Чи працює психологічна самодопомога в умовах війни? «Сумніваюсь, — каже психологиня Анна Шийчук. – Я знаю багато правил, які допомагають заспокоїтися, але у кризовий момент не згадала жодного»
У тих, хто зіштовхнувся з війною, часто виникає розгубленість – людина втрачає фокус, ціпеніє, її думки плутаються. Або вона плаче і не може зібратися, у її голові порожньо. Але часто саме в цей момент потрібно прийняти рішення – виїжджати чи ні, куди їхати, які речі брати, як і кому допомагати, як включатися в боротьбу.
Люди, які добре адаптуються до обставин війни, йдуть воювати чи волонтерити у зону бойових дій. Але це не означає, що їхня реакція краща, ніж у тих хто хвилюється, додає психологиня. Це означає, що у них є ресурс і вміння це робити зі світлою головою. «Ми дуже відважна і сильна нація, – каже Шийчук. – У нас достатньо людей, які готові воювати та будувати тил. Всі інші мають зберегти життя своє та вразливих близьких. На відбудову після війни і підтримку економіки зараз — теж необхідно багато ресурсів».
Як в умовах сильного стресу опанувати себе та почати приймати рішення? Психологиня радить способи, які допомогли їй заспокоїтись і почати мислити раціонально.
Усвідомлення переживань. Найкраща допомога – чесно собі зізнатися у тому, що відбувається: мені сумно, страшно, я гніваюся, я розгублена, каже Шийчук. Варто проговорювати свої відчуття по кілька разів на день.
Говорити про свої переживання тому, хто може вислухати – рідним, друзям, незнайомим людям, які опинилися поруч. «Знаходьте тих, хто може почути вас у ваших почуттях, і ставайте цими людьми для інших. Зазвичай кількох речень достатньо, щоб переживання відпустили», – каже психологиня. Можна кілька разів на день виписувати всі почуття у щоденник, якщо поруч немає людини, яка може вислухати.
Робіть усе, на що маєте можливість і ресурси: станьте волонтером, допоможіть сусідці, прийміть у свій дім людей, вимушених покинути свої домівки. Втім, варто зважати на свої можливості і ресурси, застерігає психологиня. «Не треба робити надто багато, щоб залишитися в мінусі. Ви мусите визначити, що готові віддати, а що мусите залишити для свого виживання». Йдеться не лише про гроші, а і емоційний ресурс та фізичну силу.
Навантажуйте тіло фізично: носіть мішки на блокпости, прибирайте вдома, готуйте їжу. У нашому тілі зараз дуже багато гормонів стресу, бо ми живемо у ситуації, небезпечній для життя, пояснює психологиня. Цей стресовий коктейль виходить із організму двома шляхами – або з потом після фізичних навантажень, або зі сльозами. Плакати нормально для всіх – чоловіків, жінок і дітей, додає вона.
Виконувати дихальні вправи. «У найбільш стресовий момент я про них не змогла згадати. Але якщо ви це зробите – ця вправа допоможе», каже Шийчук. Щоб її виконати правильно, потрібно спертися спиною на стіну чи спинку стільця та відчути цю опору. Почавши рахувати до чотирьох, на рахунок 4 зробіть вдих, на наступний рахунок до чотирьох затамовуєте дихання, знову рахуєте і на 4 видихаєте. Вдих-затримка-видих-затримка-вдих. Зазвичай двох-трьох кіл вистачає для того, щоб у момент сильного стресу привести себе до тями.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
