Категорія: Гроші
Дата: 29 червня 08:00

«В Україні створюють нові органи, але ніхто не хоче ліквідувати старі». Інтервʼю бізнес-омбудсмена про податкову, реформу БЕБ, інвестиційний клімат та роботу правоохоронців

Іра Крицька

Forbes

Володимир Федорін

Forbes

4 хв читання

Як покращити роботу податкової? Чи зменшився тиск на бізнес з боку правоохоронців? Чи допоможе євроінтеграція впровадити реформи в країні? Бізнес-омбудсмен Роман Ващук – новий гість YouTube-проєкту Forbes «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» – розповів про ключові проблеми українського бізнесу

Роман Ващук, 62, вже 2,5 року обіймає посаду бізнес-омбудсмена та відстоює інтереси підприємців. До цього він понад 30 років працював на дипломатичних посадах, у тому числі був послом Канади в Сербії та Україні.

Як за його каденції змінився бізнес-клімат у країні та на кого підприємці скаржаться найбільше?

Інтервʼю скорочено та відредаговано для розуміння.

Про роботу податкової

Податкова залишається лідером скарг з боку бізнесу. На другому місці – правоохоронні органи, на третьому – митниця. Проте, зменшилася кількість скарг щодо дозволів на будівництво чи екологічну інспекцію. Причина – частина цих процесів була оцифрована, наприклад, перейшла в «Дію».

Суттєва проблема – тенденція до ручного управління фіскальною системою. Справа не стільки у рівні податків, як у їхньому застосуванні.

Все починається на рівні адміністрування. Як свідчить звіт про роботу податкової РБО, головна мета органу – виявити якомога більше порушень. А це вже створює передумови для дій правоохоронних органів. Майже 90% бізнесу на цьому етапі несуть адміністративну відповідальність за порушення. Більшість справ вирішуються в судах на користь бізнесу. Але це тривалий та болючий процес, який може супроводжуватися роками апеляцій.

Про «Клуб білого бізнесу»

Закон про «клуб білого бізнесу», можливо, певною мірою покращить ситуацію. Проте, в ідеальному світі повинні існувати рівні правила як для членів клубу, так і для того бізнесу, який поза ним.

Бо одразу виникає питання, як потрапити в клуб? Наскільки ці правила є ефективними та прозорими? Протягом останніх шести місяців бачимо радше інтуїтивний підхід до податків. У податкової є своє поняття про рівень податкового навантаження для компаній. Наприклад, у розмовах, де були присутні наші фахівці, звучали речі, що компанія має організувати свою роботу так, аби платити певний рівень податків.

Коли бізнес заперечує такий підхід, бо немає підстав для такого рівня оподаткування, податкова каже, що призначить перевірку і все одно намалює штрафи, які вийдуть приблизно на цю інтуїтивну суму.

Дійсно, в певних секторах є проблема з оподаткуванням і там варто навести лад. Наприклад, підакцизна продукція – цигарки, паливо, алкоголь. Але не треба цю практику застосовувати на весь бізнес.

Про роботу правоохоронних органів та тиск на підприємців

В Україні створюються нові органи, часто за підтримки донорів, але ніхто не хоче братися за проблему ліквідації старих органів. Це, очевидно, менш гламурно займатися деконструкцією органів, ніж перерізати стрічки на відкритті нової інституції. Проте це так само потрібно як для української держави, так і для тих партнерів, які з нею працюють.

Отже, залишається питання дублювання функцій та персоналу. Певні органи зі структури СБУ, Нацполіції чи інших правоохоронних органів починають «закидати вудку» й шукати для себе заняття.

Маємо скарги, де правоохоронні органи взяли гроші та інші матеріальні цінності при обшуку, а потім їх загубили. Наразі немає механізму, як їх повернути. Потрібне рішення, де з одного боку держава компенсувала б шкоду бізнесу, а з іншого – правоохоронці мали б нести відповідальність за такі злочини. Якщо не кримінальну, то принаймні карʼєрну.

Варто згадати про президентський указ на мораторій щодо перевірок після «Мазепа гейту». Докорінно ситуація не змінилась, але чи були великі маски-шоу з виламуванням дверей від січня? Ні. Значить, цей сигнал принаймні дійшов до виконавців. Потрібно набагато більше таких сигналів з чіткими меседжами, які винагороджуються або ставлять хрест на карʼєрі.

Про реформу БЕБ

Закон, який прийнятий, відповідає сподіванням як українського бізнесу, так і міжнародних партнерів. Це – перемога, безумовно. Далі потрібна увага не тільки до впровадження цього закону, а й до раціоналізації інших органів.

В Раді бізнес-омбудсмена пропагуємо ідею декларації про справедливе, розсудливе адміністрування, де є обґрунтованість, пропорційність, зрозумілість і презумпція правомірності платника. Це має бути базовою угодою держави з бізнесом.

В основі має бути принцип діалогу з бізнесом, а не репресивні штрафи. Такий підхід є частиною євроінтеграції України та членства в Організації економічного співробітництва і розвитку.

Про інвестиційний клімат

Часто вважається, що інвестиційний клімат – це тільки про іноземні інвестиції. Але, очевидно, що це також і про український бізнес.

Минулого тижня мав розмову з підприємцем, який сказав, що зараз краще відкривати бізнес у Польщі, ніж в Україні. В Польщі податки трохи вищі, але є юридична правова впевненість і можливість спокійно інвестувати.

Бізнес наразі має вибір. Внаслідок відтоку українців за кордон в українських фірм зʼявилося стабільне середовище, де вони можуть працювати.

Європеїзація, глобалізація українського бізнесу – це дуже добре, до того часу, як він не почне згортати свою діяльність в Україні. Тому державі слід працювати над тим, щоб ця тенденція продовжувалася, але при збереженні зростання українського сегмента. Для цього міністерство економіки запускає грантові, кредитні програми тощо. Але не менш важлива справедлива робота фіскальних і правоохоронних органів.

Про роботу Ради бізнес-омбундсмена

Зараз у нас працює 32 людини, але троє з них – на фронті. В кінці минулого року я продовжив свій контракт ще на два роки. Принаймні, до кінця 2025 року люди мусять мене терпіти (посміхається).

Всі ініціативи щодо залучення фахівців Ради до обшуків не мають сенсу. По-перше, це неможливо через відсутність достатньої кількості кадрів. По-друге, немає бажання створювати спецзагін Ради бізнес-омбудсмена, який би вилітав зразу в усі куточки України на обшуки. І по-третє – це суперечить нашій позиції про рівну віддаленість від бізнесу та держави.

Де логічне розширення наших повноважень? Зараз ми можемо вести лише досудові справи. Проте, не проти продовжувати оборону інтересів бізнесу в адміністративному суді. Звичайно, ніхто не хоче установи, яка казатиме, чи правильно суд судить, чи ні. Це підриває, взагалі, роль судів. Але таке рішення має ініціювати Рада.

Матеріали по темі