Категорія: Гроші
Дата: 04 липня 12:48

Глобальне потепління здорожчує продовольство. Як країнам та їхнім центральним банкам на це реагувати? Дослідження FT

Forbes

5 хв читання

Аномальна спека, повені й урагани, спричинені кліматичними змінами, не лише завдають дискомфорту і руйнують наші домівки. Все це робить сільське господарство значно складнішою і дорожчою справою, а вартість продовольства стає вищою, для декого й зовсім недоступною. Financial Times вивчила тенденції світових ринків продовольства і продовольчу інфляцію. Forbes переказує головне з матеріалу.

Погодні умови завжди впливали на врожаї, зауважує FT, але раніше це були одноразові явища, які траплялися в тому чи іншому куточку планети час від часу. Втім, масове зниження врожайності вказує на значні зміни звичних погодних умов унаслідок глобального потепління:

апельсини не вродили в Бразилії через надмірні опади;
какао на заході Африки постраждало внаслідок опадів і поширення чорного грибка;
оливки на півдні Європи не витримують аномальної спеки;
кавові дерева сорту робуста у Вʼєтнамі постраждали від затяжної спеки.

Це своєю чергою зменшує кількість товарів на ринку, а отже, ціни на них підвищуються.

Кліматичні зміни призвели до зростання вартості багатьох продовольчих біржових товарів, розповідає співзасновник міжнародного аграрного хедж-фонду Farrer Capital Адам Девіс. «Пшениця подорожчала на 17%, пальмова олія – на 23%, цукор – на 9%, свинина – на 21%», – каже він. Підвищення цін на третину продуктів у Великій Британії у 2023-му відбулося через кліматичні зміни, порахував аналітичний центр Energy and Climate Intelligence Unit.

Одна річ, якби це були поодинокі випадки, додає Фредерік Нойманн, головний економіст з питань азійського регіону в HSBC, але ж ми бачимо «низку аномальних подій», які повторюються. Вони матимуть неминучий «перманентний вплив на здатність забезпечувати світ продовольством», зауважує Нойманн. А продовольча інфляція не змусить на себе чекати.

Європейський центральний банк і Потсдамський інститут досліджень впливу клімату нещодавно оприлюднили спільне дослідження. Внаслідок підвищення температури на планеті впродовж наступних 10 років світовий рівень річної продовольчої інфляції може зростати на 3,2 процентного пункту на рік, прогнозують дослідники. Це призведе до зростання загальної річної інфляції до 1,18 п.п. до 2035-го. Найбільше ця тенденція зачепить Південну півкулю Землі.

Багатьох цікавить, як це позначиться на монетарній політиці і як центральним банкам реагувати на постійні та повторювані різкі зміни цін на продукти.

Наслідки кліматичних змін для сільського господарства

Світ стає гарячішим, і з цим важко посперечатися, адже щороку метеорологи фіксують температурні рекорди. Попередній рік визнали найгарячішим за історію спостережень, але, схоже, 2024-й може його перевершити.

Найбільше від кліматичних змін і підвищення температури страждає сільське господарство. FT пише про такі наслідки:

Врожайність пшениці значно падає, коли навесні температура перевищує 27,8 ℃. «Пшеничні» регіони Китаю і США вже потерпають від температур, які залишили цей поріг далеко позаду.
Посуха, повені і шторми стають дедалі частішими явищами і, звісно, заважають аграріям. Наприклад, повінь у Пакистані 2022-го спустошила рисові поля, а кліматичні зміни спільно із феноменом Ель-Ніньйо, який повернувся минулого року, спровокували нижчі врожаї цукру, кави і какао.
Зміна погодних умов може пересунути посівний сезон і час збору врожаю, що породжує додаткову загрозу від шкідників і хвороб. У Гані і Кот-дʼІвуарі, які дають дві третини світового врожаю какао-бобів, сильні дощі минулого літа призвели до поширення грибкової інфекції в бобах. Це, інші хвороби та несприятливі погодні умови знизили світовий урожай какао більш як на 10% у порівнянні із попереднім роком.
Необхідність більших інвестицій з боку фермерів. Землі, які раніше отримували достатньо зрошення від дощів, вимагають додаткової іригації, а на інших розводиться більше шкідників, а отже, треба більше пестицидів.
У спекотну погоду продуктивність людей, які працюють на полях чи в садах, падає.

Зрозуміло, що додаткові витрати на обробку сільськогосподарських угідь і зменшення врожайності позначаються на цінах для споживачів.

Багаті та бідні постраждають по-різному

Зростання температурних показників істотно впливає на зниження продуктивності та підвищення інфляції, коли перевищує певний рівень, зауважують дослідники ЄЦБ. Якщо температура підскочить на 5 ℃, з 20 ℃ до 25 ℃, це буде менш шкідливо для врожаю й інфляції, ніж її підвищення на 2 ℃ – з 34 ℃ до 36 ℃. Тому у Південній Америці та Африці, де температура і так висока, навіть невелике її підвищення має більший вплив на здорожчання продуктів.

У країнах, що розвиваються, їжа становить більшу частку від загальних витрат домогосподарства, тому зростання продовольчих цін там має більший вплив на загальну інфляцію, пояснює Нойманн з HSBC. Крім того, вищі ціни на продукти означають, що у людей залишається менше грошей на інші товари, а отже, загальні споживчі витрати скорочуються.

Багаті країни часто краще інтегровані у світові ринки, тому можуть ефективніше впоратися із невдалим внутрішнім урожаєм, просто купивши необхідне деінде. Бідніша ж країна такого собі не зможе дозволити не лише через брак грошей, а й через відсутність інфраструктури для великого імпорту.

Втім, не те щоб багаті країни зовсім не постраждають. Наприклад, викладач економіки Ґерт Пірсман виявив, що в середньостроковій перспективі до 30% волатильності інфляції у Єврозоні буде спричинено змінами на продовольчі ціни у світі, спровоковані проблемами з урожаєм. Він додає, що громадяни заможних країн усе одно орієнтуються на продуктові ціни і в разі їхнього зростання просять підвищення зарплат, а це впливає на зростання загальної інфляції.

Що робити із продовольчою інфляцією

Дедалі більший вплив кліматичних змін на сільське господарство змушує економістів сперечатися про те, чи повинні центральні банки реагувати на стрибки продовольчих цін підвищенням облікових ставок. Раніше вони цього не робили, бо продовольчу інфляцію вважають явищем тимчасовим і волатильним.

Крім того, продовольчу інфляцію провокують зовнішні світові фактори, на які малі економіки особливо вплинути не можуть. Справді, вища облікова ставка ніяк не зможе збільшити кількість того чи іншого продовольчого товару на світових ринках.

Одні економісти пропонують втручання не центральних банків, а фіскальних та промислових інституцій, щоб ті контролювали ціни та надавали субсидії. А жорсткіша антимонопольна політика може не дати корпораціям із великою часткою ринку наживатися в періоди високої інфляції і погіршувати проблему.

Країнам потрібно нарощувати запаси продовольчих біржових товарів, аби помʼякшити коливання цін, і стягувати високі податки на надвеликі прибутки з компаній критичних секторів, як-от продовольчий, щоб ті не наживалися на зростанні цін, вважає економістка Ізабелла Вебез з Університету Амгерсту.

Нойманн та кілька інших його колег розуміють ризики та іноді низьку ефективність підвищення облікових ставок, коли ціни на продовольство зростають. Але тривале зростання продовольчої інфляції ігнорувати не можна і центральним банкам доведеться вдатися до підвищення ставок не стільки щоб знизити продуктові ціни, а радше щоб ціни на все інше не пішли вгору. Крім того, у випадку малих країн вищі ставки означають дорожчу валюту, що допомагає зменшити вартість імпорту.

Економісти підсумовують: центральним банкам не варто надмірно реагувати, але зі зростанням впливу кліматичних змін продовольча інфляція буде надто важливою для економіки та населення, щоб інституції геть нічого не робили.

Матеріали по темі