Судді Конституційного Суду /Getty Images
Категорія
Гроші
Дата

Переглянути історію. У Коломойського, Фрідмана, Жеваго та десятків власників банків-банкрутів з’явився шанс. Як Конституційний Суд може перекреслити роки очищення банківського ринку

Судді Конституційного Суду Фото Getty Images

Конституційний Суд може визнати неконституційним Закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що загрожує новими позовами проти держави від колишніх власників збанкрутілих банків. Також цьогоріч суд відновив розгляд кейсу так званого антиколомойського закону, що забороняє повернення банків колишнім власникам. У разі визнання цих законів неконституційними під загрозою опиняться і націоналізовані ПриватБанк та Sense Bank. Чому  

⚡️Ми дуже хочемо, щоб наші читачі знали більше, створювали більше і заробляли більше. Тому даруємо 44% знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом SMART до 19.05 Оформлюйте зараз за цим посиланням

Цього літа у директорки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) Світлани Рекрут зʼявився додатковий суттєвий привід для хвилювання. У червні та липні Конституційний Суд (КС) різко активізував розгляд справи щодо конституційності Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який триває вже вісім років. 

Спочатку про це повідомили два співрозмовники Forbes, дотичні до різних держструктур. Пізніше факт відновлення активних слухань підтвердила і Рекрут. Її установа приймає банки-банкрути, виплачує гарантовані державою відшкодування їхнім вкладникам, продає їхні активи та веде суди з ексвласниками та менеджментом.

«Це може поставити під сумнів легітимність усієї діяльності фонду, – казала Рекрут про новий сплеск розгляду справи КС в інтервʼю Forbes наприкінці липня. – А це понад 100 виведених з ринку банків, 98 млрд грн виплат вкладникам, усі продажі активів».

Зараз судді пішли у відпустку, однак до цього вони збиралися у закритому форматі обговорення справи фонду чи не щотижня (шість разів протягом червня та липня, раніше – не частіше, ніж раз на місяць). 

Також 27 липня відбулося перше з квітня слухання щодо відповідності Конституції банківського закону 2020 року, що унеможливлює повернення банків-банкрутів у власність колишніх акціонерів. Цей документ більше відомий як «антиколомойський закон», оскільки був розроблений у момент найбільш інтенсивних судових процесів, що вели проти держави Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов навколо націоналізованого ПриватБанку.

Посадовці, з якими поговорив Forbes, побоюються, що можливі рішення КС можуть дозволити не лише Коломойському, а й Михайлу Фрідману, Sense Bank якого нещодавно також перейшов у держвласність, та колишнім власникам десятків збанкрутілих банків подати нові позови проти держави, але вже зі значно більшими шансами на успіх.  

Представники держструктур обережно коментують цю справу, аби їхні слова не трактували як тиск на суд. Тому здебільшого дотичні до процесу посадовці погоджувались говорити на умовах анонімності.

У чому суть та значення цих справ? 

Чому Конституційний Суд розглядає банківські закони

Наприкінці 2012-го великі вкладники збанкрутілого банку «Таврика» почали оскаржувати у звичайному суді черговість погашення боргів банку. Їм не подобалося, що у тогочасній редакції закону про систему гарантування вкладів ФГВФО йде третім у черзі, тоді як вкладники банку – четвертими. Клієнти «Таврики» хотіли поміняти ці черги місцями, оскільки не змогли отримати всі свої гроші з активів, що залишились у банку після банкрутства.

Справа дійшла до Верховного Суду (ВС), але той вирішив, що крапку у суперечці має поставити Конституційний Суд. 3 липня 2015-го ВС направив подання з проханням перевірити конституційність низки положень закону про систему гарантування вкладів.

Ключова проблема – про фонд гарантування не згадується у Конституції. Верховний Суд виходив з того, що через це фонд не може бути органом влади і регулювати частину банківського сектору. Позиція ФГВФО – він не держорган, а незалежний регулятор. Конституція не забороняє створювати автономні структури-регулятори. 

З моменту подання до КС справа фактично не рухалася. Вона активізувалася лише влітку 2020-го. Тоді суд розпочав відкриті слухання, у яких взяли участь представники всіх держструктур фінансового блоку: Нацбанку, ФГВФО, Мінфіну, а також представники президента і Верховної Ради.

Після низки засідань процес зупинився. У цей час КС отримав на розгляд ще одну з частин законодавства, що регулює банківську діяльність. У червні 2020-го 64 нардепи звернулися до суду щодо закону №590-IX, що набув чинності у травні цього року. 

Що таке «антиколомойський закон»

Що таке «антиколомойський закон»

Він передбачає, що ексвласники банку, інтереси яких були порушені через рішення про виведення фінустанови з ринку (юридично у цих процедурах беруть участь НБУ та Фонд гарантування), можуть отримати відшкодування збитку лише у грошовій формі. Скасування рішень держструктур неможливе, повернення банку колишньому власнику – теж. 

Цей закон був прийнятий тоді, коли Коломойський і Боголюбов, а також колишні менеджери та клієнти ПриватБанку, отримали низку судових рішень на свою користь, де вони намагалися оскаржити рішення держорганів у ході націоналізації установи. Тому в пресі поширилася назва «антиколомойський закон».

Якими можуть бути наслідки від визнання законів неконституційними

Попри значний резонанс, обидві справи з того часу практично не рухалися. Конституційний Суд тим часом поринув у кризу – з 2020 року він фактично працює без очільника та з мінімальною для роботи кількістю суддів: 13 при кворумі у 12 людей та необхідних 10 голосах для ухвалення рішень.

У такому стані КС відновив розгляд справ Фонду гарантування та банківського закону вже під час повномасштабної війни.

Конституційна криза в Україні. Що не так із КС

(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)

У жовтні 2020 року в Україні розгорілася конституційна криза – КС визнав неконституційними ключові нововведення антикорупційної реформи. Зокрема, суд закрив публічний реєстр декларацій і скасував кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях. 

Президент Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт, яким запропонував повністю оновити склад КСУ та визнати це його рішення «нікчемним». До розгляду проєкту справа у підсумку не дійшла. 

Але 29 грудня 2020-го президент підписав указ про відсторонення колишнього очільника КС Олександра Тупицького від посади. В березні 2021-го він скасував укази президента Януковича щодо призначення Тупицького. Суддя оскаржував ці рішення Зеленського, а під час вторгнення РФ поїхав з країни.

Проти нього порушено низку кримінальних справ. Зокрема, його звинувачують у держзраді, незаконному втручанні в роботу автоматизованої системи Державної казначейської служби, підкупі свідка в іншій справі.

Внаслідок конституційної кризи кількість суддів КС зменшилась до 13 (у липні 2022 року Рада призначила суддею ексдепутатку «Слуги народу» Ольгу Совгирю, натомість у грудні 2022-го одразу троє суддів КС пішли у відставку).

18 серпня 2023 року президент підписав закон щодо конкурсного відбору суддів КС, який є однією з вимог для початку перемовин щодо вступу України в ЄС. 

Попри те, що нових суддів ще не призначили, Конституційний Суд зберігає кворум – 13 суддів з необхідних 12. А для ухвалення рішень потрібно 10 голосів. У такому складі суд періодично ухвалює рішення.

Наприклад, 27 грудня 2022-го КС визнав конституційним перейменування Української православної церкви Московського патріархату на Російську православну церкву. У лютому 2023 року суд визнав неконституційними положення Закону «Про повну і середню освіту», що забороняли укладати безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками, які досягли пенсійного віку чи отримують пенсію за віком.

Закон не має зворотної дії, але навіть вже ухвалені рішення українських судів можуть переглядатись за виняткових обставин. Рішення Конституційного Суду є «винятковою обставиною».

У випадку з Фондом гарантування найбільшу вагу має ст. 6 відповідного закону, що дозволяє ФГВФО здійснювати нормативно-правову діяльність, каже директорка фонду Рекрут. «Якщо її визнають неконституційною, це матиме довготривалі серйозні наслідки», – зазначала вона в інтервʼю.

У такому разі будь-який акціонер банку-банкрута зможе оскаржити процедуру виведення установи з ринку. Це стосується рішень фонду щодо банку, виплати компенсацій, продажу активів тощо. З 2012-го ФГВФО став учасником тисяч позовів. У випадку негативного для фонду рішення КС всі вони можуть бути переглянуті. 

Як працює Фонд гарантування

(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) – установа, яка від імені держави гарантує повернення депозитів у разі банкрутства банків. Виплата відбувається за встановленими чергами, наприклад, фізособи отримують гроші першими, а останніми – пов’язані особи і акціонери банку.

До вторгнення РФ розмір відшкодування не міг перевищувати 200 000 грн, та на час дії воєнного стану і упродовж трьох місяців після його завершення фізичні особи (зокрема й ФОПи) отримують повне відшкодування своїх вкладів.  

Учасниками ФГВФО зобовʼязані бути всі українські банки (раніше – крім Ощадбанку, оскільки вклади у ньому гарантуються окремим законом, але банк також вже приєднався до фонду), вони сплачують внески, які і є основним джерелом фінансування фонду.  

Також Фонд гарантування виводить з ринку неплатоспроможні банки, бере участь у їх ліквідації, реалізує активи, а також веде судові спори з власниками чи іншими особами, які завдали збитків державі внаслідок діяльності виведеного з ринку банку. 

ФГВФО є важливою ланкою під час процедури націоналізації банків – саме фонд заводить тимчасову адміністрацію в банк і згодом продає його державі (зазвичай в особі Міністерства фінансів) за 1 грн.

Це стосується і націоналізації. Під час переходу ПриватБанку у власність держави у 2016-му саме фонд вводив у банк тимчасову адміністрацію (ТА) і згодом продав акції установи Мінфіну за символічну 1 грн. Під час ТА була застосована процедура bail-in, за якою всі активи акціонерів банку та повʼязаних осіб були примусово конвертовані в капітал установи.  

Попри велику кількість судових процесів з колишніми власниками, ПриватБанк виграє ключові з них. 29 червня Верховний Суд ухвалив рішення не на користь ексакціонерів, які оскаржували застосування «антиколомойського закону» та саму націоналізацію банку.

Інша гучна справа – кейс родини Суркісів. Ще у 2016-му вони почали оскаржувати bail-in, оскільки під конвертацію у капітал потрапив 1 млрд грн їхніх депозитів у ПриватБанку. Суркіси виграли перші дві інстанції, але програли у Верховному Суді.

УНІАН

Григорій та Ігор Суркіси Фото УНІАН

Активізація розгляду обох кейсів у КС збігається у часі і з націоналізацією Сенс Банку. Ексвласники установи, Фрідман, Авен та партнери, вже попереджали НБУ, що будуть оскаржувати рішення держави у судах.

Негативне рішення Конституційного Суду дозволить почати нове коло у подібних процесах. «Масштаб катастрофи оцінити неможливо, бо в історії України не було такого прецеденту», – вважає співрозмовник в одній із держструктур, дотичній до цієї справи. Він попросив не згадувати свого імені у цій статті, оскільки будь-які публічні коментарі можуть сприйматися як тиск на суд. 

Визнання закону неконституційним ставить під загрозу стабільність фінансової і банківської систем, каже колишній представник президента у Конституційному Суді Федір Веніславський, який готував позицію ОП у цій справі. «Це може призвести до непередбачуваних наслідків, – застерігає він. – Щонайменше до кінця війни це питання взагалі не можна чіпати».

Після «банкопаду» 2014–2016 років власні банки втратили Костянтин Жеваго, Олег Бахматюк, Микола Лагун, Віктор Поліщук, Леонід Клімов, Борис Кауфман та інші великі українські бізнесмени. ПриватБанк Коломойського та Боголюбова був націоналізований.

У можливості поновити судові суперечки зацікавлені багато вкладників і власників збанкрутілих банків, каже на умовах анонімності посадовець, дотичний до розгляду справи у КС. Принаймні для частини з них це шанс уникнути відповідальності за виведення активів, доведення банків до неплатоспроможності та завдання багатомільярдних збитків державі, фонду та кредиторам банків, зазначала в інтервʼю Forbes очільниця ФГВФО Рекрут. 

Що відбувається з процесом у Конституційному Суді зараз

Протягом останнього року засідання КС щодо справи фонду проходили один раз у листопаді, один раз у березні, двічі – у квітні, один раз – у травні. А вже у червні і липні відбулось по три засідання кожного місяця. Кейс «антиколомойського закону» судді розглядали цьогоріч тричі: 16 березня, 20 квітня та 27 липня.

«Конституційний Суд намагається якомога швидше ухвалити рішення [у кейсі ФГВФО], – каже Веніславський. – Яким воно буде – незрозуміло, але є намагання постійно ставити це питання до порядку денного».

Суд триває у закритому режимі: окрім власне суддів, у засіданнях ніхто більше участі не бере, додає Веніславський. Рішення буде ухвалено, коли та чи інша позиція набере 10 голосів.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні