Російські експортери можуть не повернути до 30% валютної виручки в країну через посилення санкцій США проти банківського сектору РФ. Про це пише російське РБК із посиланням на MoneyRoo. Це погіршує фінансовий стан компаній та ускладнює імпорт і експорт товарів.
Форум «Вільна» повертається 20 лютого, щоб стати вашим джерелом ідей, знайомств і можливостей. Долучайтеся до заходу за посиланням! 🎟
Деталі
- Російські підприємці бідкаються, що це значна сума, яка негативно впливає на фінансовий стан компаній і їхню здатність здійснювати подальшу діяльність, зокрема імпортні закупівлі. Складнощі з розрахунками особливо гостро позначаються на компаніях, що працюють у галузі сировинного експорту та постачання високотехнологічного обладнання.
- Найбільше проблем виникає в розрахунках із країнами, де домінує долар США, або з фінансовими установами, які тісно співпрацюють з американськими банками. Якщо банк у Росії перебуває під санкціями США (внесений до списку SDN), доводиться переходити до іншої установи, яка ще не потрапила до цього списку, говорять експерти. Однак, за їх словами, навіть у таких випадках іноземні банки часто відмовляються проводити платежі, якщо бачать ризики секторальних санкцій.
- Затримки з поверненням валютної виручки уповільнюють імпорт до РФ, змушуючи експортерів обмежувати розрахунки з контрагентами. Для вирішення цієї проблеми компанії дедалі частіше звертаються до платіжних агентів, попит на послуги яких зріс на 10-20%. Транзакційні витрати значно зросли і становлять 5-20%, включаючи комісії, валютні ризики та інші витрати.
Контекст
У червні 2022 року Дмитро Кулеба, ексголова МЗС України, закликав міжнародних партнерів відключити російський Газпромбанк від системи SWIFT.
З 27 січня 2023 року банк припинив виконання транскордонних переказів в доларах США.
Санкції, запроваджені США в серпні 2023 року, суттєво вплинули не лише на нафтові та газові проєкти Росії, але й на її фінансовий сектор. Під обмеження потрапили три компанії, що співпрацювали з російськими банками, а також понад 400 фізичних і юридичних осіб, включаючи підприємства з Китаю та ОАЕ.
Зокрема, санкції поширюються на три російські ІТ-компанії: «Діасофт», «ЦФТ» і «АТОЛ», які забезпечували фінансову інфраструктуру РФ. Мінфін США застеріг іноземні фінансові установи від ризиків, пов’язаних із відкриттям представництв російських банків, зазначаючи високі загрози для фінансових систем цих країн.
Як повідомив Андрій Пишний, голова НБУ, кілька місяців після введення санкцій банки Грузії та Казахстану припинили перекази через систему «Золота Корона», посилаючись на необхідність додаткових перевірок для дотримання міжнародних обмежень. Очікується, що аналогічні заходи впровадять й інші фінансові установи.
Пишний підкреслив, що ці кроки стали результатом успішної співпраці українських представників, зокрема НБУ та санкційної команди США.
21 листопада 2024 року США наклали санкції на один з найбільших банків Росії, Газпромбанк. Обмеження також торкнулися його шести дочірніх компаній у Люксембурзі, Гонконзі, Кіпрі, Швейцарії та ПАР, а також понад 50 малих і середніх російських банків, що використовуються для імпорту технологій та обладнання. Іноземні банки, які підтримують кореспондентські відносини з цими установами, ризикують потрапити під санкції.
США також додали до санкційного списку понад 40 російських реєстраторів цінних паперів, та 11 високопосадовців Центробанку РФ і топменеджерів філій ВТБ Банку в Шанхаї та Сбербанку в Індії.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
