Співрозмовники Forbes серед українських wealth-менеджерів та у Credit Suisse оцінюють обсяги вкладень українців у швейцарському банку в еквіваленті кількох мільярдів доларів. Хто, як та чому був клієнтом одного з найбільших банків Швейцарії, який незабаром буде поглинутий одвічним конкурентом
Минулорічне розслідування OСCRP про банк Credit Suisse та його численних супербагатих клієнтів з країн Африки, Латинської Америки чи пострадянського простору навряд чи стало новиною для wealth-менеджерів, які обслуговували заможних людей в Україні. «Якщо йшлося про розміщення грошей у Швейцарії [українськими клієнтами], то Credit Suisse традиційно був першим, кого розглядали», – каже директор з інвестицій Capital Times Артем Щербина.
У розслідуванні Suisse Secrets, на якому базуються матеріали OСCRP, фігурує 30 000 клієнтів банку, які мали там рахунки у різний час у період з 1950-х років. 2500 з них – громадяни України, зокрема найбагатші українці.
На момент фактичного краху установи та новин про її поглинання конкурентом UBS на рахунках у Credit Suisse могло бути близько $1–2 млрд грошей українських вкладників, припускає Щербина. «Швейцарські банкіри знайомі з учасниками усіх списків українського Forbes», – каже на правах анонімності співрозмовник Forbes серед менеджерів Credit Suisse. Він попросив не вказувати свого імені та посади у цій статті через сенситивність теми й ситуації навколо банку.
Співрозмовник із Credit Suisse не став називати точні обсяги коштів, які тримали багаті українці у проблемному швейцарському банку, однак оцінив їх у «кілька мільярдів доларів», що співпадає з оцінкою Щербини. Весь wealth management бізнес установи обчислюється десятками мільярдів. Суттєва частина цих грошей належить бізнесменам та просто заможним людям зі Східної Європи, РФ, Азії та інших регіонів, що розвиваються.
Що їх так приваблювало у Credit Suisse та що буде з цими активами після приєднання до UBS?
Як Credit Suisse став улюбленим банком багатіїв з бідних країн
Будучи одним із найбільших банків Європи та маючи профіль з обслуговування приватних клієнтів, Credit Suisse завжди вирізнявся особливою лояльністю до багатих клієнтів зі Східної Європи, розповідає Щербина з Capital Times.
Банк досі входить у топ-3 на українському ринку wealth-management, каже співрозмовник серед менеджерів Credit Suisse. Конкуренти у боротьбі за гроші багатих громадян постсоціалістичної Європи – теж швейцарські UBS та Julius Baer, додає він.
Квиток до клубу клієнтів великого швейцарського банку коштує від мільйона франків (або доларів чи євро), каже банкір. Середній чек активів під управлінням Credit Suisse на одного заможного клієнта становить 10 млн франків, уточнює співрозмовник.
Маючи такі кошти, людина зі Східної Європи могла розраховувати, що банк не буде надто прискіпливим під час перевірки походження її капіталу, каже Щербина. Про те, що банк дійсно пропускав клієнтів із сумнівним бекграундом, свідчить і розслідування OСCRP. Серед власників багатомільйонних рахунків у Credit Suisse виявились, наприклад, топфункціонер одного з найбільших наркокартелів на Балканах, експосадовці з Венесуели, які могли бути причетними до махінацій з нафтою, та родина Гутів, власники українського агрохолдингу «Мрія», що збанкрутував у 2014-му.
З матеріалів Suisse Secrets стало відомо, що у різний час рахунки у Credit Suisse мали бізнесмени Рінат Ахметов, Ігор Коломойський та його близькі, Валерій Хорошковський, Олег Бахматюк і Павло Фукс.
Рінат Ахметов (праворуч).
Представники Ахметова підтвердили OСCRP, що рахунки у Швейцарії використовувалися у бізнес-цілях холдингу SCM Ахметова. Коломойський пояснив, що 3 млрд франків у 2007 зʼявилися у банку після продажу частки у низці українських металургійних підприємств росіянину Роману Абрамовичу та партнерам. Хорошковський заперечив, що тримав у Credit Suisse 1 млрд франків у середині 2000-х.
Також у списку – ексочільник держфіскальної служби Роман Насіров, приватний митний брокер Орест Фірманюк, який у 2021-му потрапив під санкції РНБО як один із десяти топконтрабандистів, та премʼєр-міністр часів президента Кучми Павло Лазаренко.
«У банку дійсно були різні клієнти 1990-х та 2000-х, – визнає співрозмовник у Credit Suisse. – Але останніми роками вимоги до комплаєнсу, тож ви не побачите тут токсичних людей. Основна маса – далекі від політики звичайні бізнесмени».
До кого йдуть українські клієнти Credit Suisse
Акцент на ритейлі, тобто обслуговуванні клієнтів – фізичних осіб – інша відмінність Credit Suisse від основних конкурентів, зазначає Щербина. «Той самий UBS працює більше як класичний банк та не настільки сильно завʼязаний на ризикових речах, як це було у Credit Suisse», – каже він.
Credit Suisse управляв клієнтськими активами на понад $1 трлн, каже фінансовий аналітик ICU Михайло Демків. Йдеться про цінні папери та інші активи, які знаходилися не на балансі банку, а у власності його клієнтів. Сама установа заробляла комісію за інвестування цих коштів.
«Вони дуже агресивно продавали власні інвестиційні інструменти, орієнтовані на клієнтів, яких не влаштовувала дохідність по депозитах, – розповідає Щербина із Capital Times. – Нагадаю, що лише минулого року вона перестала бути відʼємною, тож просто тримати гроші на швейцарських рахунках було невигідно».
Приклад такого інструменту – структуровані ноти (structured notes). Дохідність за ними могла кратно перевищувати ставки за депозитами чи облігаціями, каже Щербина. Однак був і підвищений ризик – на відміну від класичних вкладів, на них не розповсюджувалася гарантія відшкодування у разі банкрутства банку.
На момент фактичного краху установи та новин про її поглинання конкурентом UBS на рахунках у Credit Suisse могло бути близько $1–2 млрд грошей українських вкладників. Фото Getty Images
Тривалий час аргументом на користь Credit Suisse була визначна історія (що може статися з банком, який існує з 1856 року?). Але після боргової кризи у Європі у 2015–2016-му проблеми з ризик-менеджментом в установі ставали все очевиднішими, каже Щербина із Capital Times.
Яскрава ілюстрація, яку у великому матеріалі про крах Credit Suisse відзначило The Wall Street Journal – опис усіх позовів чи урядових розслідувань у останньому річному звіті банку зайняв понад 10 000 слів на 12 сторінках.
«Вже у 2018–2019 роках ми почали рекомендувати клієнтам поступово відходити від співпраці з Credit Suisse або принаймні не користуватися їх послугами wealth-менеджменту», – каже Щербина.
Частина українців, які мали рахунки у банку, перейшли до швейцарських конкурентів (UBS, Julius Baer, Vontobel) чи до банків у Австрії, уточнює він.
Що буде з грошима Credit Suisse, коли вони перейдуть до UBS
Після поглинання Credit Suisse UBS стане безапеляційно найбільшим банком Швейцарії з депозитним портфелем у 333 млрд франків. Зараз перше місце за кредитами та депозитами у Швейцарії займає австрійський Raiffeisen (211 та 208 млрд франків відповідно).
Остаточна концепція створення банку-гіганта стане зрозумілою приблизно через місяць, очікує менеджер Credit Suisse. Тим часом клієнтам цього банку не варто перейматися за свої гроші. «Я думаю, що підтримувати усі операції у звичайному режимі буде пріоритетним завданням, адже це іміджева історія», – каже він.
Угода з UBS структурована так, що і кошти клієнтів під управлінням, і звичайні депозити в банку не понесуть втрат, зазначає Демків з ICU. Постраждати можуть власники інвестиційних інструментів Credit Suisse, як-от структуровані ноти. «Думаю, це може стати серйозною проблемою, коли UBS почне вирішувати, які зобовʼязання Credit Suisse виконувати, а які – ні», – додає Щербина із Capital Times.
Чи значить це, що епоха Швейцарії як країни банків підходить до завершення? Співрозмовник із Credit Suisse впевнений, що це лише додасть країні балів. «Ці події демонструють, наскільки важливою для Швейцарії є банківська індустрія та як швидко тут здатні на найвищому рівні вирішити проблему такого масштабу, – каже він. – Думаю, у Великій Британії чи ЄС подібну ситуацію ще досі б продовжували обговорювати».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
