Категорія
Компанії
Дата

Вигорілі на роботі. Як українські компанії та їхні співробітники борються зі стресом під час пандемії

Ілюстрація Getty Images

Ілюстрація Getty Images

Перші ознаки вигорання HR-менеджер Preply Артем Гунько, 32, відчув у квітні 2020-го. Ігнорував їх півроку, до жовтня звалився у «штопор». Ця історія за щасливим фіналом: Гунько впорався із проблемою і навіть здійснив успішний карʼєрний перехід. В інших ситуаціях люди вибираються з пустелі вигорання довше і складніше.

Психологічні проблеми в рік пандемії стали фактором, якого бізнес не може не брати до уваги. «Крім негативного впливу, традиційно пов’язаного з економічним спадом, COVID‑19 створив додаткові виклики, – пишуть консультанти McKinsey Еріка Гатчинс Коу і Кана Еномото. – Страх перед самим вірусом, колективна туга, затяжне фізичне дистанціювання і пов’язана з ним соціальна ізоляція створюють додаткові проблеми для нашої колективної свідомості».

Щорічний звіт Американської психологічної асоціації «Стрес в Америці», що вийшов у жовтні 2020‑го, супроводжує підзаголовок «Національна криза ментального здоров’я». 78% американців, опитаних для цього дослідження, скаржилися на те, що пандемія стала для них серйозним джерелом стресу, а 67% – що за період пандемії рівень стресу у їхньому житті збільшився.

Матеріали по темі

Реакція української колективної свідомості на шок 2020 року не надто відрізняється від американської. За даними Київського міжнародного інституту соціології, частка українців, які пережили хоча б одну стресову ситуацію, зросла 2020 року на 14–17 процентних пунктів, як порівняти з 2017–2019 роками, до 67%.

Як українські компанії та їхні співробітники справляються зі стресом, що навалився на них?

Механіка стресу

Для початку необхідно розібратися у природі своїх труднощів. Без індивідуальних зусиль жоден роботодавець не допоможе. Ось характерний випадок.

«Я була і найманим працівником, і фрилансером, і підприємцем і зрозуміла: якщо жити роботою, стрес іноді зашкалюватиме, – розповідає киянка Нія Нікель, 31. – Отже, треба навчитися ним керувати».

Вперше вона вигоріла 2016 року, працюючи проджект‑менеджером в агентстві Gres Todorchuk PR. «Роботи було дуже багато», – згадує вона. Одного разу за чотири години після екстреної операції їй довелося тягати колонки на місці майбутнього заходу. Вона звільнилася. Нині вважає це помилкою. «Проблема була не в стресі, а в тому, що я не вміла з ним упоратися»,– каже вона.

Нікель засвоїла урок. Відкривши власний салон Priton krasy, найняла для команди психолога. Ходить до нього й сама. Навчилася «ловити» стрес на старті: реагує на тривожні симптоми (депресивні думки, моральне виснаження), фокусується на сні та харчуванні, гуляє.

Американському суспільству психологічний шок, що його спричинив COVID‑19, обійшовся у $40 млрд, підрахували експерти McKinsey. Частину цих витрат взяли на себе компанії.

У пострадянських країнах емоційне здоров’я донедавна вважалося безкоштовним додатком до фізичного. Пандемія змусила український бізнес звернути на нього більше уваги.

«Ми зрозуміли, що старий стиль управління людьми більше не спрацьовує,– розповідає заступник голови правління банку ПУМБ Тетяна Костюченко, яка відповідає за роботу з персоналом. – Учили керівників команд працювати з людьми дистанційно і контролювати стрес. Проводили майстер‑класи з подолання стресових та конфліктних ситуацій, тайм‑менеджменту та управління енергією».

«У нашій культурі є перепона – ми не вміємо просити про допомогу»,– говорить HR‑директор AB InBev Efes Ольга Орел. Її компанія (штат 2020 року – понад 1800 людей) запустила програму емоційного здоров’я 2019 року. Почали із роз’яснення співробітникам, чому це дійсно важливо. ПУМБ, що запустив роботу з ментальним здоров’ям персоналу під час пандемії, теж зробив акцент на освіту. Банк відкрив спеціальний розділ на корпоративному сайті, почав запрошувати лекторів і проводити заходи, прив’язані до психологічної проблематики.

Як і ПУМБ, одна з найбільших в Україні аграрних компаній МХП (28 000 працівників) запустила програму, націлену на благополуччя (wellbeing) своїх людей, у рік пандемії.

До кризи в МХП працювало четверо психологів. Із вигоранням компанія зіткнулася вже у перші місяці пандемії, через що штат цих спеціалістів збільшили до дев’яти осіб. «Люди начебто справлялися з дистанційкою, але психоемоційна шкода була величезна, – розповідає керівник wellbeing‑напряму МХП Наталія Шеремета. – Ми зрозуміли, що потрібна системна програма, а не просто криза‑реагування». За її словами, гарний відгук у співробітників викликала програма з ненасильницької комунікації. Тренери вчили керувати емоціями під час віддаленого спілкування і домагатися результату без тиску й гострих конфліктів.

Програма МХП складається з чотирьох компонентів: фізичне здоров’я, соціальне, емоційне, фінансове благополуччя. AB InBev Efes робить акцент на фізичному, емоційному та фінансовому компонентах.

«Спорт – найкращий антистрес», – каже Костюченко. У ПУМБ придумали, як поєднати спалювання адреналіну із благодійністю. Убіговому клубі банку, створеному 2020 року, 110 активних членів (усього в ПУМБ понад 8000 співробітників). Вони зареєстровані в онлайн‑сервісі STRAVA. За кожну пробіжку на дистанцію більш ніж 3 км банк перераховує 20 грн до благодійного фонду «Таблеточки». «У 2020 році провели 4616 тренувань, зібрали 92 000 грн, які ПУМБ закруглив до 100 000 грн»,– розповідає Костюченко.

Школа здоров’я МХП, яка стартувала торік, робить акцент на футболі та бігові.

В AB InBev Efes теж є біговий клуб, двічі на тиждень проводяться онлайн‑тренування з йоги, лекції з питань харчування. У 2020 році в заходах, спрямованих на підвищення бойового духу, взяло участь понад 1000 осіб – більш ніж половина штату. У чемпіонаті компанії з активного способу життя змагалося понад 450 співробітників, у чемпіонаті з футболу – 250.

Як виміряти, чи працюють корпоративні програми психологічної підтримки?

Минулого року ПУМБ робив акцент на показнику лояльності персоналу – Employe Net Promoter Score. «За 2020 рік він зріс на 1 процентний пункт, до 41%», – говорить Костюченко. Цього року банк планує підійти до вимірювань більш системно. Онлайн‑проєкт буде орієнтований на фокус‑групу з 1000 працівників, які протягом трьох місяців отримуватимуть постійну підтримку психолога.

Метрики, якими користуються в МХП, – залученість до програми і рівень суб’єктивного задоволенння життям. Про рівень залученості можна судити за таким показником: за 2020‑й працівники холдингу дістали 1200 психологічних консультацій. Залученість персоналу в AB InBev Efes ще вища: вебінари щодо здорового способу життя відвідали понад 40%.

«У 2021‑му зміщуємо фокус із виживання на розвиток, – каже Орел. – Спонукаємо бізнес‑партнерів стати лідерами одного з блоків wellbeing‑програми. І розвиваємо спільноту навколо теми ментального здоров’я». Шеремета із МХП теж вважає головним трендом перехід від спорадичних активностей до системності. «Навчити людей піклуватися про себе – довгий шлях, – говорить вона.– За півтора року нам вдалося змінити ставлення до цієї теми з недовіри на залученість». А отже, збільшилися шанси, що симптоми вигорання помічатимуть вчасно.

Артем Гунько із Preрly заплатив за зволікання серйозну ціну. Його проблеми почалися навесні 2020 року і збіглися з активним зростанням освітнього сервісу після переходу студентів і викладачів на дистанційку. «Ми дістали черговий раунд інвестицій і стрімко росли,– розповідає Гунько.– Моїм завданням було закрити велику кількість вакансій. У цьому агресивному режимі я прогаяв початок вигорання».

У жовтні 2020 року йому стало несила терпіти і він поговорив про свої проблеми з керівником. Його почули: спершу відпустили відпочити як треба, а після повернення доручили зайнятися емоційним здоров’ям команди на системній основі. Тепер Гунько відповідає в компанії за employee experience. Тим, хто вигорів, він радить відкрито говорити про проблеми із роботодавцем та близькими, йти до психотерапевта і вчитися саморефлексії.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Топ-100 приватних компаній | Кращі міста для бізнесу