Відновлення економіки України після війни залежить від зовнішньої підтримки партнерів, ефективного управління ресурсами та створення сприятливого бізнес-клімату. Про основні виклики та перспективи відновлення розповідають Наталія Шаповал та Дмитро Круковець із KSE Institute, керуючись звітом KSE Institute
Шукаємо 250 малих та середніх бізнесів, які змінюють правила гри. Якщо ваша компанія стрімко зростає та має амбіції стати лідером ринку — подайте заявку до Next250!
У 2025–2027 роках стійкість економіки України залежатиме від міжнародного фінансування, головним джерелом якого стане ініціатива ERA від країн G7. Вона підтримає бюджет, забезпечить макроекономічну стабільність і закладе основу для повоєнного відновлення, йдеться в прогнозі Ukraine Macroeconomic Handbook від KSE Institute.
Попри виняткову стійкість економіки під час війни, Україна потребує стабільної міжнародної підтримки, контролю інфляції та інвестицій у відновлення. За прогнозами KSE Institute, МВФ та інших організацій, війна може завершитися до кінця 2025 року. Після цього можливі два сценарії: низькоінтенсивний конфлікт або повне припинення бойових дій завдяки дипломатичним зусиллям.
Економіка України продемонструвала виняткову стійкість в умовах війни, але виклики залишаються. Серед них – необхідність ритмічної підтримки міжнародних партнерів, контроль за інфляцією та інвестиції у відновлення.
Міжнародна допомога
У 2025–2027 роках Україна залишатиметься залежною від міжнародної допомоги, яка може сягнути $93 млрд: $75 млрд у позиках та $18 млрд у грантах. Понад половину цієї суми ($50 млрд) забезпечить механізм ERA від G7.
Фінансування допоможе покрити прогнозований бюджетний дефіцит у 2,9 трлн грн протягом наступних трьох років, компенсувати торговельний дисбаланс і відтік капіталу резидентів та низький рівень інвестицій. Також сприятиме зростанню валютних резервів України на $12 млрд до 2027 року, що дасть НБУ змогу стримувати девальвацію гривні.
Водночас висока залежність від позик, які, згідно з оцінками KSE Institute, у 2024 році покривали 80% дефіциту бюджету, посилює ризики надмірного боргового навантаження. Управління цими викликами стане ключовим завданням для уряду.
Наслідки російської атаки по типографії «Фактор-Друк» у Харкові 23 травня 2024 року. Фото Офіс Президента України
Інфляція та монетарна політика
Наприкінці 2024 року інфляція в Україні сягнула 12% через подорожчання електроенергії, зростання зарплат і низьку врожайність.
НБУ посилив монетарну політику, втручаючись у валютний ринок для стримування девальвації гривні та інфляційних очікувань. У першому півріччі 2025 року облікова ставка може зрости до 15%, щоб знизити інфляційний тиск, прогнозує KSE Institute.
Очікується, що інфляція впаде до 9% у 2025 році та до 5% у 2027-му, що сприятиме відновленню економіки. Уповільнення зростання цін сприятиме зміцненню купівельної спроможності населення. Водночас високі ставки можуть ускладнити доступ бізнесу до кредитів і стримати інвестиції.
Інвестиції та відновлення
Попри війну, українська економіка зростає приблизно на 4% на рік, а після завершення бойових дій цей показник може досягти 6%. Це свідчить про її стійкість навіть за умов атак РФ, енергетичної кризи та проблем на ринку праці.
У 2025 році ключовими факторами зростання ВВП України залишатимуться споживчі витрати, а після війни інвестиції стануть рушієм відновлення. Очікується, що їхній загальний обсяг у 2025–2027 роках складе $100 млрд, хоча для повного відновлення потрібно понад $500 млрд.
Тому головне завдання уряду на 2025 рік – залучення нових джерел фінансування. У пріоритеті – конфіскація заморожених російських активів, а також створення сприятливого інвестклімату через прозоре використання коштів і сучасні підходи до відбудови інфраструктури.
Пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок російської атаки 22 березня 2024 року. Фото Getty Images
Енергетика та стійкість
Через російські атаки на енергетичну інфраструктуру, у 2024 році Україна імпортувала рекордні 4,1 ТВт-год електроенергії, що спричинило зростання цін, інфляції та уповільнення зростання ВВП.
У 2025 році імпорт планують скоротити до 2,7 ТВт-год, а у 2026-му – до 1,9 ТВт-год завдяки відновленню 3 ГВт пошкоджених потужностей і запуску 1 ГВт нових. Це забезпечить стабільне енергопостачання, знизить витрати бізнесу та підтримає економічне зростання.
Подальше скорочення імпорту електроенергії послабить тиск на торговельний баланс і стабілізує ціни всередині країни.
Ринок праці
Очікується, що рівень безробіття в Україні знизиться з 25% у 2022 році до 10% у 2027-му, хоча оцінки НБУ та Мінекономіки дещо відрізняються від прогнозу KSE Institute. Відсутність системних опитувань робочої сили спричиняє розбіжності у прогнозах.
Ринок праці залишається дисбалансованим через еміграцію та мобілізацію, що створює дефіцит кваліфікованих кадрів. Це ускладнює пошук працівників для бізнесу, оскільки попит на спеціалістів значно перевищує пропозицію. До того ж на ринку спостерігається значна невідповідність між затребуваними та наявними навичками, що поглиблює дисбаланс.
Ще один виклик – лише половина з 6,8 млн українців, які виїхали за кордон, планують повернутися після війни, що може поглибити нестачу працівників у ключових секторах.
Водночас внутрішньо переміщені особи поступово інтегруються у місцеві ринки праці, особливо на сході та півдні, тоді як на заході спостерігається невідповідність між навичками ВПО та попитом.
Зарплати у 2024 році в номінальному вираженні зросли на 21,5%, що посилює інфляційний тиск. Для розвʼязання проблеми необхідні програми перекваліфікації, підтримка бізнесу у створенні робочих місць та залучення іноземних інвестицій у сектори, які найбільше постраждали від війни.
Українська економіка залишається стійкою навіть під час війни, але для відбудови та довгострокового зростання необхідні міжнародна підтримка, інвестиції, стабілізація інфляції та реформи у сфері праці й енергетики. Це стане ключем до відновлення та розвитку України.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
