Саміт Євроради на Кіпрі проходить на тлі нової хвилі глобальної нестабільності, яка змінює пріоритети навіть економічних зустрічей. Поряд із бюджетом і фінансами у фокусі опиняються безпека, війни та здатність ЄС діяти швидко. Чи готовий ЄС до швидких рішень на першому за довгий час саміті без участі, а отже, і ймовірних блокувань угорського прем’єра Віктора Орбана? Аналіз від Politico
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Саміт лідерів ЄС відбудеться у курортному місті Айя-Напа на Кіпрі з 23 до 24 квітня. Після нього пройдуть закриті переговори та зустрічі з представниками Єгипту, Йорданії, Лівану, Сирії та країн Перської затоки, пише Politico.
Хоча геополітика знову вийшла на перший план, ця зустріч має зосередитися на економічних питаннях. Саміт проходить на тлі зростаючого хвилювання щодо швидкості того, як 27 лідерів блоку реагують на виклики та ухвалюють рішення у сфері безпеки та зовнішньої політики, зазначає Politico.
Важливий нюанс – це буде перший за роки саміт Євроради без участі поки ще чинного прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який часто блокував європейські рішення.
Які головні теми обговорюватимуть лідери під час саміту на Кіпрі? Та чи здатен ЄС ефективно реагувати на нові виклики? Головні висновки зі статті Politico.
Три ключові питання саміту ЄС на Кіпрі
Саміт на Кіпрі мав бути зосереджений на економічних справах, однак геополітика знову змінила порядок денний. Це змушує лідерів поєднувати обговорення глобальних криз із довгостроковим фінансовим плануванням, пише Politico. Головними темами саміту стануть такі питання.
Близький Схід та енергетична криза
Війна США та Ізраїлю проти Ірану триває восьмий тиждень, тож лідери ЄС обговорюватимуть перспективи миру та економічні наслідки перекриття Ормузької протоки, яке призвело до зростання світових цін на енергоносії.
Між європейськими столицями є розбіжності, чи повинні вони долучатися до патрулювання судноплавних шляхів в Ормузі. Німеччина готова допомагати в охороні маршрутів, але в межах цієї ініціативи хоче залучення Збройних сил США, заявив канцлер ФРН Фрідріх Мерц.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Натомість президент Франції Емманюель Макрон має інший підхід. Раніше цього місяця без участі США він провів переговори з лідерами «невоюючих країн» щодо створення оборонної місії для захисту протоки після завершення бойових дій.
Довгостроковий бюджет ЄС
Президент Євроради Антоніу Кошта прагне прискорити переговори щодо семирічного бюджету ЄС обсягом €1,8 трлн. Він хоче досягти угоди до кінця року, щоб уникнути впливу можливої перемоги ультраправих на виборах у Франції навесні 2027-го. «Чим довше це триватиме, тим менш сміливими будуть будь-які зміни до бюджету», – зазначив один із дипломатів ЄС.
Дискусії ускладнюються тим, що країни Півночі Європи не бажають платити більше, а країни Півдня та Сходу виступають проти скорочення субсидій. Крім того, з 2028 року ЄС має розпочати виплату €25 млрд щорічно за спільним боргом, випущеним під час пандемії COVID-19, пише Politico.
Взаємна оборона
Ескалація на Близькому Сході також стала випробуванням для європейського кризового планування. Особливо актуальним питання є для Кіпру: країна не є членом НАТО, проте в березні британська авіабаза на її території зазнала удару безпілотника. Це вимагає розʼяснень щодо механізму взаємної оборонної допомоги ЄС (стаття 42.7), зазначає Politico.
Однак європейські чиновники визнають складність цього питання. «Ми не очікуємо конкретних результатів з цих питань», – сказав виданню високопосадовець ЄС, додавши, що поточна геополітична ситуація робить цю роботу важливою.
Президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц Фото Getty Images
Чому саміти ЄС неефективні
ЄС створювався для економічної інтеграції та консенсусу, а не для жорсткої сили чи швидкого реагування на загрози. Проте світ змінився, і старі механізми дають збій, пише Politico.
«Сьогодні Європа перебуває у стані постійної кризи, а її архітектура ухвалення рішень просто не була для цього розрахована», – описав проблему колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен.
Останніми місяцями ЄС неодноразово демонстрував неспроможність швидко ухвалювати геополітичні рішення. Наприклад, виділення Україні кредиту на €90 млрд зайняло чотири місяці. Цей випадок є прикладом, як легко ЄС застрягає, зазначає політолог Жиль Піттурс.
На березневому саміті лідери годинами сперечалися про деталі системи квот на викиди вуглецю (ETS), ігноруючи загострення на Близькому Сході. «Казати, що ETS є найбільшою проблемою, коли палають великі газові родовища, дещо дивно», – прокоментував один із чиновників ЄС.
Через таку повільність значна частина порядку денного самітів перетворюється на обговорення незавершених справ з попередніх зустрічей, зазначає Politico.
Водночас Єврорада має своїх захисників, які вказують, що це демократичний інститут. Ретельність і обережність часто дозволяють ЄС ухвалювати більш зважені та надійні рішення, пише Politico.
«Європейська конструкція іноді вимагає часу для прийняття рішень. Але я був учасником моментів, коли вони були дуже рішучими, – зазначає колишній премʼєр-міністр Бельгії Александер Де Кроо. – Іноді непогано проконсультуватися з партнерами та подумати наперед».
Колишній прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо Фото Getty Images
Новий імпульс без Орбана
Особливістю саміту на Кіпрі стане відсутність премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який 12 квітня програв вибори та вирішив не відвідувати зустріч.
Без угорського блокування Європейська Рада зможе швидше долати розбіжності та знаходити компроміси, зазначив один із чиновників. Вже на наступному саміті в червні Угорщину представлятиме його наступник Петер Мадяр, зазначає Politico.
Попри відхід Орбана, поточна зустріч може стати останньою перед тим, як ситуація знову стане незручною. На наступних самітах очікується поява нових облич, і деякі з них можуть виявитися складними переговорниками.
Зокрема, до влади у Словенії повернеться популіст і триразовий колишній премʼєр-міністр Янез Янша, а в Болгарії керівну коаліцію формує Румен Радев, який не є прихильником військової допомоги Україні, пише Politico.
Водночас четверо дипломатів та офіційних осіб застерегли від поспішних висновків, що хтось із нових очільників автоматично стане «наступним Орбаном». Вони підкреслили, що навіть з урахуванням потенційних викликів від нових урядів сам лише факт відходу угорського лідера значно полегшить процес ухвалення законодавства, зазначає Politico.
