Виходити з вигоряння від нудьги навіть складніше, ніж зі стресового, тому що потрібно змінювати свої внутрішні установки, а не зовнішні фактори
У 2016 році співробітник французької компанії Interparfums Фредерік Денар подав на неї до суду, скаржачись на нестерпно нудну роботу. 2020-го в журналі Times з'явилася новина про те, що він виграв суд і йому присудили компенсацію в 50 000 євро.
За словами Денара, йому доручали дуже мало роботи, яка не відповідала його рівню кваліфікації (наприклад, полагодити планшет керівника). Свій стан, викликаний нестерпно нудною роботою, він описував як «поступовий спуск у пекло», що подібно до вигоряння.
Цей випадок чудово описує вигоряння від нудьги.
Чим відрізняються вигоряння від стресу та вигоряння від нудьги
Ми надто багато працюємо, на нас звалюється все більше і більше завдань, фізично ми вже не справляємося, і, як наслідок, настає вигоряння від стресу. З гормональної точки зору це проявляється у підвищенні рівня кортизолу.
Коли ми беремо надто багато роботи на себе, крім підвищення рівня кортизолу, у нашому організмі ще й знижується рівень дофаміну та серотоніну (одні з нейромедіаторів радості). Ми, самі того не усвідомлюючи, намагаємося підняти в себе дофамін із серотоніном і, як правило, починаємо проводити багато часу в телефоні як найближчому джерелі радості.
З точки зору роботи мозку вигоряння від стресу і вигоряння від нудьги – це два однакових процеси з тією лише різницею, що під час вигоряння від нудьги не відбувається викиду кортизолу й гіпокамп не страждає. Зате виходити з такого стану складніше, тому що міняти потрібно внутрішні установки, а не зовнішні.
Фізіологічна різниця між вигорянням від стресу та від нудьги
Важливо розуміти, що людина, яка вигоріла від нудьги, – це не лінива людина, яка не хоче нічого робити, а людина, яка хоче багато зробити, але в неї не виходить.
Чого точно не слід робити, то це вигадувати собі винагороду за виконане завдання.
Наприклад, зараз я зроблю ось ці нудні та нецікаві мені завдання, а потім куплю собі щось класне як нагороду. Це не працює. Наш рептильний мозок відчуває у чомусь підступ і не розуміє, навіщо йому робити нудну роботу, якщо він може піти й купити собі щось уже зараз. У результаті ваша робота (або конкретне завдання) стають ще більш нецікавими та нудними, ніж були раніше.
Що робити при вигорянні від нудьги
Існує чотири фази вигоряння:
1. Ідеалізм та надмірність («мені погано, треба почати нове життя»).
2. Виснаження (голова в тумані, падає продуктивність).
3. Втрата мети та цинізм («все одно нічого не досягти, все марно»).
4. Огида та депресія.
На третій стадії вигоряння починає руйнуватися мозок (виникають маленькі дірочки в нейронній структурі гіпокампу).
Якщо ви перебуваєте на перших двох стадіях вигоряння, то допоможе модель класичного коучингу GROW.
Модель дуже проста, вона складається з чотирьох етапів:
G – goal/ціль.
R – reality/реальність, що оточує дійсність.
O – opportunity/існуючі можливості.
W – what to do/дії.
На етапі goal можна ставити собі такі питання:
Чого ви хочете?
Чому для вас це важливо?
Якби ви знали, що можете досягти всього, чого забажаєте, як би тоді звучала ваша мета?
Як ви дізнаєтесь, що досягли результату?
Коли мету визначено, переходимо до вивчення навколишньої дійсності.
Reality
Досліджуємо те, що є зараз. Відповідаємо на питання:
Що зараз відбувається у житті?
Як, коли та як часто це відбувається? А також який ефект це здійснює на вирішення вашого завдання?
Що ви вже встигли зробити для вирішення завдання? Який результат отримали?
Opportunity. Оцінивши реальність, настав час задуматися про наявні можливості. Відповідаємо на питання:
Що ви можете зробити для вирішення завдання?
Які є варіанти? А ще?
Хто міг би допомогти вам у вирішенні цього завдання?
Як ви думаєте, як вчинила б на вашому місці авторитетна для вас людина?
Згадайте, чи були у вашому житті подібні ситуації, з якими успішно впоралися? Як ви цього досягли?
Може ви бачили, як хтось інший успішно вирішив подібне завдання? Завдяки чому йому це вдалося?
What to do. І коли можливості визначено, переходимо до головного етапу – дії.
Який перший і найпростіший крок ви готові зробити?
Коли ви його зробите?
Що може завадити вам? Як ви можете це передбачити?
Хто міг би вас підтримати і як? Коли ви попросите цю підтримку?
Якщо ж ви знаходитесь на третій чи четвертій стадії вигоряння, то тут правильніше звернутися до відповідного фахівця (коуча або психотерапевта).
Також дуже важливо:
1. Уникати легкого дофаміну. Тобто сказати «ні» всім ґаджетам та багатозадачності. Потрібно сфокусуватися на чомусь одному.
2. Відновити увагу. Практики усвідомленої медитації, жонглювання, практики відновлення уваги чи звичайнісінький тетрис.
Ці способи допоможуть вам впоратися з вигорянням від нудьги, якщо воно не є запущеним.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
