Урсула фон дер Ляєн очолює Єврокомісію вже сім років і залишатися на цій посаді на третій термін не планує. За її каденцію ЄС пережив пандемію, повномасштабне вторгнення Росії в Україну, енергетичну кризу та посилення конкуренції з Китаєм. У фон дер Ляєн залишилося три роки, щоб визначити пріоритети ЄС на наступне десятиліття і залишити спадщину. Які рішення стануть для неї ключовими? Головні висновки Politico
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
До завершення другого терміну Урсули фон дер Ляєн на посаді президентки Європейської комісії залишається три роки. У 2029 році завершиться її десятирічне перебування на чолі Єврокомісії.
Каденція фон дер Ляєн проходить під знаком антикризового управління – від пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення Росії в Україну до різкого стрибка цін на енергоносії та війни в Газі. У промові про стан ЄС 16 вересня вона має окреслити план на наступні роки. Головне завдання – перейти від кризового реагування до системних результатів.
«Очікую, що вона пояснить, як Європа може досягти більшого у сфері зростання, інвестицій, соціальної згуртованості та стратегічної автономії», – зазначив віцепрезидент Європарламенту від групи «Соціалісти і демократи» Віктор Негреску.
Які шість ключових проблем має вирішити Єврокомісія до 2029 року, щоб визначити політичний спадок фон дер Ляєн? Forbes Ukraine обрав ключове з аналізу Politico.
Відновлення економіки та промислове протистояння з Китаєм
Головний економічний виклик для фон дер Ляєн – запобігти деіндустріалізації Європи та зупинити економічне відставання континенту.
Колишній премʼєр-міністр Італії та ексголова Європейського центрального банку Маріо Драгі закликав ЄС додатково інвестувати €800 млрд щорічно, щоб подолати низьку продуктивність і повільне зростання, через які Європа відстає від США та Китаю.
Європейські компанії стикаються з високими цінами на енергоносії, складним регулюванням і фрагментованими ринками капіталу. Окремою проблемою є залежність від Китаю: субсидовані китайські електромобілі, акумулятори, сонячні панелі та сталь посилюють тиск на європейських виробників, а Пекін контролює значну частину критично важливої сировини.
Брюссель намагається перезавантажити відносини з Китаєм і розглядає жорсткіші торговельні заходи. Єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович встановив жовтень 2026 року як крайній термін для досягнення прогресу в переговорах. Інакше Китай може стати новим фронтом торговельного протистояння.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Захист європейського регулювання та загроза конфлікту з Трампом
Другий виклик – захистити європейські правила регулювання Big Tech та не перетворити на конфлікт зі США кожне рішення щодо конкуренції, даних чи цифрового суверенітету.
Закон про цифрові ринки (DMA) та Закон про цифрові послуги (DSA) перебувають на стадії впровадження, а штрафи на Apple, Meta та Google, уже викликали обурення у Вашингтоні. Плани фон дер Ляєн обмежити користування соціальними мережами для дітей віком до 13 років можуть викликати ще більше роздратування президента США Дональда Трампа.
«Ми не дозволяємо собі вказувати США, як їм здійснювати регулювання на їхній суверенній території. І це дуже справедлива й послідовна річ, яку ми просимо з їхнього боку», – окреслив позицію Брюсселя анонімний посадовець Єврокомісії.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн із президентом США Дональдом Трампом. Фото Getty Images
Боротьба з кліматичною кризою
«Зелений курс» (Green Deal) був визначальним проєктом першого терміну фон дер Ляєн.
Але зростання популярності ультраправих, протести фермерів і тиск промисловості змушують Брюссель послаблювати частину екологічних вимог. При цьому екстремальна спека, лісові пожежі та інші кліматичні ризики роблять екологічні дії дедалі нагальнішими.
Якщо фон дер Ляєн занадто послабить екологічні правила, вона втратить довіру партнерів по коаліції, а якщо наполягатиме на амбітних цілях – ризикує спровокувати новий політичний спротив.
«Деякі рішення у сфері екології були ухвалені без урахування соціальних питань. Ми маємо переконатися, що вони не погіршують життя людей», – зазначила французька депутатка Європарламенту від фракції «Зелених» Марі Туссін.
Оборона континенту та фінансова підтримка України
Безпекові дискусії в Європі змістилися від розмов про «стратегічну автономію» до практичної закупівлі озброєнь та стримування президента РФ Володимира Путіна. ЄС збільшує оборонні витрати, підтримує спільні закупівлі та розширення виробничих потужностей через програму SAFE обсягом €150 млрд.
Проте національні уряди досі не мають єдності щодо обсягів фінансування та його розподілу. Додатковим фактором тиску є регулярні спроби адміністрації Трампа підірвати авторитет НАТО. Це змушує Європу створювати оборонну індустрію, здатну функціонувати самостійно.
Крім того, фон дер Ляєн має гарантувати, що Україна підійде до будь-яких потенційних мирних переговорів із Росією з максимально сильної позиції. «Ми точно знаємо, як говорити з росіянами. Тиск, жодних компромісів і лише з [позиції] сили», – окреслив стратегію міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.
Для цього Єврокомісія має забезпечити військову та фінансову допомогу Києву разом із надійними довгостроковими безпековими гарантіями та утримувати одночасно прихильність адміністрації Трампа.
Це завдання ускладнюється тим, що в європейських країнах до влади приходять уряди, прихильні до Кремля. Їх кількість може зрости після виборів у 2027 році, зокрема у Франції та Італії.
Урсула фон дер Ляєн із президентом України Володимиром Зеленським. Фото Getty Images
Розширення ЄС
Україна, Молдова та країни Західних Балкан наблизилися до ЄС, але політична підтримка розширення блоку не означає автоматичної готовності прийняти нових членів.
Держави-кандидати мають завершити складні реформи у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та незалежності судової системи. А чинні члени ЄС стурбовані фінансовою вартістю розширення та спроможністю європейських інституцій ефективно функціонувати, коли кількість країн у блоці перевищить 30 країн.
Фон дер Ляєн має довести, що розширення є реальним процесом, а не безкінечною обіцянкою.
«Сказати, що до нас поставилися несправедливо, – це нічого не сказати. Ми заслуговуємо бути на значно більш просунутій стадії, ніж зараз», – коментує затримку вступу до ЄС міністр закордонних справ Північної Македонії Тімчо Муцунський.
Бюджетне протистояння. Хто заплатить за реформи
Усі виклики впираються в питання фінансування, яке вирішуватиметься під час затвердження наступного довгострокового бюджету ЄС на 2028–2034 роки. Єврокомісія запропонувала бюджет обсягом майже €2 трлн. Це спричинило розкол між двома таборами держав-членів.
- «Друзі згуртованості» – Італія, Греція, Польща та Іспанія хочуть більше коштів на політику згуртованості та сільське господарство.
- «Ощадливі країни» – Німеччина, Швеція, Данія та Нідерланди вимагають меншого обсягу витрат та іншого розподілу коштів: більше фінансування інновацій, оборони та європейського промислового потенціалу.
Ця фінансова суперечка стикається з виборчим календарем 2027 року, коли вибори пройдуть у Франції, Італії, Іспанії та Польщі. Бюджет має запрацювати з 1 січня 2028 року, що вимагає узгодження заздалегідь.
«Коли справа доходить до переговорів щодо багаторічної фінансової рамки, фінальні раунди переговорів жорсткі, але це завжди доводиться до кінця. І саме політичні фактори [вибори 2027 року] є стимулом для того, щоб завершити роботу вже зараз», – висловив сподівання консенсусу представник Єврокомісії.
