Оголошення Володимира Путіна про мобілізацію наробило галасу на Заході та серед тих росіян, яких відправляють на фронт. А що ж російська еліта? Видання The Telegraph поговорило із 15 держслужбовцями, депутатами й директорами державних та приватних компаній на умовах анонімності, щоб дізнатися, що думають наближені до уряду й Путіна. Forbes переклав їхні розповіді.
Найбільш значна поразка російської армії від початку війни в Україні змінила ситуацію в Росії. Джерела повідомляють, що український контрнаступ змусив Кремль оголосити мобілізацію й похапцем організувати псевдореферендуми про анексію Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.
Ядерні погрози – це повідомлення для західних політиків. «Кремль каже: не забувайте, що Україна не має права нас перемогти. Надаючи їй зброю, ви тільки відкладаєте її знищення».
За словами джерела, що близьке до Кремля, Путін не може програти, тому йому терміново треба змінити ситуацію. Інсайдери в Кремлі попереджають, що президент стає нерозсудливим і таємничим, він ухвалює поспішні рішення і навіть не радиться зі своїми воєначальниками.
Вони розповіли, що впродовж наступних місяців варто чекати на ескалацію війни в Україні. Проте жоден зі співрозмовників не може передбачити, що станеться, якщо Росія програє.
Мобілізація
Майже усі з опитаних джерел сказали, що вони очікували на мобілізацію. «Було очевидно, що армії потрібно більше людей. І було зрозуміло, що оголошення зроблять після [місцевих] виборів. Після виборів це і сталося», – пригадує один федеральний високопосадовець.
Один зі співрозмовників, який часто присутній на зборах у Кремлі, так описав події: «Український наступ нарешті дав генералам привід ввести мобілізацію. На кожному кроці генерали говорили про необхідність поповнення ресурсів. Вони закликали до збільшення контингенту в Україні».
Хоч багато зі співрозмовників передбачали оголошення мобілізації, більшість із них скаржилися на поспіх Путіна і його небажання пояснювати свої плани.
«Ніхто нікому нічого не пояснює», – поскаржився один з опитаних, який працює в уряді. А голова одного з державних банків сказав, що його неабияк непокоїть те, що російський лідер приймає всі рішення одноосібно і ні з ким не радиться.
Протести проти мобілізації в Дагестані.
«Координації ніякої. Повний хаос. Путін усім говорить різне», – розповіло джерело, близьке до уряду. Він сказав, що це стосується не лише економіки, а й ведення війни. «Що сталося в Харкові? Ніхто не має уявлення: ані політики, ані військові. Це просто сталося».
У той же час влада заздалегідь готувалася до мобілізації. Закони, які б дозволяли уряду поставити економіку на військові рейки, Дума ухвалила ще навесні. А багато прихильників війни тижнями, якщо не місяцями, закликали оголосити мобілізацію. Пропагандист Володимир Соловйов, наприклад, регулярно про це говорив.
«Проблема російського суспільства в тому, що ми намагаємося обійти погану ситуацію, а не протестувати проти неї»
Сам Путін ймовірно очікував, що його підлеглі будуть більш підготовлені до мобілізації, адже невдовзі після оголошення про неї він ненадовго зник. Президент на певний час відійшов від справ, прикрившись необхідністю зустрітися з різними урядовцями й головами державних фірм.
Джерела сказали The Telegraph, що Путін планував відпочити в своєму маєтку «Валдай». Але чотири дні по тому він уже зустрівся з Олександром Лукашенком у своїй резиденції в Сочі.
Путіну не до відпочинку. На четвертий день відпустки він змушений був звільнити заступника міністра оборони, який відповідав за логістику, через проблеми з мобілізацією і підписати указ про звільнення студентів від мобілізації.
Уникнути мобілізації
Впродовж минулого тижня керівники урядових агентств і державних та приватних підприємств шукали способів захистити своїх співробітників від мобілізації.
Коли видання говорило з джерелами минулого тижня, жодне з них не очікувало, що «часткова» мобілізація матиме такий нерозбірливий характер. У той же час мало хто з них вірив, що все обмежиться «частковою» мобілізацією.
«Ті 300 000 резервістів – це лише прикриття. Зараз вона часткова, а потім буде масова мобілізація, а після цього й тактична ядерна зброя», – пророкує одне з джерел в уряді.
Уряд активно намагається запобігти відтоку програмістів та технарів із Росії. Та не лише IT-компанії складають списки тих, кого вони не хочуть бачити мобілізованими. Один директор компанії описав процес так: «Компанії надсилають списки до міністерства оборони через міністерства своїх індустрій, а потім ці списки потрапляють у воєнкомати». Урядовці уникають мобілізації за допомогою такого ж процесу.
Впродовж минулого тижня керівники урядових агентств і державних та приватних підприємств шукали способів захистити своїх співробітників від мобілізації. Фото Getty Images
Якщо урядовцям, депутатам та співробітникам державних компаній і вдається уникнути мобілізації, то це не означає, що їхнім родичам так само пощастить. За словами джерел, багато чиновників уже купили квитки на літак для своїх братів, синів і племінників, щоб відправити їх закордон.
Та не всі можуть домовитися про те, щоб мобілізація обійшла їхніх рідних, або відправити їх із країни. «Що як хтось дізнається? Мене визнають ворогом батьківщини і кинуть за ґрати».
Та були серед опитаних і ті, хто готовий до бою. Один урядовець сказав, що він готовий виконати свій обовʼязок («А що, тікати, як боягуз?»), адже треба «очистити Україну від нацизму».
Один очільник державної компанії розповів, що російське суспільство розділилося у своєму ставленні до війни: «Навіть в одній організації є люди з кардинально протилежними думками. Одні проти усіх цих заходів, а інші організовують приватні військові групи».
«Говорити з ним марно»
Попри усвідомлення катастрофи, ніхто із російської еліти вже тривалий час не намагається переконати Путіна зупинити війну. На початку вторгнення дехто, як, наприклад, Алексій Кудрін, голова Рахункової палати, намагався пояснити Путіну наслідки його рішень, але сьогодні всі мовчать.
Співрозмовники видання говорять, що Путін не припиняє повторювати мантру про те, що Росію оточують вороги, і про підступні плани НАТО. Говорити з ним марно.
За словами директора однієї великої приватної компанії, який знає Михайла Мішустіна, премʼєр-міністра Росії, мало хто щиро підтримує війну. «Всі, хто на публіку порівнює цю війну з Другою світовою, роблять це для годиться. Це захисний механізм…Раніше вони казали, що в них є «бос» [неформальне прізвисько Путіна] і він обʼєднає суспільство. Зараз усі розуміють, що ті часи позаду».
«Проблема російського суспільства в тому, що ми намагаємося обійти погану ситуацію, а не протестувати проти неї», – додав той же директор.
Менеджер іншої великої державної компанії охарактеризував настрій у країні як «приречений». Співрозмовник, який описав своє повернення з літньої відпустки як «повернення до вʼязниці», сказав: «Люди готові вести своїх дітей, чоловіків і синів на заклання. Це абсолютне зло… Цим людям уже не потрібні психотерапевти – їм треба одразу до психіатрів».
Квиток в один кінець
На запитання до представників еліти, які проти війни, чому вони не підуть з посад, багато хто каже, що це технічно неможливо.
«З країни можна купити квиток лише в один кінець. А далі що? Куди їхати? Що робити? Із собою можна взяти не більше $10 000, – відповів один високопосадовець, який близький до уряду.
Чиновники (як прихильники, так і тихі противники війни), з якими поговорило видання, не можуть точно визначити кінцеву мету війни і її потенційні результати.
«Зрозуміло, що нам треба перемога. Це єдиний можливий варіант. Нам треба зробити все можливе, щоб це сталося, і нам треба зробити це зараз. Цей поїзд уже мчить, і ми в ньому; зійти з нього можна лише двома способами», – сказав один топчиновник.
На запитання про те, що буде, якщо Росія програє, він сказав, що не може цього уявити. Як і інші опитані джерела, які підтримують війну, він просто повторював наративи, які просувають пропагандисти: Захід хоче знищити Росію, а поразка у війні з Україною означатиме знищення Росії.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
