рішення на депозитні ставки та вартість нових кредитів не буде. Банк оцінює можливі наслідки і розглядає можливі подальші кроки.
«Окупанти не захоплювали приміщень ПриватБанку»
Жителі Мелітополя та Херсона говорили нам, що ПриватБанк працював у цих містах навіть після того, як вони були окуповані російською армією. Скільки ваших відділень наразі працює на окупованих територіях?
Ситуація дуже швидко змінюється. Цифри ми не називатимемо з міркувань безпеки людей, які працюють у надто важких умовах. Але ми дійсно слідуємо вимогам НБУ та працюємо там, де це безпечно для працівників і клієнтів. Зрозуміло, що будь-який колабораціонізм є для нас неприйнятним.
У Мелітополі росіяни захопили відділення місцевого Ощадбанку – тепер на його місці знаходиться південноосетинський Международный расчетный банк, який працює також у окупованих районах Донецької та Луганської областей. Чи були подібні прецеденти з відділеннями «Привату»?
За наявними даними, приміщення ПриватБанку не використовуються окупантами.
Чи є можливість завозити на окуповані території гривневу готівку?
Як правило, це дуже важко. Але ми помітили, що місцеві підприємці намагаються кооперуватися з банками та самі вносять готівку до кас банків. Так гроші через каси магазинів повертаються до банкоматів, і навпаки.
Ще один цікавий момент: у березні жителі Херсона купили близько двох тисяч QR-квитків на проїзд у громадському транспорті через «Приват24». Це приклад того, як банківська інфраструктура допомагає українцям зберігати фінансовий звʼязок з рештою країни попри окупацію.
Що мають зробити росіяни, щоб запустити рубль в окупованих містах? Чи потрібно для цього вкрасти обладнання українських банків, чи є альтернативні шляхи?
Я не знаю на 100%, наскільки реально зламати програмне забезпечення, на якому працюють, наприклад, POS-термінали ПриватБанку. Але є характерні приклади з 2014 року: зокрема, у Криму деякі колишні відділення «Привату» так і залишилися зачиненими, окупанти досі не змогли їх запустити. Ті банки, які зараз працюють у Криму та в окупованому Донбасі, прийшли вже з власною інфраструктурою.
«Роль держбанків посилиться»
Як війна може вплинути на банківську систему?
Думаю, один з найбільш вражаючих моментів – це те, що банки навіть попри війну змогли зберегти довіру клієнтів. На жаль, ми не знаємо, як довго триватиме війна. Однак у будь-якому випадку я б очікував посилення ролі державних банків, логічно, що внаслідок жорсткої кризи приватні власники діятимуть більш консервативно. Тоді як держбанки намагатимуться докласти максимальних зусиль, щоб допомогти країні пережити ці часи і потім, відповідно, долучитися до процесу відновлення.
Держбанки та банківську систему загалом все частіше критикують за не надто активне інвестування у воєнні облігації, якими Мінфін намагається компенсувати обвал дохідної частини держбюджету. Скільки ОВДП з початку війни купив ПриватБанк?
Ми купуємо військові ОВДП кожного вівторка і плануємо продовжувати це робити. Кошти, які залишаються у нас після того, як ми за можливості максимально прокредитували бізнес, направляються у держоблігації по суті автоматично. Наразі з початку війни ми придбали ОВДП приблизно на 18 млрд грн.
Чи є інші шляхи, як ПриватБанк може підтримати державу?
Через податки. У березні ми перерахували до бюджету 28 млрд грн дивідендів та авансом – 5 млрд грн податку на прибуток за минулий рік. Окрім того, на військові потреби передано велику кількість броньованих машин з нашого автопарку. Ми також постійно надаємо допомогу через благодійний фонд ПриватБанку. За час війни понад 20 лікарень і госпіталів, які задіяні в лікуванні військових і поранених цивільних, отримали допомогу на загальну суму майже 40 млн грн.
Фото: пресслужба ПриватБанку
Цікавий аспект: щороку ПриватБанк отримує понад 10 млрд грн доходу від державних облігацій, якими банк було докапіталізовано під час націоналізації у 2016 році. Тобто держава сплачує відсотки банку, який їй же належить. Чи є сенс зараз провести певну реструктуризацію цього боргу, щоб зменшити навантаження на держбюжет?
Це дійсно великі суми коштів, але, по-перше, це зумовлено значним обсягом держоблігацій, які довелося влити у капітал банку, щоб врятувати його від банкрутства. По-друге, якщо ми подивимося на ставки за цими облігаціями, то вони в середньому значно нижчі, ніж ринковий рівень зараз, – cередньозважена ставка за цими облігаціями 7,6%. По-третє, 100% цих грошей ми щороку повертаємо бюджету разом з дивідендами. Тобто якщо допустити, що Мінфін вирішить не платити нам ці відсотки, це означатиме, що ПриватБанк отримає менший прибуток та, відповідно, заплатить менше дивідендів державі.
«Коломойський попросив перенести слухання у Лондоні»
Чи вплинув на банк закон, який дозволяє уряду вимагати від топменеджменту та членів наглядових рад держкомпаній працювати за місцем дежреєстрації підприємства?
Ні.
Ви увесь час з початку війни знаходилися в Україні?
Я погоджуюсь з тим, що СЕО державної компанії має перебувати в Україні. Вже більше двох місяців я в Україні, повернувся у другій половині березня. До цього кілька тижнів провів у Відні.
Ви поїхали до Австрії з міркувань безпеки?
Так. Спочатку ми переїхали до Ужгорода. Але у Відні перебувала моя сімʼя, тож я на деякий час приєднався до неї. Тепер я дуже радий повернутися до своєї квартири у Києві замість постійних готелів у Львові, Ужгороді чи Відні.
Незабаром у Лондоні мають стартувати основні слухання у судовому процесі між ПриватБанком та колишніми власниками. Чи відчуваєте ви додатковий тиск у звʼязку з цим?
Слухання дійсно мали б розпочатися у червні цього року, однак, на жаль, попри наші намагання та бездоганну позицію Високий суд Лондона задовольнив клопотання відповідачів про перенесення слухання. Наразі воно заплановане на червень 2023 року. Згідно з позицією відповідачів, війна в Україні істотним чином вплинула на їхню спроможність брати участь у засіданнях цього року. Хоча позитивним залишається те, що на суму позову продовжуватимуть нараховуватися проценти у розмірі близько $500 000 щодня, що збільшить суму позову майже до $4,5 млрд.
Чи може війна вплинути на загальну стратегію поведінки банку в цій справі?
Ні. Як і раніше, ми хочемо повернути всі кошти банку, які були незаконним чином виведені з нього.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
