Категорія
Новини
Дата

Конституційний Суд активізував розгляд справ, які можуть допомогти власникам націоналізованих і банків-банкрутів

Конституційний Суд поновив активний розгляд так званого антиколомойського закону, який забороняє повертати націоналізовані та збанкрутілі банки колишнім власникам, та закону про систему гарантування вкладів. Визнання цих законів неконституційними загрожує переглядом тисяч судових справ, які власники збанкрутілих і націоналізованих банків ведуть проти держави. Про це йдеться у редакційному матеріалі Forbes.

Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.

Ключові факти

  • Подання щодо можливої неконституційності низки положень Закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб» за останній рік Конституційний Суд розглядав 11 разів, але прискорився саме у червні-липні, коли було по три засідання на місяць.
  • Найбільшу вагу має ст. 6 цього закону, що дозволяє ФГВФО здійснювати нормативно-правову діяльність, каже директорка фонду Світлана Рекрут. Якщо її визнають неконституційною, будь-який акціонер банку-банкрута зможе оскаржити процедуру виведення установи з ринку. Це стосується рішень фонду щодо банку, виплати компенсацій, продажу активів тощо. З 2012-го ФГВФО став учасником тисяч позовів.
  • Після «банкопаду» 2014–2016 років власні банки втратили Костянтин Жеваго, Олег Бахматюк, Микола Лагун, Віктор Поліщук, Леонід Клімов, Борис Кауфман та інші великі українські бізнесмени. ПриватБанк Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова був націоналізований.
  • «Це може поставити під сумнів легітимність усієї діяльності фонду, – казала директорка-розпорядниця Фонду гарантування Світлана Рекрут про новий сплеск розгляду справи КС в інтервʼю Forbes наприкінці липня. – А це понад 100 виведених з ринку банків, 98 млрд грн виплат вкладникам, усі продажі активів».
  • З моменту подання влітку 2015-го до КС справа фактично не рухалась. Вона активізувалася лише влітку 2020-го. Тоді суд розпочав відкриті слухання, у яких взяли участь представники всіх держструктур фінансового блоку: Нацбанку, ФГВФО, Мінфіну, а також представники президента і Верховної Ради.
  • «Конституційний Суд намагається якомога швидше ухвалити рішення [у кейсі ФГВФО], – каже експредставник президента у КС Федір Веніславський. – Яким воно буде – незрозуміло, але є намагання постійно ставити це питання до порядку денного».
  • Востаннє до початку повномасштабної війни банківський, або ж «антиколомойський закон», КС розглядав у жовтні 2020 року. Цей документ був розроблений та прийнятий у момент найбільш інтенсивних судових процесів, що вели проти держави Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов навколо націоналізованого ПриватБанку у 2019–2020 роках. Розгляд у Конституційному Суді розпочався після того, як у червні 2020-го 64 нардепи звернулися до суду щодо цього документа. Суд поновив розгляд справи 16 березня 2023-го. Загалом поки було три засідання, останнє – 27 липня. Зараз КС знаходиться у щорічній відпустці.

Контекст

«Антиколомойський закон» передбачає, що ексвласники банку, інтереси яких були порушені через рішення про виведення фінустанови з ринку (юридично у цих процедурах беруть участь НБУ та Фонд гарантування), можуть отримати відшкодування збитку лише у грошовій формі. Скасування рішень держструктур неможливе, повернення банку колишньому власнику – теж. 

Кейс Фонду гарантування дійшов до Конституційного Суду після того, як наприкінці 2012-го великі вкладники збанкрутілого банку «Таврика» почали оскаржувати у звичайному суді черговість погашення боргів банку. Їм не подобалося, що у тогочасній редакції закону про систему гарантування вкладів ФГВФО йде третім у черзі, тоді як вкладники банку – четвертими. Клієнти «Таврики» хотіли поміняти ці черги місцями, оскільки не змогли отримати всі свої гроші з активів, що залишились у банку після банкрутства. Верховний Суд (ВС) вирішив, що крапку у суперечці має поставити Конституційний Суд. 

Останній з 2020-го фактично працює без очільника та з мінімальною для роботи кількістю суддів: 13 при кворумі у 12 людей і необхідних 10 голосах для ухвалення рішень.

У жовтні 2020 року в Україні розгорілась конституційна криза – КС визнав неконституційними ключові нововведення антикорупційної реформи. Зокрема, суд закрив публічний реєстр декларацій і скасував кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях. Президент Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт, яким запропонував повністю оновити склад КСУ та визнати це його рішення «нікчемним». До розгляду проєкту справа у підсумку не дійшла. 

29 грудня 2020-го президент підписав указ про відсторонення колишнього очільника КС Олександра Тупицького від посади. В березні 2021-го він скасував укази президента Януковича щодо призначення Тупицького. Суддя оскаржував ці рішення Зеленського, а під час вторгнення РФ поїхав з країни.

Проти нього порушено низку кримінальних справ. Зокрема, його звинувачують у держзраді, незаконному втручанні в роботу автоматизованої системи Державної казначейської служби, підкупі свідка в іншій справі.

Матеріали по темі

26 вересня на Форумі «Енергія бізнесу» Forbes збирає регуляторів і лідерів бізнесу. Мета заходу — обговорити проблеми і знайти рішення, які дозволять зробити українську енергетику дешевою, рясною та стійкою. Встигніть купити квиток!

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні