Володимир Зеленський зустрінеться з Джо Байденом у Вашингтоні 1 вересня. Що обговорюватимуть президенти України та США, чому ця зустріч важлива та які питання будуть найболючішими
Валерій Чалий, колишній заступник міністра закордонних справ, дипрадник президента Петра Порошенка та посол України в США, розповів про те, чого очікувати від візиту. Forbes публікує скорочену й відредаговану для зрозумілості версію інтервʼю.
Чому зустріч із Джо Байденом важлива для України?
Америка – найбільший стратегічний партнер України у сфері безпеки. Щороку ми отримуємо понад 20 млрд грн допомоги від американських платників податків. З 2014 року ця допомога збільшується за підтримки Конгресу і рішень Барака Обами та Дональда Трампа. Безпека в Європі – наш спільний інтерес, але щоб США продовжували допомагати нам, Україні потрібно активно діяти.
Ця зустріч – перший очний контакт між президентами. Рішення президента США впливають на світ, а від спілкування з Володимиром Зеленським залежить ставлення власне до України. Контакти по телефону мають інший ефект.
Що конкретно Україна попросить у США?
Зеленський може запропонувати співпрацю у сферах IT, космосу та «зеленої» енергетики – нове бачення співпраці в нових умовах світу. Така співпраця зблизить нас, і наш тип ведення бізнесу буде схожий на американський, а не на те, що є сьогодні.
Перед візитом наша запитна позиція – збільшення інвестицій у сотні, тисячі разів, судячи з амбіцій української делегації на чолі з президентом. Наскільки я знаю, звучали космічні цифри – до трильйона доларів.
Куди підуть ці інвестиції?
Американські інвестиції підуть туди, де створено умови захисту власності, можливості відстояти свою позицію в суді, де є прибуток і захищеність від рейдерства. Це сфери, в яких уже працюють компанії США: аграрна, сфера інфраструктури, табачний бізнес. Інвестиції також обережно заходять в авіабудування, космічну та енергетичну галузі.
Як відбуватиметься зустріч?
Буде не тільки зустріч президентів у Білому домі тет-а-тет та з розширеним складом, а й зустрічі в інших відомствах – Пентагоні й Держдепі.
Президент також повинен скористатися можливістю зустрітися з американським бізнесом, із міністром торгівлі, міністром енергетики. За два повних дні можна вирішити безліч питань. Навіть зустрітися в Каліфорнії або деінде з Ілоном Маском, Марком Цукербергом чи Сергієм Бріном. Якщо президент України на день більше залишиться в США, ніхто в Україні не буде проти таких зустрічей. Але до них потрібно готуватися, мати конкретні пропозиції.
Що зміниться для України після цього візиту?
Такі візити можуть мати величезний вплив на життя українців, а можуть і не мати. Програма-максимум: нові статуси і якість військово-технічного співробітництва, проєкти, які дадуть нові робочі місця і в Україні, і в США, проєкти щодо майбутньої взаємодії, інновацій в «зеленій» енергетиці, космічній галузі, будівництві літаків.
Однак наші очікування від цього візиту більші, ніж у США. Американці сприймають це як чергове засвідчення партнерства. Крім того, 31 серпня, можливо, найгірший день у політичному році США. Це останній день виводу американських військ з Афганістану.
США змінили позицію щодо «Північного потоку – 2» – дозволили Росії добудувати газопровід в обхід України. Як це вплине на діалог Зеленського з Байденом?
Де-юре позиція США не змінилась. Байден не відміняв санкції, він просто не ввів нові.
США хочуть відновити стосунки з Німеччиною. А ми не хочемо, щоб це було за наш рахунок. Вони розуміють, що виникає вакуум безпеки і що Росія може використати «Північний потік – 2» як енергетичну зброю. Вони тому і призначили Амоса Хохштейна спеціальним представником з енергетичної дипломатії. Його поради Байдену можуть допомогти уникнути найгіршого сценарію, який Росія планує застосувати.
Але загалом нам можуть нав’язувати вже готове рішення: канцлер Німеччини Ангела Меркель зустрілася з Путіним 20 серпня і з Байденом ще раніше. Вони могли вже домовитися про «Північний потік – 2». Наша позиція слабша: поки що все вирішується поза нами.
Нам треба вивчити урок: наші національні інтереси не завжди будуть співпадати повністю з інтересами інших країн.
Як Україні підходити до вирішення питання «Північного потоку – 2»?
Якщо нічого не покласти на стіл і вийти з жорсткими питаннями, що не мають простого вирішення, то можна отримати зворотний ефект. З мого спілкування у Вашингтоні, американська сторона не хотіла б, щоб ми підіймали питання «Північного потоку – 2».
Треба менше підіймати такі проблемні питання, які можуть бути використані й у внутрішній політиці США, і Росією у своїх інтересах. Ні, замовчувати не можна, і про це треба говорити відверто з партнерами через робочі механізмі, але не публічно. Переговори починаються з тих речей, які об’єднують, які мають спільний інтерес. Треба починати з того, що ми зараз можемо разом зробити.
Що Україна могла б попросити у США з приводу запуску «Північного потоку – 2»?
Те, що буде з транзитом газу через Україну після запуску «Північного потоку – 2», торкнеться усіх українців. Зараз це обговорюється на політичному рівні, а потім зачепить кишеню кожного.
Не вірю в те, що Росія після 2024 року продовжить транзит газу через Україну. У них рішення приймається не тільки з точки зору економіки, але й з точки зору геополітики. Вони б не вкладали такі величезні гроші в цей проект, якби не хотіли його використати саме з геополітичною метою як «енергетичну зброю». Скоріше за все, Зеленський говоритиме про те, яким чином ми можемо отримати гарантії на постачання, але рішення не буде прийнято під час візиту.
Яким чином мінімізувати негативні наслідки й гарантувати транзит через територію України? Європа й Америка будуть відходити від вуглеводню й переходити на «зелену» енергетику. Це тренд, і треба тут подивитися, як ми можемо до нього долучитися.
Валерій Чалий, колишній посол України в США (2015–2019). Фото Олександр Чекменьов
Які питання безпеки будуть обговорюватися?
У нас саме в оборонній та безпековій сфері найбільша взаємодія зі США. Але щодо видів озброєнь ми зупинились на тому, що було досягнуто два роки тому: постачання катерів берегової охорони «Айленд», Mark VI, протитанкових систем, засобів комунікації, безпілотників та радарів.
При цьому Україна не має спеціального статусу чи якоїсь оборонної угоди. Можливо, США і Україна такий документ підготують – оборонну угоду, яка хоча б покращить умови співпраці в оборонній сфері.
Яка допомога потрібна Україні в оборонній сфері?
Україні необхідне підсилення на морі, щоб забезпечити свободу мореплавства, посилити контроль наших територіальних вод. США зацікавлені в цьому не тільки тому, що Росія порушила все, що можна порушити, а й тому, що є Південнокитайське море. Якщо на Чорному морі будуть прецеденти захоплення морських просторів, то Китай може зробити те саме у себе в морі.
Ми також не захищені з повітря. Зараз відновилося питання присутності росіян на військових базах у Білорусі. Якщо подивитися на карту, то навколо нас створюється ще більша загроза – і з півночі, і з півдня (Придністров’я), і зі сходу. Будеш мати надійну систему захисту – до тебе ніхто не полізе, а не матимеш – будуть агресивні кроки.
Якщо американці почнуть постачати системи протиповітряної оборони, вони покажуть і своє ставлення. В Росії такі сигнали бачать; тому там така велика істерика з приводу успіхів України в розбудові військово-технічного співробітництва зі США.
Успіх – не фото з Ілоном Маском, а глибока оборонна угода й нові типи озброєнь.
Американці наразі зменшують свою присутність за кордоном. Наприклад, в Афганістані. Чи правильний зараз час просити допомогу в сфері оборони?
Паралелі з Афганістаном я б не проводив. По-перше, у нас немає американських військ постійного перебування, баз. Нам просто потрібна потужна зброя. По-друге, ми в 2014 році без американців, без нікого, стали на захист країни проти величезної російської армії, ядерної країни. Афганістан без американської підтримки не втримався. А ми тримаємося і без підтримки. Якщо ця підтримка буде, то втрати будуть меншими і мир прийде швидше.
Ми переконали американців, що сильна Україна, з сильною армією, флотом та авіацією, – шлях до миру, а слабка Україна – шлях до подальшої агресії й війни в центрі Європи. З такою позицією і треба далі виступати.
Чи потрібно Зеленському йти на якісь компроміси, щоб отримувати оборонну допомогу, можливо, з питань Донбасу та деокупації Криму?
Ні, питання деокупації Криму й Донбасу – окрема тема від озброєння. Зброя буде використовуватися, лише щоб укріплювати наші позиції. Але зараз немає мети звільнити українські території силою, акцент – на дипломатії.
Росія буде занепокоєна, що зброя може бути використана. Але, вибачте, це як занепокоєння алігатора, що качку підлікують і вона не потрапить до його пащі.
Які питання Байден може поставити Зеленському?
США спитають Зеленського стосовно виконання обіцяних судової реформи, реформи корпоративного управління та боротьби з корупцією. Байден скаже так: «У вас є два фронти: зовнішній – проти Росії і внутрішній – за розвиток країни».
Американці також спитають наше бачення взаємодії з Китаєм, з яким наш уряд підписав рамкову угоду. Вона ніде не опублікована, а виллється в конкретні угоди та контракти. Випадок із «Мотор Січчю» показав, що в технологіях, які входять до сфери безпеки й оборони, ми не можемо бути і з Китаєм, і зі США. Американці тут конкурують багато в чому з Китаєм. В України на цій розтяжці порвуться штани. Торгувати з Китаєм ми можемо, але в чутливих питаннях, де партнери мають різні позиції, треба робити вибір. Партнерство зі США на даному історичному етапі для нас критично важливе.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
