Національний банк не підтримує законопроєкт №10225-д про регулювання ринку віртуальних активів у поточній редакції та закликає Верховну Раду доопрацювати його до другого читання. Регулятор вказує на ризики для монетарного суверенітету, фінансової стабільності та конкуренції на крипторинку. Про це НБУ повідомив ввечері 4 листопада.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Фінальну редакцію документа, яку профільний комітет Верховної Ради рекомендував до другого читання 4 листопада, Нацбанк отримав лише пізно ввечері напередодні. За оцінкою регулятора, документ не враховує низки принципових домовленостей, досягнутих під час його опрацювання.
- НБУ підтримує легалізацію ринку віртуальних активів на основі європейського регламенту MiCA та рекомендацій МВФ. Водночас у поточній редакції законопроєкту він бачить три ключові проблеми.
- Перша – ризик неконтрольованого допуску іноземних токенів, які фактично можуть виконувати функції електронних грошей, але не підпадають під відповідне регулювання та нагляд у країнах емісії. На думку НБУ, це може загрожувати монетарному суверенітету, ефективності монетарної політики, платіжній інфраструктурі та фінансовій стабільності.
- Регулятор наполягає, що має отримати повноваження оцінювати ризики таких токенів і за потреби обмежувати їх обіг в Україні – так само, як і для активів, емітованих усередині країни.
- Друга проблема – нерівні регуляторні вимоги до українських та іноземних віртуальних активів. Спрощений допуск іноземних токенів, за позицією НБУ, не повинен дозволяти обходити правила, встановлені для аналогічних українських активів. Інакше частина ринку може опинитися поза належним державним наглядом.
- Третій ризик – монополізація ринку та корупційні зловживання під час авторизації його учасників. Спочатку НБУ пропонував не обмежувати кількість операторів торговельних майданчиків, якщо вони відповідають установленим вимогам. Пізніше регулятор погодився на компромісну пропозицію НКЦПФР – дозволити роботу трьох юридичних осіб, визначених за результатами конкурсу, на першому етапі.
- Однак у фінальній редакції законопроєкту немає чіткого обмеження кількості операторів на перші п’ять років. Визначення їхньої кількості повністю залишено на розсуд НКЦПФР, без належних запобіжників від обмеження конкуренції, зазначає Нацбанк.
- Регулятор закликав депутатів доопрацювати документ із залученням усіх учасників законодавчого процесу та врахувати його зауваження.
Контекст
Депутати зареєстрували законопроєкт №10225 про оподаткування криптовалют 7 листопада 2023 року. Його понад рік розробляли разом з Ernst and Young, а Мінцифри та індустрія виступили проти. У 2024 році вимогу ухвалити закон про крипторинок додав до свого переліку МВФ. Тоді Мінцифри й НКЦПФР сперечалися, хто регулюватиме ринок.
У квітні 2025 року голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев і його заступник Ярослав Железняк фіналізували текст. Розглядали три варіанти регулятора: НКЦПФР, НБУ і Мінцифри. У травні 2025 року документ випав з порядку денного Ради. 3 вересня 2025 року Рада підтримала законопроєкт №10225-д у першому читанні: за нього проголосували 246 депутатів.
Питання регулятора лишалося спірним. Восени 2025 року Гетманцев підтримував НБУ на цю роль і вказував на неспроможність НКЦПФР. 23 лютого 2026 року він заявив в інтерв’ю Forbes Ukraine, що комітет готовий зробити основним регулятором НКЦПФР, а НБУ – допоміжним. Умовою він назвав перезавантаження Нацкомісії. Тоді ж Гетманцев планував винести документ на друге читання в березні.
4 листопада комітет Ради підтримав документ до другого читання. За рішення проголосували 20 членів. Законопроєкт визначає регуляторами НКЦПФР і НБУ – у частині електронних грошей, валютного нагляду та інших питань у межах його компетенції. Друге читання планують у листопаді, а набрання чинності – 1 липня 2027 року. Для активів, придбаних до набрання чинності, передбачений перехідний період до кінця 2028 року зі ставкою ПДФО 5%.
