«Ми ніколи не знаємо, як відреагуємо на певну подію, але можемо заздалегідь до неї підготуватися», – каже психологиня Олена Фроленкова. Це зменшить інтенсивність впливу стресових факторів. Як заздалегідь підготуватися до блекауту.
23 листопада російські війська випустили по території України понад 70 ракет. Сили ППО збили 51, а українські енергетики не допустили повного блекауту. Нині українська влада розглядає три сценарії, які можуть відбутися внаслідок подальших обстрілів. Вони передбачають різні періоди, впродовж яких буде відсутнє енергопостачання.
«Готуватися потрібно не під час змагань, а між ними», – каже психологиня Ірина Скорих. Будь-що легше витримати, якщо заздалегідь подбати про себе та скласти план.
Психологині служби турботи про психічне здоров‘я БФ «Право на захист» Олена Фроленкова та Ірина Скорих – про те, як зробити це на ментальному рівні.
Як підготуватися до блекауту
Усвідомлювати інформаційний тиск
Інформаційна війна триває, створюється нагнітання атмосфери, що призводить до постійного відчуття тривоги. «Навіть розуміння цього може допомогти подолати цю тривогу», – каже Фроленкова.
Накопичувати психічні ресурси
Для виснаженої людини велике стресове навантаження матиме більше негативних наслідків. «Ми маємо бути готовими, що нам знадобиться запас ресурсу та стійкості, аби впоратися зі стресовими подіями», – каже Фроленкова.
Як накопичувати ресурси? Перш за все, регулярно задовольняти базові потреби: добре харчуватись, гуляти на свіжому повітрі.
Важливо добре спати. Для цього, зокрема, варто подбати про світловий режим. «Увімкнена гірлянда ввечері буде казати нашому мозку: зараз день, ми ще не спимо, – пояснює Скорих. – Правильно організований світловий день дозволить нормально заснути ввечері».
Щоб нервова система нарешті змогла розслабитися, можна використовувати важкі ковдри, каже Скорих. Психологиня радить дбати про своє тіло: носити теплі речі, вживати теплу їжу та напої, вкриватися приємними на дотик ковдрами, носити рукавички. Коли нашому тіло комфортно, ми почуваємо себе добре і на психологічному рівні.
Накопичити запас стійкості допомагає спілкування з приємними людьми. Чим більше соціальних контактів підтримує людина, тим краще і впевненіше вона себе почуває, переконана Фроленкова.
Дбати про здоровʼя. У кожного своє розуміння цього процесу. Це може бути, наприклад, прийом вітамінів. «Якщо стрес заважає сконцентрувати увагу, можна ставити нагадування «випий вітаміни» чи «випий ліки»», – радить Скорих.
Планувати
Ми маємо вчитися планувати по-іншому, впевнена Фроленкова. Психологиня наводить приклад початку пандемії, коли люди були шоковані неможливістю планувати довгостроково. «Раніше нас вчили: ти повинен мати план на кілька років вперед», – пригадує Фроленкова. – Зараз добре мати гнучкий план, який можна відкоригувати в будь-який момент залежно від обставин».
Психологині радять придумати різні плани для різних ситуацій. Такий підхід виснажує менше. Якщо є план A, B, C, D, людина просто діє за певним алгоритмом.
Гуртуватися
Важливо мати запаси їжі, води, ліхтарики, сірники і речі першої необхідності. Але найголовніше – домовитися з близькими про алгоритм дій, коли не буде зв’язку, каже Фроленкова.
«Певна кількість людей може обговорити, як буде діяти: хто відповідає за машину, повний бак бензину, хто за ким заїжджає, – каже Фроленкова. – Коли є певні домовленості, люди почуваються спокійніше, бо не залишаться самі».
Перебування в групі людей забезпечує і емоційну підтримку. «Нам важливо «грітися один об одного», підтримувати емоційні стосунки, обмінюватися мемчиками», – каже Скорих. Знизити градус напруги в компанії може гумор. Це захисний механізм, який перетворює складні переживання у позитивні емоції, додає Фроленкова.
Практикувати майндфулнес
Усвідомлене виконання дій – в контакті з собою та своїми потребами – навичка, яка дозволяє швидко реагувати на об’єктивну реальність. «Такій людині набагато простіше, бо вона просто реагує на поточні події, – каже Скорих. Складніше буде тій, хто покладається на заготовлені плани».
Займатись суспільно корисною діяльністю
«Коли відбувається масований обстріл України, люди починають більше донатити на армію», – констатує Фроленкова. Психологиня пояснює: так люди трансформують свою тривогу та злість у дію, яка допоможе та підтримає.
Певна кількість людей може обговорити, як буде діяти під час блекауту: хто відповідає за машину, повний бак бензину, хто за ким заїжджає. Коли є певні домовленості, люди почуваються спокійніше, бо знають, що не залишаться самі.
Олена Фроленкова психологиня
Як пережити блекаут
Віднайти точки опори. Це можуть бути хороші стосунки з близькими, друзями, корисні звʼязки, професія, яка в будь-якому регіоні України або іншій країні приноситиме гроші. Людина має розуміти що є опори, які її підтримають, якщо трапиться щось несподіване: наприклад, доведеться переїхати з одного місця на інше.
«Людині варто пам’ятати про свій соціальний та внутрішній капітал, – каже Скорих. – Якщо вона вміє робити смачно, тепло, затишно, гарно, то в будь-яких умовах відтворюватиме цю атмосферу знову і знову».
Якщо є можливість, варто використати блекаут для відновлення ресурсу, радить Скорих. Можна виділити цей час на сон, відпочинок, накопичення власних сил для вирішення нагальних питань у майбутньому.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
