Народні депутати підтримали законопроєкту про фінансовий моніторинг політично значущих осіб (Politically Exposed Persons, РЕРs). Це останній закон, який парламент мав прийняти для відкриття перемовин щодо вступу України до Європейського Союзу, а також один із структурних маяків Міжнародного валютного фонду. Що він змінює та навколо чого дискутували нардепи.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Парламент після довгих суперечок прийняв законопроєкт №9269-д про фінмоніторинг політично значущих осіб (Politically Exposed Persons, РЕРs), повідомляють два нардепи з фінансового комітету. Документ підтримали 276 нардепів.
Головна ідея – повернути довічний статус РЕР для топпосадовців. Минулого року парламент обмежив його трьома роками. Відновлення більш жорсткого нагляду за статками українських чиновників – останній крок, який має зробити парламент для початку перемовин про членство України у ЄС, та один із структурних маяків МВФ. Рада мала виконати його ще до кінця вересня.
Попри важливість законопроєкту далеко не всі нардепи готові погодитися на довічний статус РЕР. Одна з причин – можливі проблеми з банківським обслуговуванням.
Що змінилося у законі до другого читання та щодо чого сперечались нардепи?
Що таке фінмоніторинг РЕР
Закон про фінансовий моніторинг топпосадовців парламент ухвалив ще у 2020 році. Він передбачає, що чиновники «категорії А», а також їхні найближчі родичі мають проходити більш ретельну перевірку у фінансових установах і надавати документи щодо джерел своїх статків.
«Ідея закону в тому, щоб ті хто незаконно збагатилися під час роботи на державу, не змогли витрачати ці кошти», – пояснює нардеп фінансового комітету Ольга Василевська-Смаглюк.
Але статус РЕР обернувся для посадовців проблемами з обслуговуванням у банках, які або затримують операції, або взагалі відмовляють в обслуговуванні чи блокують рахунки, повідомляють два нардепи з фінансового та економічного комітетів ВР. «Для банків це додаткове навантаження й вони просто відмовляють в обслуговуванні РЕР», – каже нардеп з економічного комітету в ВР Олексій Мовчан.
Минулорічне рішення нардепів обмежити дію статусу РЕР трьома роками обурило міжнародних партнерів України, які виділяли кошти на цю реформу, зазначає Василевська-Смаглюк. До того ж це поставило під сумів перспективи вступу України до ЄС, додає вона.
Що передбачає закон про довічний статус PEP для топпосадовців
Оновлена редакція закону передбачає, що у разі неправомірної відмови в обслуговуванні на банк можна подати скаргу та у випадку встановлення порушення Нацбанк зобовʼязаний буде накласти штраф у розмірі 100 000 неоподаткованих мінімумів (1,7 млн грн). «Це зміни на краще, бо закон прибирає дискрецію банку та можливість обслуговувати РЕР на його розсуд», – коментує заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк.
Крім штрафу, потрібна ще додаткова апеляція, вважає Мовчан. «Бо банки можуть піти шляхом не відмови, а значного затягування процедури оплати по рахунках тощо», – вказує Мовчан.
У законопроєкті також є норма, що після року з моменту, як топпосадовець не обіймає державні посади, а банк після проведення перевірки не вбачає ризиків, повʼязаних з РЕР, така людина може не проходити посилений моніторинг та обслуговуватися як і решта клієнтів.
Логічно було б також обмежити статус РЕР певним терміном після того, як банк проведе серйозну перевірку статків особи, розмірковує Мовчан.
Обмеження статусу РЕР на рік або три роки не має сенсу, вважає Железняк. «Українських чиновників за кордоном у будь-якому разі перевірятимуть більш ретельно навіть без статусу РЕР», – каже нардеп.
Технічна зміна, яка відбулася до другого читання – відмова від реєстру РЕР. «Він мав корупціогенні ризики, адже помилка у прізвищі призводила до виключення особи з реєстру», – пояснює Василевська-Смаглюк.
Який опір чекає на законопроєкт про PEP у залі голосувань ВР
Труднощі з ухваленням законопроєкту почалися вже на рівні профільного комітету – 13 жовтня фінкомітет ухвалив законопроєкт з правкою, що норми щодо РЕР почнуть діяти після вступу України до ЄС (правка нардепа від партії «Слуга народу» Максима Бужанського, – Forbes).
З другої спроби комітет таки прийняв редакцію, яка відповідає вимогам ЄС та МВФ, каже голова фінансового комітету Данило Гетманцев. «Але не виключаю, що правку поставлять на голосування повторно у залі», – додає він.
Наразі до законопроєкту подано понад 100 правок, зазначає Василевська-Смаглюк. Закон потрібно приймати у редакції, яку підтримав комітет, вважає Гетманцев. «Тут немає предмета для дискусій, йдеться про членство країни в ЄС. У цьому випадку колеги можуть пожертвувати своїми інтересами та піти на певні незручності», – переконаний голова фінансового комітету.
Мінімальна кількість голосів на підтримку закону є, вважають три нардепи з фінансового комітету. Втім є й суттєва кількість противників. Нардепи від «Батьківщини», «Європейської солідарності», «Розумної політики» (міжфракційне обʼєднання на чолі з Дмитром Разумковим) не підтримали законопроєкт під час голосування на комітеті, каже Василевська-Смаглюк.
Інший можливий сценарій – нардепи можуть підтримати закон зараз, а вже потім вносити до нього зміни, вважає Мовчан з економічного комітету.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
