Головною бізнес-книгою 2024 року, за версією Financial Times, стала «Supremacy» письменниці та технологічної оглядачки Пармі Олсон. Праця присвячена конкуренції у розвитку штучного інтелекту між засновниками OpenAI Семом Альтманом і DeepMind Демісом Хасабісом. Чим цей твір виділяється з-поміж інших?
«Генеративний ШІ обіцяє зробити людей продуктивнішими і дати нам більше корисної інформації за допомогою таких інструментів, як ChatGPT. Але кожна інновація має свою ціну», – пише Пармі Олсон.
Авторка досліджує, як у боротьбі за лідерство високі прагнення засновників OpenAI та DeepMind змінюються під комерційним тиском спонсорів – Google і Microsoft.
Вона «блискуче описує розвиток штучного інтелекту як захопливу гонку за домінування у технологічному майбутньому», зауважує редакторка Financial Times Рула Халаф.
Книга Пармі Олсон «Supremacy» стала головною бізнес-книгою 2024 року за версією Financial Times та Schroders. Її обрали з шістьох фіналістів премії. Фото Інфографіка: Анастасія Левицька
Вчетверте за останнє п’ятиріччя бізнес-книгою року за версією Financial Times стає видання, сфокусоване на розвитку технологічного сектору. Чому й цього разу «Supremacy» виокремили з-поміж інших? У ній є «глибоке розуміння визначальних технологій нашого віку, яке неможливо знайти деінде, зазначає колишній виконавчий директор Schroders Пітер Гаррісон. Його компанія виступила співорганізатором премії.
Forbes наводить декілька цитат зі вступу «Supremacy», які пояснюють, про що ця книга та чому її варто прочитати.
Пармі Олсон
Авторка книги «Supremacy»
Колишня журналістка The Wall Street Journal і Forbes, а нині – оглядачка Bloomberg, вона висвітлює розвиток штучного інтелекту та нових технологій. У 2012-му Олсон випустила книгу «We Are Anonymous», для якої упродовж року досліджувала діяльність хакерського активістського руху Anonymous. У вересні 2024 року вийшла друком її друга книга «Supremacy: AI, ChatGPT and the race that will change the world».
«Я 15 років писала про технологічну індустрію і ще не бачила, щоб якась галузь лише впродовж останніх двох років розвивалася так стрімко, як штучний інтелект. Поява ChatGPT у листопаді 2022-го дала початок гонці за створення абсолютно нового виду ШІ, який би не просто опрацьовував інформацію, а й генерував її.
Чимало розробників штучного інтелекту кажуть, що ця технологія – наш шлях до утопії. Інші говорять, що вона може призвести до краху цивілізації. У дійсності науково-фантастичні сценарії відволікають нас від більш підступних способів, якими ШІ може нашкодити суспільству, вкорінивши расизм, ставлячи під загрозу цілі креативні індустрії тощо. За цією невидимою силою стоять компанії, які захопили контроль над розробкою ШІ.
Жодна інша організація в історії не накопичувала стільки влади і не взаємодіяла зі стількома людьми, як сучасні техногіганти. Google здійснює веб-пошук для 90% користувачів Інтернету на планеті, а програмне забезпечення Microsoft використовують 70% усіх людей, які мають комп’ютер. Але жодна з компаній не задоволена. Microsoft прагне захопити частину пошукового бізнесу Google на $150 млрд, а Google – отримати хмарний бізнес Microsoft вартістю $110 млрд.
Щоб вести цю війну, компанії використовують ідеї інших. Якщо звести все разом, майбутнє штучного інтелекту було написане двома людьми: Семом Альтманом і Демісом Хасабісом. Завдяки Альтману світ отримав ChatGPT. Завдяки Хасабісу ми маємо ШІ так швидко.
В «Supremacy» авторка Пармі Олсон розповідає про боротьбу за лідерство в розвитку ШІ між засновниками OpenAI та DeepMind. Фото джерело Financial Times
Їхні плани були амбітнішими, ніж у найбожевільніших візіонерів Кремнієвої долини. Інноватори планували створити такий потужний ШІ, який міг би змінити суспільство. Спочатку Альтман і Хасабіс вважали, що техногіганти на кшталт Google чи Microsoft не повинні безпосередньо керувати штучним інтелектом, оскільки ставлять прибуток над добробутом людства.
Щоб створити найпотужніше програмне забезпечення в історії, їм потрібні були гроші та обчислювальна потужність, найкращим джерелом яких була Кремнієва долина. Вони пішли на компроміс зі своїми благородними цілями і передали контроль компаніям, які поспішали продавати ШІ-інструменти суспільству практично без контролю з боку регуляторів, але з далекосяжними наслідками.
У другій половині цієї книги описані ці ризики. Але спершу я поясню, як ми сюди дійшли і як візії двох інноваторів, які намагалися створити ШІ заради добра, були зруйновані силами монополії. Ця історія – про ідеалізм, але також – про наївність, его і те, як практично неможливо дотримуватися етичних норм у бульбашках великих технологій Кремнієвої долини.
Альтман і Хасабіс не змогли б створити штучний інтелект із такою потужністю без ресурсів найбільших технологічних компаній світу. Бажаючи покращити людське життя, інноватори в кінцевому результаті розширили можливості техногігантів».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
