Президент України Володимир Зеленський у своєму вчорашньому інтервʼю по суті анонсував подальшу націоналізацію енергетичних активів. «Там, де можливо, Україна повертатиме те, що олігархи незаконно забрали під час перерозподілу капіталу». Forbes розбирався, про кого саме з «олігархів» йдеться?
📲 Forbes Ukraine у WhatsApp. Підписуйтесь й читайте головне про бізнес та економіку
В умовах війни держава повинна повернути під своє управління деякі стратегічні енергетичні об’єкти, якщо це можливо за законодавством, заявив президент України Володимир Зеленський. «…щоб уникнути ризиків», – сказав Зеленський в інтерв’ю Наталії Мосейчук, яке було оприлюднено 27 серпня. Президент відповідав на питання, чи повертатиме собі держава те, що олігархи приватизували в епоху стрімкого накопичення капіталу. «Якщо це можливо за законодавством – так», – сказав Зеленський. «Якщо неможливо, питання стоїть так: «Хто ти після 24 лютого? І не треба згадувати, що було раніше. Хоча декому – треба», – відповів президент.
Forbes поспілкувався з п’ятьма високопосадовцями, які мають безпосереднє відношення до енергетичної сфери або процесу націоналізації, щоб розібратися, кого саме мав на увазі президент.
Коротка відповідь – усі співрозмовники вважають, що йшлося про газовий бізнес Дмитра Фірташа, активи групи VS Energy, яку повʼязують із підсанкційними росіянами, можливо, про енергетичний бізнес Костянтина Жеваго. Найбільша енергетична приватна компанія країни – ДТЕК Ріната Ахметова – на зараз не знаходиться в зоні ризику. Forbes звернувся до ОП із офіційним інфозапитом, але на момент публікації тексту відповіді не отримав.
Похід проти облгазів Фірташа
Президент міг говорити про передачу під контроль державного «Нафтогаза» облгазів «Регіональної Газової Компанії», яку пов’язують із Дмитром Фірташем, та можливу націоналізацію обленерго VS Energy, яку повʼязують із підсанкційними росіянами, вважає голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Геруc. «Це два процеси, вони публічні», – додає він.
Держава вже понад 1,5 роки намагається взяти під контроль газовий бізнес, який повʼязує з Дмитром Фірташем. Йдеться про 20 обласних газорозподільних компаній, які входять до групи РГК.
Зв’язок Дмитра Фірташа з РГК
Служба безпеки України у травні 2023 року опублікувала результати спільного з БЕБ розслідування, у якому називає РГК підконтрольними Дмитру Фірташу.
За даними судово-економічної експертизи, лише протягом 2021-го держава могла понести збитки на понад 4,2 млрд грн. Загалом протягом 2016-2022 років викрадено з газотранспортної системи України газу на понад 18 млрд грн, свідчать результати розслідування. Двом керівникам РГК повідомили про підозру у привласненні та розтраті майна в особливо великих розмірах.
Пресслужба Group DF спростовувала ці звинувачення, стверджуючи, що вони не мають під собою юридичного підґрунтя і є частиною корупційного тиску на бізнес групи.
Офіційний привід передачі облгазів державі – розслідування ДБР. Слідчі стверджують, що Міненерговугілля у 2017-му передало державні газорозподільні системи у безоплатне користування 37 приватним операторам всупереч тому, що уряд передбачив щорічну плату за користування мережами. Держава зазнала збитків на 1,5 млрд грн протягом 2017–2020 років, підрахували в ДБР.
Ще навесні 2022-го за клопотанням ДБР Печерський суд передав АРМА корпоративні права 26 з 43 регіональних операторів газорозподільних систем у країні.
Найбільшим гравцем на ринку розподілу газу була група РГК, яка розподіляла близько 70% газу в Україні. У травні 2022 року уряд передав заарештовані активи облгазів в управління «Нафтогазу».
Восени 2022-го «Нафтогаз» створив нову газорозподільну компанію, «Газорозподільні мережі», і почав інтегрувати у неї облгази. Процес не можна назвати простим. Раніше Forbes писав, що попередні власники «зносять» IT-системи та бази даних, що ускладнює менеджерам «Нафтогазу» управління активами. Це сталося, коли навесні цього року змінювали керівництво на найбільших облгазах – Київському й Харківському.
На 15 серпня «Газмережі» («Нафтогаз») мали фізичний контроль – змінили керівництво на 11 з 20 облгазів, які пов’язують із Фірташем. До кінця року «Нафтогаз» планує замінити керівництво на всіх облгазах РГК, зазначив голова «Нафтогазу» Олексій Чернишов під час Business Breakfast Forbes у березні 2023 року.
РГК називає цей процес рейдерством. Акціонери «Дніпрогазу» та «Харківгазу» оскаржують рішення щодо націоналізації облгазів, повідомляла пресслужба РГК у березні 2023-го. Судові процеси можуть затягнутися на роки, казав тоді ж старший юрист юридичної компанії «Міллер» Артур Лозіцький.
Держава націлилася на обленерго VS Energy
VS Energy володіє п’ятьма обленерго, зокрема «Херсонобленерго», «Житомиробленерго», «Кіровоградобленерго», «Чернівціобленерго», «Рівнеобленерго», а також має частки у «Севастопольенерго», «Хмельницькобленерго» та «Миколаївобленерго» й не енергетичні активи, за даними Мінʼюсту, які наведені у судовому позові. До великої війни ці обленерго розподіляли близько 10% електроенергії в Україні. Вони приватизовані за $120 млн на початку 2000-х років, крім «Чернівціобленерго», приватизованого протягом 2012–2014-го.
Держава Україна з весни минулого року намагається отримати контроль над активами VS Energy. У квітні 2022-го суд відмовив ДБР в арешті майна, заявивши, що існування правових підстав для цього не доведене. Довести звʼязок підсанкційних росіян із VS Energy непросто. Її власниками Мінʼюст, СБУ, ДБР називають:
- Євгена Гінера – президента російського футбольного клубу ЦСКА;
- Михайла Воєводіна – за довідкою Інтерполу, у 2019 році мав статус злодія в законі, прізвисько – Misha Luzhnetskiy, за даними «Схем»;
- Олександра Бабакова – заступника голови Державної думи РФ, який у 2014-му голосував за анексію українського Криму, а у 2022 році – за анексію Запорізької та Херсонської областей.
У 2014-му VS Energy змінила офіційних власників, повідомляється на сайті компанії. «Гінер перестав бути акціонером групи у 2014 році, – запевняють у компанії. – Бабаков і Воєводін ніколи не володіли акціями групи VS Energy».
Кінцевими бенефіціарами компанії значаться громадяни Євросоюзу: Валтс Вігантс (Латвія), Віліс Дамбінс (Латвія), Артурс Альтбергс (Латвія), Олег Сізерман (Німеччина), Марина Ярославська (Німеччина).
Україна у обличчі Мін’юста змінила тактику. І з 28 червня цього року намагається переконати Вищий антикорупційний суд (ВАКС) у тому, що, по-перше, реальні власники VS Energy – все ж підсанкційні росіяни. По-друге, що офіційні власники мають зв’язки з РФ, достатні для націоналізації. «Удар також направлений проти номінальних власників, які могли співпрацювати з РФ вже після передачі їм компанії», – казав у липні перший заступник голови антикорупційного комітету Верховної Ради Ярослав Юрчишин, ознайомлений з матеріалами справи. У травні 2023-го президент України Володимир Зеленський ввів санкції проти нібито номінальних власників енергокомпанії VS Energy.
У відповідь на запит Forbes Валтс Вігантс від імені VS Energy запевняв, що не має відношення до громадян Росії й не підтримує їхні переконання. «Ми захищатимемо свої права власності, як робили це неодноразово, – казав він. – У тому числі й у міжнародних судах».
Наразі справа перебуває на розгляді у ВАКС. На 31 серпня призначений черговий раунд дебатів, є шанс на рішення, повідомляє Юрчишин. «Але номінальні власники затягують розгляд, використовуючи всі можливості процесуальних механізмів», – додає він.
Дві жертви чи є третя. Чи третій?
Один з керманичів партії «Слуга народу» каже, що будуть націоналізовані також енергоактиви Костянтина Жеваго. Він спілкувався на умовах анонімності й зазначив, що не знає деталей, про які саме компанії йде мова. З публічних енергоактивів Жеваго – Білоцерківська ТЕЦ, 40% акцій якої в заставі у Нацбанку, який планує продати їх на відкритому аукціоні. У травні 2023-го в інтерв’ю Forbes бізнесмен зазначав, що наразі на ТЕЦ частина менеджменту його, а частина – державна.
В Україні найбільша приватна енергетична компанія – ДТЕК Ріната Ахметова. Чи мав президент на увазі активи найбагатшого українця?
«Я не чув про таке, – зізнається Герус. – Президент говорив про правові законні механізми, на сьогодні таких процесів є два, вони публічні».
Націоналізація ДТЕК не має сенсу через репутаційні ризики у випадку важкого опалювального сезону. До того ж не зрозуміло, навіщо Офісу президента вступати в конфлікт з Ахметовим та які від цього бенефіти, каже консультант ОП на умовах анонімності, бо не уповноважений коментувати такі питання.
Схожа позиція у депутата з керівництва «Слуги народи»: «Не чув про такі плани. Ахметов керує енергетикою краще, ніж держава. Це не логічно», констатує він.
ДТЕК має вертикальну інтеграцію, тому якщо забирати – то все, а це дуже великий актив, знайти для нього альтернативну команду й джерела фінансування – виклик, каже чиновник з енергетичної сфери. «Головне – не зрозуміло, навіщо забирати управління ДТЕК. Компанія у конструктивному діалозі з владою: ремонти робить, гроші на це знаходить», – додає він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.