Категорія
Лідерство
Дата

Владика Борис Ґудзяк – спікер форуму підприємців від Forbes. Читайте його думки про те, як пережити трагедію війни та вийти з неї людиною

Владика Борис Ґудзяк /з особистого архіву

Владика Борис Ґудзяк Фото з особистого архіву

29 червня Forbes Ukraine проводить великий «Форум підприємців», на якому можна буде послухати про досвід засновників «Нової пошти», monobank, Genesis. Серед спікерів – Митрополит Української греко-католицької церкви Борис Ґудзяк, 62. Нижче викладена його важлива промова, як не киснути у переживаннях та робити щось конструктивне й позитивне. Послухати наживо та поспілкуватись із Митрополитом ви зможете на «Форумі підприємців від Forbes».

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

У кожному марафоні, тривалій боротьбі треба шукати джерело сили й мати методологію, щоб її берегти, а не марнувати. Зараз українці в особливо інтенсивній формі сприймають драматичну і трагічну інформацію. Ми зустрічаємось зі злом, лукавством, вбивством, насиллям. Водночас є героїзм, натхнення, велика солідарність, є підтримка багатьох людей доброї волі в різних країнах і на різних континентах. «»

Ми втрачаємо близьких, рідних, знайомих, багато хто переживає фізичний біль, є психологічні та духовні травми, і це втомлює. Тому ми маємо панувати над своїм споживанням і сприйняттям інформації. Потрібно мати певну дисципліну і гігієну користування мережами, каналами й усім тим, що впливає на наші душі, думки та серця. 

Ми боремося за свободу. Наша мікросвобода має бути також опанована. Проблемою є те, що інформація, образи, звуки, картинки війни нас притягують. Ми хочемо знати, що сталось або хочемо впевнитися, що нічого не сталось. Треба усвідомлювати, що на багато процесів ми не маємо великого впливу. Я не мушу перейматися та перенасичуватися тим, що я не можу змінити. 

На душевний стан позитивно впливає людське спілкування, де ми дивимось один одному у вічі, де ми справді слухаємо один одного. Чоловік слухає жінку, жінка – чоловіка, батьки – дітей, діти – батьків. Корисно просто послухати, побачити дар життя, таїнство людини. Часто люди, коли втрачають когось, кажуть, що шкодують, що не поговорили й не попросили вибачення. 

Замість того, щоб киснути у страху та переживаннях, треба робити щось конструктивне і позитивне. Ми майже ніколи не помиляємось, якщо допомагаємо комусь у нужді. Правдиве, реальне добро дає велике задоволення. Ми від цього черпаємо енергію. Свічка, яка дає вогонь іншій свічці, не перестає горіти, вона продовжує давати вогонь. Коли ми щиро даємо, то натомість отримуємо щось у духовно-моральному плані. Багато волонтерів, ті, хто регулярно допомагає іншим, відкрили у собі щось нове – нову здатність, спроможність, і це скріплює наше суспільство. 

Мільйони людей зробили щось конструктивне, щось подарували, чимось поділились. Якось я йшов вулицями Нью-Йорка і звернув увагу, що тут багато безпритульних, які просто лежать на вулиці. Я цього не бачив ані у Львові, ані у Києві, ані у зруйнованих Ірпені чи Бучі. Я не бачив людей, які просто були залишені на вулиці, а в Україні 14 млн людей були позбавлені домівок. Половина з них за кордоном, але половина – в Україні. Хтось їх прихистив. Мені хочеться вірити, що в цій драмі, серед цього бою, жертовність і відкритість до іншого дає сили й натхнення. 

У нашій добродійності та активності важливо застерегтися від ілюзії, що я є спасителем. Спаситель один – Господь Бог. Ми не спасителі. Це не означає, що ми маємо бути бездіяльними, але треба знаходити золоту середину та розуміти, що ми маємо чітке покликання. Покликання – особисте, його треба осмислити, зрозуміти. Коли ми реалізуємо своє покликання, то маємо мир у душі. Кожен із нас може знайти, де його ніша, що приносить плоди й мир, а що бентежить і є малоефективним. 

Почуття Божої близькості дає найбільшу силу. Ми не лише біологічні створіння, які мають емоції та психіку. Ми також маємо душу. На глибинному рівні до нас говорить Господь, і ми можемо відкриватися до Нього. Ми всі діти Божі, і, коли живемо з цим усвідомленням, то можемо все пережити та пройти через різні виклики. 

Для мене надзвичайно важлива молитва. Ми не перші, хто переживає війну, весь діапазон бід і емоцій. У Святому Письмі все це є, воно переосмислене та висловлене. Наші пращури, в час смерті чи біля померлого мали традицію читати Псалми. Тарас Шевченко знав цілий Псалтир напам’ять. Це поетична молитва, яка висловлює повну гаму внутрішніх духовних переживань, і коли молимось цими словами, то відчуваємо істинність нашого досвіду.

Getty Images

Багато волонтерів, ті, хто регулярно допомагає іншим, відкрили у собі щось нове – нову здатність, спроможність, і це скріплює наше суспільство. Фото Getty Images

Ми переживаємо причетність до всіх, хто мав цей досвід, передусім до Господа Бога. Євангеліє, це книги, де ми відчуваємо, що Бог з нами. Це опис того, що Бог з високого неба увійшов у наш контекст, де темно, холодно, брудно, страшно та самотньо. Він увійшов у наш світ, щоб у своєму Воскресінні і Вознесінні дарувати нам вічне життя. Якщо ви ніколи не читали Біблії, то варто колись познайомитись з нею. Варто знати книгу, яка мала найбільше тиражів, перекладів і найбільший вплив на інтелектуальну, духовну, культурну історію людства. 

Поєднання сил, співпраця, часто створюють ефект синергії. Два плюс два у сфері чеснот, добра і служіння – не чотири, а вісім. Ми сильні, коли разом, хоча при цьому у нас можуть бути різні погляди, різне розуміння, різні пріоритети. Є два слова, які дуже допомагають, коли є проблеми. Перше слово: «Дякую».

Вдячність іншим за труд, зусилля, жертву скріплює звʼязок і ушляхетнює атмосферу. Коли ми оцінюємо якусь послугу, добре слово, шляхетну поставу, ми заохочуємо до наступного жертовного вчинку. І навпаки, коли ми знецінюємо добре діло, не очікуймо, що воно буде в майбутньому до нас звернене.

Друге слово, яке є відповіддю на вже наявну проблему – це «Вибач». Коли ми визнаємо, що, можливо, з нашого боку щось не так, а не наполягаємо на своїй позиції, то це допомагає оминати проблеми або виправляти їх. 

Хочу висловити великий подив, пошану та вдячність людям в Україні, роботодавцям і працівникам, освітянам і медикам, логістам, зокрема і передовсім військовим, капеланам і волонтерам. Ми всі зрозуміли, що співпраця, щирість, близькість і жертовність роблять нас кращими. І покалічена Україна, яка зазнала великих втрат, все одно є кращою, і до неї прикуті очі всього світу.

Розмову записано у січні 2023 року, це скорочена та відредагована версія.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні