Чи може жіноче лідерство стати ключем до успіху українських компаній у післявоєнний період? Відповідь полягає в унікальних рисах жінок-лідерок, які сьогодні відіграють вирішальну роль у забезпеченні стійкості та розвитку бізнесу
Подарунок для справжніх лідерок та лідерів
Сертифікат Forbes — 365 днів доступу до якісної аналітики, інсайтів та історій успіху, що змінюють мислення. Купуйте зараз
Серед власників українських компаній зростає попит на жінок-керівниць. Це відповідає світовій тенденції до гендерної рівності в корпоративному управлінні. Наприклад, частка жінок у радах директорів компаній індексу Russell 3000 зросла з 28,5% у 2022 році до 30% у 2024-му, за даними ISS Corporate. У вітчизняного бізнесу, окрім цього, є свої унікальні причини: війна та зумовлений нею дефіцит чоловіків.
В умовах кризи та невизначеності жіночий підхід допомагає компаніям не просто балансувати, але й рухатися вперед, згуртовувати команду та швидко реагувати на зміни завдяки гнучкості та адаптивності.
Жіноче лідерство відрізняється від чоловічого – воно не краще і не гірше, просто інше. Власникам бізнесів варто це враховувати й розуміти, як максимально ефективно спрямувати цю відмінність на благо.
Про які саме особливості жіночого лідерства йдеться?
Людиноцентричність та емпатійність
У бізнесі для чоловіка головними орієнтирами є фінанси та карʼєра. Тоді як чоловік-«мисливець» фокусується на цих аспектах, жінка, за своєю природою, одночасно звертає увагу як на «вогнище», так і на людей у найвіддаленіших куточках своєї «печери». Її людиноцентричність і емпатійність грають важливу роль у системному управлінні, особливо в умовах глобальної кризи, коли людський фактор стає критичним для стійкості та ефективності компанії.
Емпатія допомагає створювати згуртовані команди, формувати стійку корпоративну культуру та будувати довготривалі партнерські відносини. Жінки-лідерки з розвиненою емпатією здатні не тільки ефективно керувати, а й підтримувати мотивацію співробітників і знаходити баланс між бізнес-цілями та людськими потребами.
З початком повномасштабної війни ці якості стали вирішальними. Жінки на керівних посадах проявили турботу про своїх підлеглих, організовували евакуацію, знаходили житло та налаштовували віддалену роботу, що допомогло зберегти бізнес.
Людиноцентричність і емпатійність жінок повʼязані з природним материнським інстинктом. У кризових ситуаціях родина, особливо дитина, для жінки завжди на першому місці. Саме цей інстинкт пояснює високу відповідальність і працездатність жінок у бізнесі.
Часто чую від чоловіків, що найкращі співробітниці – це матері-одиначки. Їхня відповідальність за добробут дитини змушує їх працювати безкомпромісно і «триматися зубами» за роботу. Для бізнесу важливо не маніпулювати цими інстинктами, а створювати умови, що допомагають жінкам поєднувати роботу із сімʼєю через гнучкі умови праці, дитячі садочки та зони відпочинку на підприємствах.
Ці інвестиції окупляться сторицею, адже коли жінка відчуває комфорт, вона проявляє свої найкращі якості: витривалість, якісний ризик-менеджмент і здатність до співпраці.
Витривалість та адаптивність
Жіноча витривалість та адаптивність, сформовані еволюцією, сьогодні є сильними сторонами жіночого лідерства. Біологічно жінки налаштовані на довготривалу боротьбу за виживання в умовах невизначеності, що проявляється в стійкості до стресу, здатності працювати в багатозадачному режимі та зберігати фокус навіть у кризі.
Протягом століть жінки були центром сімейної та соціальної структури, обʼєднуючи людей, знаходячи компроміси та створюючи гармонійні відносини. Ці риси сьогодні допомагають жінкам ставати ефективними стратегами в бізнесі: будувати команди, досягати згоди та розробляти стратегії, що враховують інтереси всіх сторін.
Жіноче стратегічне мислення не обмежується лише раціональним аналізом, воно включає інтуїтивне розуміння контексту та здатність бачити загальну картину. Це дає змогу жінкам-лідеркам передбачати ризики і розробляти шляхи їх розв’язання, що в турбулентні часи є справжньою конкурентною перевагою поряд із притаманним жінкам перфекціонізмом.
Перфекціонізм і увага до деталей: приховані переваги жіночого лідерства
Жінки часто прагнуть довести свою роботу до досконалості, приділяючи увагу деталям. Це може здатися зайвим у середовищі, де важлива швидкість прийняття рішень. Однак там, де інші ризикують помилками, жінки-лідерки віддають перевагу глибокому аналізу та виваженим рішенням.
Поряд із перфекціонізмом часто йде синдром самозванки. Навіть талановиті й обдаровані жінки сумніваються у своїх здібностях, що інколи сприймається як слабкість. Але ці сумніви мотивують їх докладати більше зусиль до роботи, що приводить до виняткових результатів.
Синдром самозванки стає рушійною силою для постійного самовдосконалення, що дає змогу вивести компанії на нові вершини та зміцнити їхні конкурентні позиції.
По інший бік медалі
У кожної медалі є два боки, і жіночий стиль керівництва не є винятком. Які тіньові його прояви можуть мати місце і як власнику бізнесу до них підготуватися?
«Бджолина королева»
Іноді жінка на керівній посаді дистанціюється від інших жінок, остерігаючись конкуренції, або вважає, що кожна повинна самостійно долати труднощі, як це робила вона. Такий підхід позбавляє жінок у компанії підтримки та співпраці.
Це трапляється і серед чоловіків, але через малу кількість жінок на вищих посадах цей феномен стає більш помітним.
Запрошуючи жінку на керівну роль, варто з’ясувати, скільки жінок вона залучала до свого оточення та як бачить гендерну структуру колективу. Коли на ринку дефіцит чоловіків, ігри в «бджолину королеву» можуть дорого коштувати бізнесу, адже важливо використовувати жіночий ресурс на всіх рівнях.
Жіноча солідарність і співчуття
Інша крайність – надмірне співчуття керівниці до жінок-підлеглих, що призводить до нерівномірного розподілу трудового ресурсу.
Наприклад, жінка може сказати, що має терміново йти з роботи через хвору дитину, і отримати підтримку від керівниці. Але з часом це може сформувати «стоп-лист»: деяким співробітницям не можна давати додаткові завдання, і основне навантаження лягає на чоловіків.
Проблему можна мінімізувати, встановивши чіткі правила та стандарти.
Емоційність у конфліктних ситуаціях
Конфлікти в бізнесі виникають майже щодня. Чоловіки зазвичай сприймають їх як частину процесу і можуть швидко помиритися. Жінки ж схильні до крайнощів: одні уникають конфліктів, навіть якщо це шкодить компанії, інші перетворюють їх на довготривалі війни, сприймаючи опонента як особистого ворога.
Деякі можуть тримати образи, витрачаючи енергію не на роботу, а на знищення опонента, що руйнує стосунки в колективі та шкодить бізнесу.
На щастя, це лише поодинокі випадки – занадто емоційні та мстиві жінки рідко підіймаються до рівня топменеджера, оскільки на це у них не вистачає енергії та емоційної витривалості.
Важливо усвідомлювати свої слабкі сторони та перетворювати їх на переваги. Жіноче прагнення уникати конфліктів або розв’язувати їх мирним шляхом є цінним, особливо в післявоєнній Україні. Реальність буде надзвичайно мілітаризованою, і суспільство, розколоте війною, потребуватиме миротворчої сили, здатної об’єднати людей.
Визнання та розвиток вроджених якостей жінок-лідерок – це більше, ніж просто крок до гендерної рівності. Це шлях до розкриття справжнього лідерського потенціалу, здатного трансформувати організації та вести їх до безмежних можливостей.
Ці сильні сторони стають незаперечною перевагою, допомагаючи компаніям упевнено дивитися в майбутнє та розвиватися навіть в умовах гіперкризи рівня війни.
- Категорія
- Рейтинги
- Дата
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
