Столична влада має намір підвищити вартість проїзду у громадському транспорті у 2,5 рази, до 20 грн. Вартість місячного абонементу зросте до 2990 грн – найвищий рівень серед європейських міст. Це може ще більше знизити популярність комунального транспорту, який і так програє автомобілям місце на дорогах міста, паралізованого пробками
🎬 YouTube-проєкт Forbes Next про майбутніх зірок українського бізнесу. Новий випуск про школу програмування GoIT. Як вона будує мільярдну компанію на світчерах 👉 Дивіться за цим лінком
Київ на межі транспортного колапсу. За останні шість років кількість автомобілістів у місті зросла майже вдвічі: з 620 000 авто у 2015 році до понад 1 млн у 2021-му, свідчать дані міської мерії.
Щодня київський водій проводить у середньому 45 хвилин у пробках, а на рік – 207 годин, або 9 днів. Водночас Київ розрахований максимум на 300 тисяч авто, каже в інтервʼю KV радник мера Максим Бахматов. Ситуація погіршується рік у рік. У рейтингу TomTom за 2020 рік Київ на 7 місці найзавантаженіших міст світу, тоді як у 2017 році місто посіло 14 місце.
За словами Бахматова, вирішити проблему можна. Для цього потрібно зробити громадський транспорт привабливішим за особистий, що суттєво розвантажить вулиці міста.
Щоб цього досягти, одночасно потрібно працювати у декількох напрямках, каже Дмитро Беспалов, транспортний аналітик. По-перше, потрібно збільшити кількість комунального транспорту – до пандемії червона лінія метро вже працювала на межі пропускної спроможності.
По-друге, необхідно зробити поїздки на особистому транспорті містом менш вигідними, ніж на комунальному. «Для автомобілістів – плата за паркування та штрафи, а для користувачів громадського транспорту – вигідний тривалий абонемент, – каже Беспалов. – Як показує європейська практика, купівля місячного чи річного абонементу мотивує людей частіше використовувати громадський транспорт».
Столична влада вирішила діяти у зворотному напрямку і планує підвищити тарифи на проїзд у місті, зробивши місячний абонемент найдорожчим в Європі. Вартість разового квитка може збільшитись з 8 до 20 грн, для власників картки киянина він коштуватиме 12 грн. Проїзний на місяць без обмежень кількості поїздок подорожчає з 1300 до 2990 грн, а студентський проїзний – з 650 до 1495 грн, що майже на 200 грн більше стипендії у 1300 грн.
Причина – збільшення собівартості перевезення пасажирів. З моменту останнього підвищення 2018 року інфляція становила 30,6%, середня зарплата зросла на 54%, електроенергія подорожчала на 84%, а дизельне паливо на 22,5%. Водночас проїзд планують збільшити на 150%.
Заразом через карантинні обмеження впав пасажиропотік, наприклад у метрополітені – на 56%. За розрахунками столичних чиновників, економічно обґрунтований тариф у наземному транспорті сьогодні становить 22,3 грн, а в метро – 22 грн.
Леонід Лукашенко
Рекордне зростання цін на енергоносії чинить великий тиск на міський бюджет, каже транспортний аналітик Беспалов. Місту доводиться компенсувати не лише збитки громадського транспорту, а й різницю у тарифах на комунальні послуги для населення. «Можливо, міський бюджет вже не здатен нести навантаження комунальних компаній, і його хоча б частково хочуть перекласти на пасажирів», – каже він.
Беспалов сумнівається, що у підсумку тарифи підвищать до 20 грн, швидше – до 15 грн. «Наразі йде етап торгів і, можливо, нам запропонували дуже поганий варіант, щоб проштовхнути просто поганий», – каже він.
Мер міста Віталій Кличко вже пообіцяв, що ціни на проїзд до кінця опалювального сезону переглядатись не будуть. За його словами, дотації з держбюджету для комунального транспорту цього року складуть 4,5 млрд грн, а на компенсацію комунальних тарифів – 2 млрд грн за бюджету міста майже 60 млрд грн.
Минулого року збиток «Київського метрополітену» склав 1,18 млрд грн, а 2021 року він може збільшитися до 3,4 млрд грн. «Київпастранс» минулого року отримав 52,38 млн грн збитків, а цього року очікує 1,27 млрд грн збитків.
Комунальний транспорт і не має приносити прибуток, каже Олександр Кава, ексзаступник міністра інфраструктури. Це соціальна послуга, яка виконує дві основні функції: забезпечує транспортом малозабезпечених городян та стимулює людей відмовлятися від особистого транспорту. Наприклад, у Таллінні комунальний транспорт зробили безкоштовним для мешканців міста. «Це скорочує кількість заторів, покращує якість повітря», – говорить Кава.
В інших європейських містах, наприклад у Варшаві, пасажир платить лише 30% від собівартості проїзду. У 2021 році витрати бюджету міста на громадський транспорт становили 3,1 млрд злотих, або майже 20 млрд грн. Це може бути і 50%, і 70%. Все залежить від пріоритетів міста», – каже Беспалов. Рішення ж київської влади працює у зворотний бік і може ще більше знизити популярність комунального транспорту, впевнені обидва експерти.
Один із основних прийомів, який застосовують у європейських містах, щоб мотивувати людей користуватися громадським транспортом, – довгострокові абонементи на проїзд, які вигідніші за одноразові.
«Концептуальна різниця в тому, що в Європі мешканці міст користуються довгими абонементами, а разові квитки – більше для туристів», – говорить Кава.
У Києві місячний абонемент невигідний для більшості пасажирів, які користуються комунальним транспортом менше ніж пʼять разів на день. Крім цього, абонементи не приймають приватні перевізники. «От і виходить, що київський проїзний на місяць у 2990 грн тепер буде найдорожчим у Європі», – каже Беспалов.
Чому у Києві не працює європейський підхід? Як каже Беспалов, спроби перейти на європейську систему були, але завжди обривалися на різних етапах узгодження. Він входив до групи Максима Бахматова, яка у 2019–2020 роках працювала у київській міськадміністрації над цим питанням. За його словами, запропоновану ними тарифну сітку, яка передбачала вигідніші ціни на абонементи, зарубав Департамент економіки київської міськадміністрації. «Аргументація була вбивчою. Вони сказали, що ці дорогі місячні абонементи хтось купує, тому робити дешевше не можна, оскільки знизиться надходження грошей, – каже Беспалов. – Варіант, що вигідна ціна спровокує вищий попит, не розглядався».
Найближче в Україні до європейської моделі наблизився Львів. У місті запроваджують єдиний електронний квиток, вартість якого становитиме 10 грн. Водночас вартість безлімітного абонементу на місяць становитиме 420 грн, а на рік – 3650 грн. «Якщо вони ще й з маршрутками домовляться, то це взагалі буде бомба та найкращий приклад в Україні», – каже Беспалов.
Тим часом через наплив машин Київ може бути паралізований вже найближчим часом. «У найгіршому випадку, цього року. Оптимістичний прогноз – за два роки», – каже Бахматов. Проїзд у громадському транспорті, що подорожчав у 2,5 раза, тільки підштовхне киян до використання особистих авто і таксі, тому доведеться орієнтуватися на найпесимістичніші сценарії.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
