Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 4 січня подав позов до Господарського суду Києва проти власника банку «Фінанси та кредит» Костянтина Жеваго про відшкодування збитків банку та його кредиторів на суму майже 46 млрд грн, йдеться у повідомленні установи.
⚡️ Лише 3 дні! Отримайте доступ до річної підписки Forbes Digital зі знижкою 40%. Промокод: MORNING. Оформлюйте підписку за посиланням.
Ключові факти
- «Ми отримали фінальні висновки від лондонських юристів влітку цього року і почали готуватись до процесу в Україні, – зазначив заступник директора-розпорядника Фонду Віктор Новіков. – В нас міцна доказова база – понад 7000 оригіналів і копій документів — листів, описів схем і матеріалів кредитних справ загальним обсягом близько 300 000 сторінок».
- У Фонді нагадали, що головною причиною неплатоспроможності банку та нестачі коштів для повного розрахунку з його кредиторами стали значні збитки від схемного виведення коштів шляхом кредитування пов’язаних з Жеваго компаній. Ці компанії не повернули отримані кредити та у більшості виявились неплатоспроможними.
- Фактично вдалось встановити, що у схемах виведення коштів (заподіяння шкоди), окрім Банку були задіяні пов’язані компанії-позичальники, майнові поручителі та нерезиденти – постачальники товарів, і всі ці юридичні особи, включно з банком «Фінанси та кредит», контролювались в кінцевому підсумку Жеваго.
- Через систематичне кредитування пов’язаних з Жеваго позичальників та перерахування коштів належним йому ж компаніям-нерезидентам за фіктивними контрактами з «Фінанси та кредит» було виведено понад $223,1 млн та €18,4 млн.
- «Вигодонабувач у цій схемі – безпосередньо Жеваго. Загальний розмір заподіяних Банку збитків від кредитування пов’язаних з його власником компаній становить майже 46 млрд грн», – кажуть у Фонді.
Контекст
Костянтин Жеваго був депутатом Верховної Ради III–VIII скликань, зокрема від Блоку Юлії Тимошенко і як самовисуванець. У 2019 році балотувався до парламенту від виборчого округу в Горішніх Плавнях, але програв кандидату від «Слуги народу» Олексію Мовчану.
Жеваго підозрюють у причетності до схеми розтрати 2,5 млрд грн банку «Фінанси та Кредит». За даними ДБР, офшорна компанія в 2007–2014 роках відкрила кредитні лінії в іноземних банках, а «Фінанси та Кредит» поручився за цю компанію на суму понад $113 млн. Після того як офшорна компанія не виконала договірні зобов’язання, іноземні банки стягнули заставне майно поручителя, зокрема списали $113 млн з рахунків українського банку. Внаслідок цього український банк оголосили неплатоспроможним у 2015 році.
У липні 2021 року Інтерпол оголосив Жеваго в міжнародний розшук за запитом ДБР. Його звинувачують у розтраті $113 млн банку «Фінанси та Кредит».
Мажоритарний власник гірничодобувної групи Ferrexpo, вже три роки не зʼявляється в Україні. Покинути країну змусила кримінальна справа про шахрайство в його колишньому банку «Фінанси та Кредит», який збанкрутував у 2015-му. Останні роки бізнесмен живе між Лондоном та Дубаєм. У серпні 2022-го журналісти УП помітили його в Монако, де він відпочивав на власній яхті з назвою «Z» вартістю $70 млн.
У 2019-му Генпрокуратура оголосила Жеваго в міжнародний розшук у справі про розтрату і легалізацію 2,5 млрд грн через банк. Відтоді бізнесмен керує залізорудною імперією дистанційно. У 2021-му Forbes оцінив статки Жеваго у $2,4 млрд, тоді він посів третє місце у списку найбагатших людей України. В грудні 2022-го Forbes переоцінив його статки в $1,4 млрд.
В листопаді БЕБ провело обшуки в офісах Полтавського та Єристівського ГЗК. Комбінати нібито занизили податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами на 10 млрд грн.
Інший актив Жеваго вже відчужено на користь держави. 6 листопада пʼять великих промислових підприємств були передані у державну власність. Серед них – завод «АвтоКрАЗ» Жеваго, який займається виготовленням великовантажних автомобілів. 24 листопада ДБР провело обшуки на підприємствах корпорації «Артеріум». Компанію підозрюють у колабораційній діяльності, роботі на користь РФ.
Костянтина Жеваго затримали 28 грудня на гірськолижному курорті Куршевель у французьких Альпах за запитом української сторони, повідомили в Державному бюро розслідувань.
Згідно із повідомленням бюро, слідчі ДБР підготували клопотання про взяття під варту до одержання вимоги про видачу (екстрадицію) екснардепа до 38 країн. Протягом кількох місяців тривала взаємодія з правоохоронцями різних країн, у тому числі органами юстиції, жандармерії та поліції Франції. 29 грудня французький суд ухвалив рішення про екстрадиційний арешт Жеваго.
- Категорія
- Новини
- Дата
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.