НБУ зберіг облікову ставку на рівні 25%. Регулятор також запроваджує комплекс додаткових заходів для посилення конкуренції банків за строкові депозити населення. Зокрема, він впроваджує трьохмісячні депозитні сертифікати за ставкою 25% для банків і знижує ставку за депозитними сертифікатами овернайт до 20%, йдеться у повідомленні Нацбанку.
Ключові факти
- Інфляція в Україні сповільнюється другий місяць поспіль – у лютому до 24,9% у річному вимірі. Її зниження розпочалося раніше та відбувається швидше, ніж прогнозував НБУ, зазначають у прес-релізі Нацбанку, завдяки збільшенню пропозиції продовольства та пального, відновленню енергсистеми після атак РФ і через слабкий споживчий попит. Зростання споживчих цін також стримується за рахунок фіксації офіційного курсу гривні та тарифів на житлово-комунальні послуги, відзначають у пресрелізі НБУ.
- Гривня зміцнилась у готівковому сегменті завдяки підвищенню нормативів обов’язкового резервування, запровадженню нових депозитних продуктів, а також калібруванню валютних обмежень. «Позитивний вплив мало і повне припинення емісійного фінансування бюджету з початку року», – зазначено у пресрелізі НБУ.
- Але інфляція залишається високою, а тиск із боку витрат бізнесу – значним. У НБУ підкреслили, що окремі чинники, які стримували інфляцію впродовж кількох минулих місяців, можуть мати короткостроковий характер. Наприклад, стабілізація ринку пального зумовлювалася теплою зимою.
- У НБУ очікують, що зростання привабливості строкових депозитів у гривні на тлі зниження готівкового курсу спонукатиме вкладників нарощувати заощадження в гривні. Це посилить стійкість валютного ринку та захистить міжнародні резерви й матиме позитивний вплив на курсові та інфляційні очікування.
- Серед ризиків, що можуть мати негативний вплив на інфляційну динаміку, НБУ вбачає: тривалість та інтенсивність бойових дій; подальше руйнування об’єктів критичної інфраструктури; додаткові бюджетні потреби й значні квазіфіскальні дефіцити в енергетичній сфері; ускладнення чи припинення роботи «зернового коридору»; передчасне пом’якшення монетарної політики провідними центральними банками.
- Міжнародна фінансова допомога залишатиметься основним джерелом покриття дефіцитів держбюджету та платіжного балансу, наголошують у пресрелізі НБУ. При цьому підкреслено, що більша частина необхідного фінансування на цей рік вже підтверджена міжнародними партнерами.
- У НБУ підтвердили, що найближчим часом очікується відкриття програми розширеного фінансування МВФ. У НБУ виключають ризик емісійного фінансування дефіциту держбюджету. «Враховуючи потенційні надходження коштів від міжнародних партнерів, у тому числі від МВФ, та подальшу активізацію ринку внутрішніх боргових запозичень, бюджетні потреби у 2023 році будуть повністю профінансовані без монетизації дефіциту бюджету», – сказано у пресрелізі НБУ.
- У НБУ підкрелюють, що значний обсяг коштів населення зберігається на поточних рахунках банків і це генерує додаткові ризики для макрофінансової стабільності, особливо за умови подальшого пом’якшення адміністративних обмежень. «У найбільших банках, які, зокрема, користуються неконкурентними перевагами отримання ліквідності, гривневі ставки залишаються недостатньо привабливими для вкладників із огляду на високий рівень поточної та очікуваної інфляції», – зазначають у пресрелізі НБУ. Щоб заохотити банки підвищувати ставки за строковими депозитами, Нацбанк запроваджує комплекс додаткових заходів.
- Так, з 7 квітня 2023 року НБУ запроваджує новий інструмент: тримісячний депозитний сертифікат під фіксовану ставку на рівні облікової ставки 25%. Банки зможуть розміщувати кошти в таких сертифікатах залежно від обсягу гривневих депозитів населення з початковим терміном розміщення від трьох місяців. Перший тендер із розміщення депсертифікатів строком до трьох місяців запланований на 7 квітня 2023 року. НБУ планує використовувати цей інструмент щонайменше протягом року.
- Також НБУ знижує ставку за депозитним сертифікатом овернайт із 23% до 20%.
- З 11 травня 2023 року пільгові нормативи формування банками обов’язкових резервів за строковими коштами на рахунках фізосіб становитимусть у гривні (0%) та іноземній валютах (10%) та поширюватимуться лише на депозити з початковим строком від трьох місяців.
- «Запроваджені заходи посилять ринкові стимули для залучення банками строкових депозитів населення у гривні. Це зменшить ризики для валютного ринку та міжнародних резервів на етапі пом’якшення валютних обмежень», – пояснюють в офіційному повідомленні регулятора. Водночас ці заходи сприятимуть зростанню процентних ставок за строковими депозитами, а відповідно – посилять захист гривневих заощаджень громадян від інфляційного знецінення та пожвавлять активність банків на міжбанківському ринку.
Контекст
Підвищення облікової ставки до 25%, про яке регулятор оголосив 2 червня 2022 року, стало одним із найбільш різких в історії. На початку березня минулого року НБУ зафіксував ставку на довоєнному рівні в 10%. Тоді Нацбанк прагнув зберегти стабільність у фінансовому секторі переважно ручними методами: заморозив курс, заборонив суттєву частину операцій з валютою та намагався компенсувати попит на валюту продажем резервів.
У травні ця логіка остаточно перестала працювати. НБУ довелося продати на міжбанку $3,4 млрд, тоді як у березні-травні інтервенції були близькими до $2 млрд щомісяця, сказав на брифінгу голова Нацбанку Кирило Шевченко. Змінилися й умови в економіці. Бізнес відновлюється від першого воєнного шоку та повертається до економічної логіки прийняття рішень, додав Шевченко.
У грудні НБУ четвертий місяць поспіль зберігав облікову ставку на рівні 25%, хоча у листопаді інфляція зростала нижчими темпами, ніж передбачалося в жовтневому прогнозі. Проте в НБУ не очікували стрімкого сповільнення інфляції, оскільки економіка країни продовжує функціонувати в умовах обмеженої логістики та дефіциту електроенергії.
Регулятор також підвищив вимоги до обов’язкових резервів банків, щоб посилити монетарну трансмісію, підтримати курсову стабільність і поступове зниження інфляції у 2023 році. Водночас регулятор дозволив банкам покривати до 50% від загального обсягу обовʼязкових резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП.
За базовим сценарієм НБУ, облікова ставка збережеться на такому рівні щонайменше до другого кварталу 2024 року.
Прогноз Нацбанку з інфляції на кінець 2023-го – 20,8%, на кінець 2024-го – нижче 10%.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
