Війна в Україні змушує хвилюватися сусідні країни, тому виробники зброї, особливо європейські, збільшують свої потужності, щоб мати змогу виконати потенційний потік замовлень. Wall Street Journal розглянув стан західної оборонної промисловості – Forbes переклав матеріал.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Найбільші у світі виробники зброї збільшують масштаби виробництва ракетних установок, танків і боєприпасів. Власники і директори розширюють такі компанії, бо очікують, що нині і в майбутньому буде стабільно високий попит на зброю через війну в Україні.
Rheinmetall, один із найбільших у Європі виробників зброї та боєприпасів, минулого тижня погодився купити іспанського конкурента, щоб збільшити свої виробничі потужності. Гендиректор німецької компанії сказав, що очікує на підписання нових великих контрактів наступного року.
«Треба діяти на випередження, – сказав Армін Паппергер, гендиректор Rheinmetall. – Клієнти віддадуть замовлення тим компаніям, які мають достатньо великі потужності для виробництва».
Збільшення виробничих потужностей військових підрядників спостерігається також у США та Азії. Пентагон виділив Україні понад $17 млрд у вигляді зброї та послуг, але більшість зброї брали з готових запасів. Тому міноборони США спрямувало близько $3,4 млрд на нові замовлення, щоб поповнити власні запаси і запаси союзників.
Lockheed Martin вдвічі збільшує виробництво ракет до «Джавелінів», які компанія виробляє спільно із Raytheon, а також на 60% збільшує виробництво ракетних установок Himars і ракет GMLRS. Фото Getty Images
Проблеми з оборонним виробництвом
Зростання попиту на зброю збіглося в часі з проблемами з ланцюгами поставок, а також із браком працівників та запчастин. Деякі з найбільш затребуваних боєприпасів, такі як зенітні ракети до «Стінгерів», майже не виробляють, тому компаніям доводиться проявляти винахідливість і швидкість.
Raytheon Technologies почала розбирати на запчастини старі «Стінгери» і повернула до роботи працівників, які вже вийшли на пенсію, аби тільки прискорити виробництво. США не замовляли ці зенітні ракети ще з 2008-го.
L3Harris Technologies, у якої замовлення обладнання на $200 млн для України, повідомила, що витягає компʼютерні чипи зі старих радіо, щоб зробити нові комунікаційні системи і не запізнитися з доставкою необхідного Україні.
Lockheed Martin удвічі збільшує виробництво ракет до «Джавелінів», які компанія виробляє спільно із Raytheon, а також на 60% збільшує виробництво ракетних установок Himars і ракет GMLRS.
Південна Корея планує продати артилерійські боєприпаси, призначені для ЗСУ, через конфіденційну угоду між Сеулом і Вашингтоном.
Наслідки збільшення оборонних бюджетів
Оборонні бюджети європейських країн, які десятиліттями урізалися, поступово ростуть з часу анексії Росією Криму в 2014-му. А повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому цього року сприяло ще більш активному збільшенню оборонних бюджетів.
Це вплинуло на те, що акції Rheinmetall виросли на 115% з 1 січня, а акції Saab британської BAE Systems підскочили на 30% і 44% відповідно.
Американські виробники давно постачають зброю на експорт по всьому світу, тому війна в Україні спричинила не таке суттєве зростання акцій. Від початку року акції Lockheed піднялися на 36%, General Dynamics – на 22%, а Raytheon – 12%
Польща збільшує оборонний бюджет до 3% ВВП у 2023-му – наразі він становить 2,1%. Литва, Естонія і Латвія, за даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень, рухаються до позначки 2,5%. Швеція, Фінляндія і Велика Британія також пообіцяли збільшити свої оборонні бюджети.
А Німеччина після російського вторгнення заснувала оборонний фонд на €100 млрд. Країна пообіцяла, що почне виконувати давно ухвалений план НАТО – витрачати 2% ВВП на оборону. Крім того, Німеччина переписує правила закупівлі зброї, щоб прискорити цей процес.
Європейські виробники зброї
Деякі виробники зброї закликають уряди якомога швидше перейти до підписання офіційних контрактів, щоб у них була можливість фінансувати збільшення потужностей. Європейська оборонна компанія KMW+Nexter Defense Systems NV, яка виробляє боєприпаси й військові автомобілі, все ще чекає на реальні контракти.
«Якщо у нас будуть контракти, ми зможемо пристосувати обʼєми виробництва, – каже гендиректор KNDS Франк Гаун. – Але ми не можемо цього зробити, спираючись лише на промови й оголошення».
Оборонні компанії розширюються і нарощують виробничі потужності, бо очікують, що нині і в майбутньому буде стабільно високий попит на зброю через війну в Україні. Фото Gettyimages
А інші компанії працюють на випередження.
Гендиректор Saab Мікаел Йоханссон розповів, що у звʼязку з напруженими відносинами з Росією його компанія вже розширює свої потужності останні кілька років. Окрім того, що компанія найняла 500 додаткових співробітників по всьому світу, вона також інвестувала в нові виробничі технології, які сприяють продуктивності. Ще більше підвищити потужність можна за рахунок збільшення кількості змін на заводах, сказав він.
За словами Паппергера, гендиректора дюссельдорфської Rheinmetall, компанія вдвічі збільшила виробництво снарядів для танків – з 70 000 до 140 000 на рік. Цього року вона також виробить 110 000 інших видів боєприпасів, минулого року вироблялося 70 000. А виробнича потужність мінометних снарядів від Rheinmetall зросла вдвічі.
Паппергер розповів, що компанія тепер потенційно може виробляти до 2,2 млн середньокаліберних снарядів на рік (раніше було 1,2 млн), а військових вантажівок – 4000 (було 2500).
Минулого тижня в Rheinmetall повідомили про досягнення згоди з американською фірмою приватного капіталу Rhone Group, щоб купити іспанського виробника зброї Expal Systems за €1,2 млрд. Ця угода покликана швидко збільшити виробничі потужності німецької компанії.
«Це дуже чіткий сигнал того, що в наступні 10–15 років повинні зʼявитися інвестиційні програми заради безпеки усієї Європи», – впевнений Паппергер.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
