Зеленський підпримав ідею звільняти топпосадовців держкоманій, які поїхали з України. Чому це загрожує частині міжнародної допомоги /Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Зеленський підпримав ідею звільняти топпосадовців держкоманій, які поїхали з України. Чому це загрожує частині міжнародної допомоги

Getty Images

15 квітня Президент Володимир Зеленський підписав закон, який дозволяє уряду вимагати фізичної присутності членів наглядових рад державних компаній в Україні. Значна частина з них – іноземці, ключове завдання яких – попереджувати звичну для держпідприємств корупцію. Під час коронакризи вони звикли працювати дистанційно, але тепер можуть втратити свої посади.

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Законопроєкт №7176, що визначає відсутність на робочому місці як можливу підставу для звільнення топменеджерів та членів наглядових рад держкомпаній, був прийнятий Верховною Радою 1 квітня. Суть — за дорученням уряду керівник держкомпанії може викликати топпосадовців працювати за місцем реєстрації підприємства. У такому разі прибути треба «невідкладно»

Голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха (фракція «Слуга народу») пояснював його необхідність масовим відʼїздом експатів з України напередодні та у перші дні війни з Росією. За словами нардепа, його непокоїть, що люди, які отримують великі зарплати, не змогли проявити навіть мінімальної самовідданості своєму роботодавцеві – Україні.

Інший його аргумент на користь законопроєкту: на засіданнях наглядових рад та менеджменту може обговорюватися секретна інформація, наприклад стосовно релокації. Наталуха вважає, що озвучувати такі речі по умовному Zoom небезпечно.

За кілька днів до прийняття закону, Україна отримала транш допомоги у €312 млн від Світового банку за програмою розвитку Development Policy Loan (DPL). Через законопроєкт про наглядові ради цей канал фінансової підтримки уряду тимчасово закритий, каже Forbes високопосадовець у Світовому банку. «Закон порушує умови надання попередніх кредитів DPL», – зазначає він. 

За словами співрозмовника, банк не буде зупиняти фінансування України, але «поки ситуацію не виправлять» змінить програму на Investment Policy Loan (IPL). Відмінність – IPL передбачає зарахування коштів не миттєво, а протягом 6-12 місяців.

Заступник виконавчого директора МВФ від України Владислав Рашкован сказав, що «не може прокоментувати [цю тему]». Співрозмовник у одній з IFI’s додає, що поки не бачить від української влади розуміння, що ситуацію потрібно змінювати, оскільки президент вже підписав закон.

Завдання від президента

Зеленський – головний ініціатор цього закону. «Питання не в іноземцях. Якщо підприємство не може продовжувати працювати через відсутність членів наглядових рад, має бути механізм, який нівелює таку ситуацію», – сказав президент під час спілкування з українськими журналістами 16 квітня, пише LIGA.net. 

Він зазначив, що у перші дні війни через відсутність на робочих місцях членів наглядових рад Україна втратила кілька підприємств, які не встигли ухвалити рішення про переїзд до безпечних регіонів. «Тому вже на третій день війни я поставив завдання знайти механізм, як уникнути таких ситуацій. Цей механізм втілений у цьому законі», – пояснив Зеленський. Він не уточнив, про які саме втрачені підприємства йдеться. 

Втім, в Офісі президента, принаймні розглядали варіант з ветуванням закону у прийнятій редакцій, каже співрозмовник близько знайомий із позицією ОП. Інший співрозмовник, що знає аргументацію Офісу, зазначає, що через війну це питання не було у центрі уваги президента. Хоча й ОП дійсно не сподобалося, що члени органів керування деяких держкомпаній не виходили на зв’язок у перші дні війни.

«Закон невдалий. Але партія противників іноземців у наглядових радах вдало скористалася моментом», – каже співрозмовник.

На момент публікації заступник міністра економіки Денис Кудін не встиг поспілкуватися з Forbes стосовно того, як уряд буде втілювати на практиці цей закон та чи планує викликати до України усіх топпосадовців держкомпаній Україні. 

За словами співрозмовника в уряді, той факт, що більшість іноземних членів наглядових рад знаходяться за кордоном, дійсно є проблемою, однак Кабмін не хоче переводити ситуацію у «ручний режим». Як зазначив Зеленський, наглядові ради, як і раніше можуть працювати у онлайн-режимі. «Якщо інституція працює – немає питань. А просто брати гроші зараз – вибачте», – цитує президента Економічна правда.

«Онлайн навіть допомагає»

Після того, як управління інфраструктурою портів згідно законів військового часу перейшло під пряме керування ЗСУ, наглядова рада Адміністрації морських портів сконцентрувалась на стратегічних питаннях. Зокрема, іноземні члени почали лобіювати заборону судозаходів для російських суден до європейських портів, розповідає голова НР АМПУ Андрій Гайдуцький.

«Після коронакризи ми звикли працювати дистанційно, жодного разу не було проблем з тим, щоб зібратися, – зазначає він. – Це навіть допомагає: у нас 13 портів, без онлайну важко забезпечити необхідну оперативність для проведення засідань та прийняття рішень».

СЕО «Укрзалізниці» Олександр Камишін та керівник «Укрпошти» Ігор Смілянський, кажуть, що не відчули проблем через необхідність працювати у звʼязці з наглядовими радами. «У мене було достатньо повноважень», – запевняє Смілянський. Ради обох держпідприємств мають у складі іноземців: по чотири з семи членів.

За словами Камишіна, у перші півтора місяці війни НР «Укрзалізниці» працювала онлайн. «Нас відразу запевнили, що дії та рішення менеджменту розуміють та підтримують», – зазначає СЕО компанії. Зараз члени ради вирішили прибути до України для проведення очного засідання, хоча й нагальної необхідності у цьому немає, додає Камишін. «Нещодавні обстріли Львову їх не налякали – відміна очного засідання навіть не обговорювалася», – каже топменеджер. Ризик витоку секретної інформації через канали дистанційного звʼязку він вважає перебільшеним. «Росіяни роками вкладалися у агентурну мережу по всій країні, – говорить Камишін. – Джерел витоку вистачає».

Вже 25 лютого перше засідання провела рада «Укрексімбанку», де працює три іноземці, каже голова Оляна Гордієнко. «Усі на звʼязку. Якби було потрібно, ми б провели засідання ще 24 числа, але ми вирішили дати менеджменту час розібратися з першим ударом».

Наглядові ради з іноземцями у складі – результат великої реформи корпоративного управління у держсекторі, яка розпочалася 2015 року. Головна мета – боротьба з корупцією. НР з незалежними від держави членами (як правило, це іноземні спеціалісти) за логікою реформи потрібні для того, щоб державні компанії були менш залежними від подітиків та чиновників. Такі незалежні органи мають зокрема держбанки «Приват», «Ощад» та «Укрексім», а також енергетичні компанії «Укренерго», «Енергоатом» та «Укргідроенерго».

Свою раду донедавна мало ДП «МА Бориспіль», але у середині лютого Міністерство інфраструктури звільнило всіх її членів у повному складі. У вересні 2021-го у відставку пішли усі іноземні члени НР «Нафтогазу». За півроку до цього Кабмін звільнив їх на кілька днів для того, щоб змінити топменеджмент. Зарад функції наглядової ради газового монополіста досі виконує Уряд.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні