Саміт лідерів ЄС у Брюсселі планували як стратегічну розмову про економічне майбутнє блоку, однак він перетворюється на кризову нараду. Війна на Близькому Сході, енергетичні ризики та політичні розбіжності всередині змушують лідерів переглядати пріоритети. Головне з матеріалів Politico, EUobserver, Euractiv та Euronews
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
У Брюсселі 19 березня пройде саміт ЄС, де початково лідери блоку збиралися поговорити про розв’язання довгострокових макроекономічних проблем, відродження конкурентоспроможності та пошук шляхів до більшої незалежності від впливу США й Китаю, зазначає Politico.
Проте глобальна геополітика внесла корективи. Американсько-ізраїльські атаки на Іран та війна на Близькому Сході змусили європейських лідерів відкласти амбітні стратегічні плани й зосередитись на поточних кризових питаннях, пише Politico.
Про що будуть говорити лідери ЄС на саміті? Та чи є місце під час обговорення для України? Forbes Ukraine проаналізував основні теми саміту з міжнародних медіа.
Близький Схід, нафта та «фактор Трампа»
Загострення конфлікту на Близькому Сході спровокувало стрибок цін на нафту до позначки $100 за барель. Це повертає ЄС до загрози енергетичної кризи часів 2022 року, коли РФ розпочала повномасштабне вторгнення до України, пише Politico.
За участю президентки Європейського центрального банку Крістін Лагард лідери обговорять механізми стримування цінового шоку та інфляції, яка може посилити популістів, зазначає EUobserver.
Паралельно відбувається дискусія стосовно кліматичної політики: Італія та Польща пропонують модифікувати Систему торгівлі викидами (ETS) для помʼякшення зовнішніх цінових ударів. Водночас Іспанія та країни Північної Європи виступають на захист чинних правил, пише Politico.
На геополітичному рівні ЄС також стикається з розколом у ставленні до дій президента США Дональда Трампа в Ірані. Іспанія наполягає на жорсткій заяві щодо захисту міжнародного права. Тоді як Німеччина та інші держави бояться, що критика Трампа може спровокувати торговельну війну, поставити під загрозу підтримку України та участь США в НАТО, зазначає Politico.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес Фото Getty Images
Пошук виходів для України
Європейські лідери застерігають, що попит на американську зброю для протидії Ірану може позбавити Київ критично необхідних систем ППО та боєприпасів якраз напередодні очікуваного російського весняного наступу.
У звʼязку з цим європейські лідери планують узгодити кроки для розширення потужностей оборонної промисловості ЄС. Ситуація ускладнюється тим, що через стрибок світових цін на нафту знову почав наповнюватися бюджет РФ, зазначає Politico.
Найбільшою внутрішньою проблемою саміту залишається вето премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана на виділення Україні погодженого кредиту в розмірі €90 млрд та блокування 20-го пакета санкцій проти Росії, пише EUobserver. Орбан перетворив своє право вето на інструмент власної передвиборчої кампанії, намагаючись подолати 9% відставання в рейтингах від свого конкурента Петера Мадяра напередодні парламентських виборів, які відбудуться 12 квітня, зазначає Politico.
Орбан звинуватив Київ у навмисному блокуванні постачань російської нафти пошкодженим трубопроводом «Дружба» з метою політичного тиску та завдання шкоди його електоральним рейтингам. Лідери ЄС запропонували угоду: фінансування та технічну підтримку ремонту нафтопроводу коштом європейського бюджету, пише Politico.
Незважаючи на відхилений Орбаном компроміс, у кулуарах ЄС частина європейських посадовців зберігають обережний оптимізм стосовно можливої домовленості безпосередньо на саміті, зазначає Politico.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наклав вето на виділення Україні погодженого кредиту в розмірі €90 млрд та 20-го пакета санкцій проти Росії. Фото Getty Images
Ідеальний шторм у Європі, протидія гібридним атакам та EU Inc
2026 рік обіцяє бути напруженим для ЄС через низку виборів у країнах Європи, зокрема у Словенії, Болгарії, Угорщині та регіональних виборів у східній Німеччині. «Кожні національні вибори тепер є мішенню для втручання. 2026 рік може стати ідеальним штормом у Європі», – сказала голова дипломатії ЄС Кая Каллас. Росія та Китай інвестували до €11 млрд у виборчі дезінформаційні кампанії, пише EUobserver.
Прикладом таких гібридних атак стали парламентські вибори в Словенії, призначені на 22 березня. Напередодні голосування відбувся масштабний шпигунський скандал за участю Black Cube – ізраїльської приватної розвідувальної компанії. Її звинувачують у проведенні таємної операції з впливу на виборців за допомогою секретних записів, щоб допомогти лідеру опозиції Янезу Янші перемогти.
Янша є союзником Орбана та прихильником Трампа, зазначає Euronews. Перемога партії Янша на виборах у Словенії означатиме падіння ще однієї ліберальної твердині в Європі, передає Euronews слова політичного оглядача Аляжа Пенгова Бітенца.
На економічному порядку денному – представлення бізнес-плану EU Inc. Головна мета – зупинити відтік інноваторів, стартапів та капіталу до США. Наразі європейські підприємці змушені долати хаос із 27 різних національних законодавств, зазначає Euractiv. Ці внутрішні бюрократичні барʼєри еквівалентні 44% миту на товари та колосальному 110% миту на послуги всередині самого ЄС, за оцінками МВФ.
Для розвʼязання цієї проблеми Європейська комісія планує презентувати на саміті ініціативу EU Inc – так званий 28-й правовий режим. Він дозволить засновникам реєструвати нові компанії за єдиними загальноєвропейськими правилами: у повністю цифровому форматі, за 48 годин і за €100, пише Euractiv.
