Сума військової допомоги Україні від США становить $16 млрд. Проте до повномасштабної війни в Україні, яка почалася 24-го лютого, Штати не надто поспішали озброювати українців.
The New Yorker поговорив багатьма американськими чиновниками та урядовцями, щоби простежити зміни у ставленні до України та її обороноздатності. Forbes обрав головне.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Напередодні повномасштабного вторгнення
«Восени 2021-го ми ще не були впевнені, що Путін остаточно вирішив нападати, – сказав чиновник Білого дому. – Але ми не сумнівалися в тому, що він готує плацдарм для такого рішення».
Після візиту директора ЦРУ Вільяма Бернса до Москви в листопаді і його розмови з Путіним та його найближчим оточенням він сказав таке: «Путін вважає, що Зеленський – слабкий лідер, що українці здадуться, а російські військові зможуть досягти рішучої перемоги з мінімальними втратами».
ЦРУ та інша західна розвідка дійшли висновку, що російська армія завоює Україну: росіяни в той час говорили, що візьмуть Київ за 72 години. «Ми вважали, що їм знадобиться трохи більше часу, але не набагато», – сказав чиновник міноборони США.
«Ми не намагалися сказати українцям, що їх скоро розібʼють вщент, тому їм треба просто просити про мир, – сказав інший військовий діяч. – Ми хотіли донести до них, що їх скоро розібʼють вщент, а тому їм треба максимально активізувати свою оборону».
Про Валерія Залужного
Коли почали говорити про повномасштабне вторгнення, Залужний не надто поспішав ділитися подробицями оборони України зі Штатами чи ще з кимось. Він не лише приховував власні плани, а й відмовлявся розповідати про сховки зі зброєю, які він постійно переміщував і всіляко маскував, щоб російська армія їх не знайшла.
Нарешті у лютому Залужний погодився розповісти американцям про свій план захисту України. Військовий аташе США мав прибути в генштаб, де йому показали замальовку позицій України й оборонні схеми – все на одному аркуші паперу. Йому можна було лише робити записи від руки. Проте те, що показали аташе, не відповідало реальним планам командування, і воно приховало повний масштаб оборонних дій.
Залужний не надто поспішав ділитися подробицями оборони України зі Штатами чи ще з кимось. Фото з особистого архіву
Перші успіхи України
Після двох днів відчайдушної оборони Києва і запеклих боїв за Гостомельський аеропорт, які не дали російському десанту розгорнути свій плацдарм для висадки, Вашингтон почав сумніватися у власній оцінці обороноздатності України. «Очевидно, що план у них був, – сказав військовий чиновник США. – Інакше не вдалось би так відшмагати росіян і так майстерно виконати оборонні заходи».
Успіхи України змінили ставлення Вашингтона. «Українці дали відсіч, і це допомогло заохотити до постачання зброї», – сказав чиновник міноборони.
Проте ані Штати, ані НАТО не збиралися давати Україні те, що могло б поставити їх самих під загрозу. «Наші інтереси дуже дотичні, але вони аж ніяк не однакові», – розповів співрозмовник з міноборони.
Головні інтереси Білого дому в Україні
За словами чиновника штабу нацбезпеки США, який чув звернення Байдена до їхнього офісу, президент визначив такі ключові цілі для США:
1. «Ми не дозволимо затягнути себе у війну з Росією».
2. «Ми повинні переконатися, що зможемо дотриматися виконання Статті 5 Статуту НАТО».
3. «Ми зробимо все можливе, щоб допомогти Україні досягти успіху на полі бою. Ми не хочемо поразки України».
Про росіян
Невдачі росіян у перші дні війни та під час захоплення Києва змусили американців сумніватися у величі російської армії. «Ми думали, вони знають що роблять. Виявляється, що ні», – сказав чиновник міноборони США.
Шляхи постачань
Спочатку зброя йшла з баз у Східній Європі до кордонів України. Але згодом американські військові урядовці відкрили інші шляхи, використовуючи європейські залізничні шляхи і порти на Балтійському морі в Німеччині. Путін та інші російські високопосадовці погрожували завадити цим постачанням, але поки жоден вантаж не постраждав. «Росія знає, як і звідки йде військова допомога Україні, але наразі там утримуються від нападів на ці хаби, бо не хочуть війни з НАТО».
Під час битви за Гостомельський аеропорт росіяни знищили «Мрію», найбільший у світі літак. Фото Колаж Анна Наконечна
Допомога в розробці стратегії
«Ми сказали українцям, що якщо вони спробують битися, як росіяни [у яких великі запаси артилерії], то вони програють, – розповів чиновник міноборони США. – Наша місія полягала в тому, щоб допомогти Україні свою якісну перевагу протиставити кількісній перевазі росіян».
У липні військові стратеги Британії, США й України зібралися на одній із військових баз в Європі. Експерти кожної країни збиралися у трьох різних кімнатах, щоб окремо випробувати ті самі тактики й маневри. Вони часто працювали по 20 годин на день. «У нас є просунуті алгоритми й методології, які дають змогу прорахувати успішність того чи іншого плану, беручи до уваги логістику та кількість зброї», – розповів американський військовий чиновник.
Одна з таких перевірок показала, що обʼєднаний контрнаступ на півдні дуже дорого обійдеться Україні – будуть великі людські втрати і знадобиться дуже багато зброї. Цей план здавався невдалим. «Вони багато разів перевіряли цей план, і щоразу був один висновок: він не спрацює», – продовжив чиновник.
Коли у відповідь на те, як українці почали накривати росіян на півдні американською зброєю, російські генерали перекинули значні сили з північного напрямку на південний, у збірної стратегів виник план: наступ на двох фронтах.
Про супутники й розвідку
В України обмежена кількість обладнання для розвідки, а американські розвідувальні супутники можуть зафіксувати розташування позицій військових будь-де у світі. Крім того, американські військові літаки, які літають уздовж кордонів, мають камери з високою роздільною здатністю, а обладнання для перехоплення розмов дають змогу слухати канали росіян. З часу повномасштабного вторгнення США і західні партнери діляться з Україною великою кількістю розвідданих.
«Ми повідомляємо їм, скажімо, про батальйон, що насувається на Словʼянськ з північного заходу, і його приблизне розташування». Але, наголошує чиновник, українці самі вирішують, по чому бити. «Ми нічого не ухвалюємо і не забороняємо».
Крейсер «Москва»
Часто буває так, що українці звертають до американської розвідки для підтвердження їхніх даних. Так було у квітні. «Чи не могли б ви підтвердити, що крейсер «Москва» перебуває за такими-то координатами на південь від Одеси?» – запитали українці. Американці підтвердили наявну в українців інформацію. Що було далі, знає кожен українець.
Далекобійна зброя
Американці визнають, що з пересторогою ставилися до постачання Україні далекобійної зброї, побоюючись ескалації. Тепер вони запитують: «Чи не були ми надто обережні весь цей час? Чи могли ми бути більш рішучими з постачанням від самого початку? Якби ми одразу дали далекобійну зброю, то росіяни швидше вдалися б до ескалації? – розповідає чиновник. – А вийшло так, що Росія стала тією жабою, яку ми потихеньку варили, і з часом вона звикла до цього [постачання зброї]».
Валерій Залужний показав, як почали працювати перші «Хаймарси», які Україна отримала від США.
Про ядерну загрозу
«Точно одне: нас не залякає те щось, що Путін називає ʼРосієюʼ», – сказав один військовий урядовець. А за словами старшого чиновника в адміністрації Байдена, вони «уважно стежать за ядерними силами Росії, але наразі не побачили ніяких ознак того, що Путін здійснив серйозні кроки в цьому напрямку».
Про нові постачання зброї
Один старший військовий урядовець розповів, що в питанні постачання протиповітряних систем є проблеми більше технічного, ніж політичного характеру: «Немає зайвих систем, які ми могли б віддати». США не збираються забирати батареї Patriot чи NASAMS, про які просить Україна, скажімо, з Південної Кореї чи Середнього Сходу. Спочатку їх треба виготовити. Втім, каже урядовець, наприкінці жовтня чи на початку листопада Україна має отримати дві системи NASAMS, а далі буде більше.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
