Сума військової допомоги Україні від США становить $16 млрд. Проте до повномасштабної війни в Україні, яка почалася 24-го лютого, Штати не надто поспішали озброювати українців.
The New Yorker поговорив багатьма американськими чиновниками та урядовцями, щоби простежити зміни у ставленні до України та її обороноздатності. Forbes обрав головне.
Напередодні повномасштабного вторгнення
«Восени 2021-го ми ще не були впевнені, що Путін остаточно вирішив нападати, – сказав чиновник Білого дому. – Але ми не сумнівалися в тому, що він готує плацдарм для такого рішення».
Після візиту директора ЦРУ Вільяма Бернса до Москви в листопаді і його розмови з Путіним та його найближчим оточенням він сказав таке: «Путін вважає, що Зеленський – слабкий лідер, що українці здадуться, а російські військові зможуть досягти рішучої перемоги з мінімальними втратами».
ЦРУ та інша західна розвідка дійшли висновку, що російська армія завоює Україну: росіяни в той час говорили, що візьмуть Київ за 72 години. «Ми вважали, що їм знадобиться трохи більше часу, але не набагато», – сказав чиновник міноборони США.
«Ми не намагалися сказати українцям, що їх скоро розібʼють вщент, тому їм треба просто просити про мир, – сказав інший військовий діяч. – Ми хотіли донести до них, що їх скоро розібʼють вщент, а тому їм треба максимально активізувати свою оборону».
Про Валерія Залужного
Коли почали говорити про повномасштабне вторгнення, Залужний не надто поспішав ділитися подробицями оборони України зі Штатами чи ще з кимось. Він не лише приховував власні плани, а й відмовлявся розповідати про сховки зі зброєю, які він постійно переміщував і всіляко маскував, щоб російська армія їх не знайшла.
Нарешті у лютому Залужний погодився розповісти американцям про свій план захисту України. Військовий аташе США мав прибути в генштаб, де йому показали замальовку позицій України й оборонні схеми – все на одному аркуші паперу. Йому можна було лише робити записи від руки. Проте те, що показали аташе, не відповідало реальним планам командування, і воно приховало повний масштаб оборонних дій.
Залужний не надто поспішав ділитися подробицями оборони України зі Штатами чи ще з кимось. Фото з особистого архіву
Перші успіхи України
Після двох днів відчайдушної оборони Києва і запеклих боїв за Гостомельський аеропорт, які не дали російському десанту розгорнути свій плацдарм для висадки, Вашингтон почав сумніватися у власній оцінці обороноздатності України. «Очевидно, що план у них був, – сказав військовий чиновник США. – Інакше не вдалось би так відшмагати росіян і так майстерно виконати оборонні заходи».
Успіхи України змінили ставлення Вашингтона. «Українці дали відсіч, і це допомогло заохотити до постачання зброї», – сказав чиновник міноборони.
Проте ані Штати, ані НАТО не збиралися давати Україні те, що могло б поставити їх самих під загрозу. «Наші інтереси дуже дотичні, але вони аж ніяк не однакові», – розповів співрозмовник з міноборони.
Головні інтереси Білого дому в Україні
За словами чиновника штабу нацбезпеки США, який чув звернення Байдена до їхнього офісу, президент визначив такі ключові цілі для США:
1. «Ми не дозволимо затягнути себе у війну з Росією».
2. «Ми повинні переконатися, що зможемо дотриматися виконання Статті 5 Статуту НАТО».
3. «Ми зробимо все можливе, щоб допомогти Україні досягти успіху на полі бою. Ми не хочемо поразки України».
Про росіян
Невдачі росіян у перші дні війни та під час захоплення Києва змусили американців сумніватися у величі російської армії. «Ми думали, вони знають що роблять. Виявляється, що ні», – сказав чиновник міноборони США.
Шляхи постачань
Спочатку зброя йшла з баз у Східній Європі до кордонів України. Але згодом американські військові урядовці відкрили інші шляхи, використовуючи європейські залізничні шляхи і порти на Балтійському морі в Німеччині. Путін та інші російські високопосадовці погрожували завадити цим постачанням, але поки жоден вантаж не постраждав. «Росія знає, як і звідки йде військова допомога Україні, але наразі там утримуються від нападів на ці хаби, бо не хочуть війни з НАТО».
Під час битви за Гостомельський аеропорт росіяни знищили «Мрію», найбільший у світі літак. Фото Колаж Анна Наконечна
Допомога в розробці стратегії
«Ми сказали українцям, що якщо вони спробують битися, як росіяни [у яких великі запаси артилерії], то вони програють, – розповів чиновник міноборони США. – Наша місія полягала в тому, щоб допомогти Україні свою якісну перевагу протиставити кількісній перевазі росіян».
У липні військові стратеги Британії, США й України зібралися на одній із військових баз в Європі. Експерти кожної країни збиралися у трьох різних кімнатах, щоб окремо випробувати ті самі тактики й маневри. Вони часто працювали по 20 годин на день. «У нас є просунуті алгоритми й методології, які дають змогу прорахувати успішність того чи іншого плану, беручи до уваги логістику та кількість зброї», – розповів американський військовий чиновник.
Одна з таких перевірок показала, що обʼєднаний контрнаступ на півдні дуже дорого обійдеться Україні – будуть великі людські втрати і знадобиться дуже багато зброї. Цей план здавався невдалим. «Вони багато разів перевіряли цей план, і щоразу був один висновок: він не спрацює», – продовжив чиновник.
Коли у відповідь на те, як українці почали накривати росіян на півдні американською зброєю, російські генерали перекинули значні сили з північного напрямку на південний, у збірної стратегів виник план: наступ на двох фронтах.
Про супутники й розвідку
В України обмежена кількість обладнання для розвідки, а американські розвідувальні супутники можуть зафіксувати розташування позицій військових будь-де у світі. Крім того, американські військові літаки, які літають уздовж кордонів, мають камери з високою роздільною здатністю, а обладнання для перехоплення розмов дають змогу слухати канали росіян. З часу повномасштабного вторгнення США і західні партнери діляться з Україною великою кількістю розвідданих.
«Ми повідомляємо їм, скажімо, про батальйон, що насувається на Словʼянськ з північного заходу, і його приблизне розташування». Але, наголошує чиновник, українці самі вирішують, по чому бити. «Ми нічого не ухвалюємо і не забороняємо».
Крейсер «Москва»
Часто буває так, що українці звертають до американської розвідки для підтвердження їхніх даних. Так було у квітні. «Чи не могли б ви підтвердити, що крейсер «Москва» перебуває за такими-то координатами на південь від Одеси?» – запитали українці. Американці підтвердили наявну в українців інформацію. Що було далі, знає кожен українець.
Далекобійна зброя
Американці визнають, що з пересторогою ставилися до постачання Україні далекобійної зброї, побоюючись ескалації. Тепер вони запитують: «Чи не були ми надто обережні весь цей час? Чи могли ми бути більш рішучими з постачанням від самого початку? Якби ми одразу дали далекобійну зброю, то росіяни швидше вдалися б до ескалації? – розповідає чиновник. – А вийшло так, що Росія стала тією жабою, яку ми потихеньку варили, і з часом вона звикла до цього [постачання зброї]».
Валерій Залужний показав, як почали працювати перші «Хаймарси», які Україна отримала від США.
Про ядерну загрозу
«Точно одне: нас не залякає те щось, що Путін називає ʼРосієюʼ», – сказав один військовий урядовець. А за словами старшого чиновника в адміністрації Байдена, вони «уважно стежать за ядерними силами Росії, але наразі не побачили ніяких ознак того, що Путін здійснив серйозні кроки в цьому напрямку».
Про нові постачання зброї
Один старший військовий урядовець розповів, що в питанні постачання протиповітряних систем є проблеми більше технічного, ніж політичного характеру: «Немає зайвих систем, які ми могли б віддати». США не збираються забирати батареї Patriot чи NASAMS, про які просить Україна, скажімо, з Південної Кореї чи Середнього Сходу. Спочатку їх треба виготовити. Втім, каже урядовець, наприкінці жовтня чи на початку листопада Україна має отримати дві системи NASAMS, а далі буде більше.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
