Державний Укрексімбанк видав $60 млн на купівлю та під заставу ТРЦ Sky Mall, який до цього рейдернули в естонців. Цю проблему неодноразово порушували під час офіційних зустрічей з українською владою керівники Естонії. І про неї згадувала президентка Естонії, пояснюючи, чому Україні ще не місце в ЄС
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Ще в березні Київський апеляційний суд арештував нерухоме майно ТРЦ Sky Mall, а Печерський райсуд Києва зняв арешт лише перед продажем активу новому власнику. Що буде, якщо право цих компаній на володіння заставою буде оскаржено? Банк ухвалив рішення про відсутність ризиків для власності по об’єкту на підставі довідки від професійних юристів, яку йому надав… сам позичальник. Саме так на пресбрифінгу пояснив ситуацію Сергій Єрмаков.
Ошукані естонські інвестори не збираються зупинятися – вони ініціюють позов проти України на $750 млн. Чи етично та репутаційно прийнятно державному банку брати участь у кейсі рейдерства, за який держава ризикує розплатитися такою ціною? Як вишенька на торті постало іще питання наявності (чи відсутності) звʼязків позичальника із бізнесом на тимчасово непідконтрольних територіях.
Ані внутрішні запобіжні механізми банку, ані контроль наглядової ради не спрацювали. Як до того давали кредити Клюєвим та Курченку, зараз дали рейдерам. Про цей кредит всі дізналися лише завдяки Схеми: корупція в деталях — RFERL.
Наглядова рада, яка нібито покликана діяти в інтересах банку та вкладників та не допускати навіть появи подібних кредитів, умиває руки. Голова НР Оляна Гордієнко на пресбрифінгу заявила, що конкретно цей кейс вони не розглядали, тому що він за сумою не в лімітах наглядової ради. Йдеться про кредит на 1,5 млрд грн за поточним курсом, або 10% регулятивного капіталу банку станом на кінець 2020 року. Навіть Нацбанк у своїх регуляторних вимогах відносить подібні кредити до великих . То чому ж наглядова рада вирішила, що цей кредит не вартує їхньої уваги і що ж відбулося в Укрексімбанку насправді?
З доступної в матеріалах «Схем» інформації можна зробити висновок, що триває захоплення держави. Реформа корпоративного управління провалилася – точковими рішеннями відсутність правовладдя в країні виправити не вдалося. Або ж політичний вплив на банк, або ж відсутність належного контролю за менеджментом – і бізнес-рішення правління Укрексімбанку приймає всупереч користі банку та держави.
Як відсутність правовладдя та захоплення держави роблять банківський сектор крихким? Через три основні канали, і всі три можна проілюструвати на кейсі Укрексімбанку.
Слабке правовладдя збільшує ймовірність дефолту.
Замість кредитувати працюючі «білі» бізнеси державний банк видає позику на придбання активу під гучними судами. А ще є ймовірність, що об’єкт просто роблять заставою у державному банку з метою додаткового ускладнення судових процесів для естонців. В обох випадках сумлінне повернення кредиту під питанням.
Слабке правовладдя збільшує розмір ризиків.
Банк видає кредит на 10% свого регулятивного капіталу, а наглядова рада навіть не цікавиться змістом операції та думкою СБУ щодо позичальника. Втрата в разі дефолту буде відчутною для банку, але механізми стійкості не спрацьовують.
Слабке правовладдя унеможливлює повернення коштів у разі дефолту.
Як за подібним кредитом повертати кошти у разі дефолту – неясно. І на це навряд чи сподіваються. Укрексімбанк та решта державних банків, а також Фонд гарантування вкладів фізичних осіб знають із власного досвіду: по всіх поганих кредитах, які були у них в портфелях, вони спромоглися отримати лише мізерне відшкодування. Чим кращий цей конкретний кейс – із бізнесами позичальника, сконцентрованими на тимчасово неконтрольованій території, та судами по об’єкту застави?
Тож висновок знову той самий. Державні банки – джерело неефективності і корупції. Ніякої унікальної користі для суспільства, крім неефективності і корупції, в них немає. Наглядові ради не є запобіжником, якщо за ними не стоїть уряд США. Державні банки треба продати якнайшвидше, навіть за 1 грн. Бо потім все одно ще більше викинемо на докапіталізацію.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
