Дрони з технологіями штучного інтелекту, над розробкою та виробництвом яких працюють українські компанії, можуть суттєво допомогти Україні у війні з Росією. Окрім того, в український ринок безпілотників вже інвестують великі іноземні гравці. The Washington Post дізнався більше про виробництво Україною передових безпілотних літальних апаратів, а також про недоліки доступності цих технологій. Forbes коротко переказує матеріал
WP починає статтю з опису роботи ударного дрона, який потрапив під дію антидронового обладнання. Через це апарат втратив звʼязок із оператором, але не впав, а продовжив політ до цілі, яку успішно знищив.
Все – через використання технології штучного інтелекту. Вона стабілізує уражений ворожими системами дрон, тримаючи курс на обрану ціль. Ба більше, безпілотник зі штучним інтелектом може вражати рухливі цілі. Це робить їх боєздатнішими за ті, що летять за введеними координатами.
Усе більше українських компаній розробляють саме такі безпілотники. Збільшення швидкості, дальності польоту, вантажності та інших можливостей українських БпЛА має миттєвий вплив на хід бойових дій. Завдяки оновленим БпЛА українська армія знищує російську техніку, підриває пости спостереження ворога й навіть потроху руйнує обожнюваний Володимиром Путіним Керчинський міст.
Ці інновації можуть розширити використання дронів й поза воєнними діями в Україні. Урядам треба буде остерігатися незаконних організацій, таких як наркокартелі, екстремісти й сепаратисти, які також розуміють переваги нових технологій та використовуватимуть їх у своїй діяльності.
«Десятки тисяч людей по обидва боки проходять навчання з управління безпілотниками. Цілком ймовірно, що цей досвід дехто може передати далі, за межі конфлікту. Не виключаю, що ці знання можуть потрапити у погані руки», – вважає експерт з дронів у аналітичному центрі CNA Семюель Бендетт.
Українське виробництво безпілотників
Понад 200 українських компаній залучені у виробництво БпЛА. Вони співпрацюють з Міноборони України для вдосконалення бойової здатності дронів й можливостей шпигувати. А їхні інноваційні технології приваблюють міжнародних інвесторів, серед яких колишній гендиректор Google Ерік Шмідт.
«Це технологічні перегони 24/7, – каже міністр цифрової трансформації України й очільник програми «Армія дронів» Михайло Федоров. – Виклик у тому, що кожен продукт у кожній категорії потрібно змінювати щодня, щоб мати перевагу».
«Армія дронів» допомогла приватним компаніям підготувати понад 10 000 операторів дронів за останній рік, а в наступні пів року планується підготовка ще 10 000.
БпЛА допомагають Україні завдавати ударів по чутливих обʼєктах у тилу ворога й збільшувати точність ударів артилерії. Але вони не такі потужні, як винищувачі чи далекобійні системи, які Україна давно просить у союзників.
Попри обмежену потужність дронів їхні розробка й виробництво в Україні на підйомі та в пріоритеті. Дмитро Ковальчук, співзасновник київського виробника дронів Warbirds, розповів, що завдяки програмі Федорова контракти на закупівлю безпілотників між компаніями й Міноборони укладаються значно швидше. «Замість двох років на це йде два місяці», – каже підприємець, чия компанія на собі відчула ці зміни.
А Міноборони України ділиться з виробниками БпЛА російською технологією заглушки дронів, щоб вони могли перевіряти свої продукти на стійкість. Таке доступно не всім міжнародним виробникам безпілотників.
Андрій Ліскович, колишній виконавчий директор в Uber, який поїхав з Кремнієвої долини, щоб допомагати Україні у війні з Росією, каже що це унікальна перевага для України. Саме вона може допомогти країні підняти галузь виробництва безпілотників на світовий рівень.
Отримувати відгук від кінцевого споживача твого продукту – у цьому випадку військових на передовій – теж надзвичайно цінно, і у місцевих виробників БпЛА така можливість теж є, додає Ліскович.
Федоров розповів, що Росія знищує приблизно 1000 українських дронів на місяць. За іншими оцінками, ця цифра становить 10 000 БпЛА на місяць, що змушує Київ шукати способів збільшити виробництво безпілотників.
Міноборони України ділиться з виробниками БпЛА російською технологією заглушки дронів, щоб вони могли перевіряти свої продукти на стійкість. Таке доступно не всім міжнародним виробникам безпілотників. Фото пресслужба Мінцифри
Передові українські розробки
WP розповідає про надзвичайно тихий ударний дрон Punisher виробництва UA Dynamics. Під час випробування майже безшумний двигун апарату дозволив йому непомітно підлетіти до спостерігачів і скинути біля них майже трикілограмову «бомбу». Завдяки дизайну безпілотника майже не видно в небі, а нова модель Punisher зможе переносити чотири трикілограмові бомби.
Згадує видання й презентацію компанії Twist Robotics тестового відео її ПЗ на основі ШІ. Саме воно має покращити роботу FPV-дронів, в яких оператор бачить те, що й безпілотник. Це недорогі апарати, які Україна виробляє тисячами щомісяця, але вони вразливі до російських «заглушок». Нове ПЗ на ШІ допомагає дрону тримати ціль, навіть якщо вона зрушила з місця чи оператор втратив звʼязок із апаратом.
Співзасновник компанії Ростислав Оленич пояснив, що сенсори на дронах розпізнають фізичні ознаки цілі й відповідно до цього налаштовують свою траєкторію. Це як «Джавелін» для бідних, каже він.
Колишній гендиректор Google Ерік Шмідт звернув увагу на український ринок безпілотників й разом з іншими інвесторами вклав $10 млн у D3, український акселератор стартапів, який інвестує у дрони та інші оборонні технології. «Україна постійно випереджає ворога в інноваціях», – написав Шмідт у колонці для Wall Street Journal.
Він похвалив розвиток технологій безпілотників, згадавши ПЗ на основі ШІ та дрони, які працюють без GPS. Шмідт переконаний, що БпЛА відіграватимуть важливу роль у майбутньому. «Майбутні війни вестимуть за допомогою дронів», – написав Шмідт.
За словами деяких наближених джерел, Шмідт має намір вкласти мільйони доларів в Україну для збільшення масштабів виробництва безпілотників. Представниця Шмідта відмовилася це коментувати.
Чи є причини для хвилювання
Експерти з безпеки висловлюють занепокоєння тим, що розвитком безпілотних технологій користуються злочинні групи з не мирними намірами. Йдеться про терористів Ємену, Сирії, Іраку, а також про мексиканські наркокартелі. Вони не можуть зібрати власний дрон типу MQ-9 Reaper, але здатні заволодіти ПЗ на основі ШІ. Щоб їх використовувати, достатньо мати доступ до інтернету й вправного хакера.
У питанні використання ШІ у бойових діях усіх непокоїть виключення людини з процесу прийняття рішень щодо цілі. Більшість сходиться на думці, що людина повинна завжди залишатися у цьому процесі.
Дмитро Ковальчук із Warbirds, яка теж використовує ШІ, каже, що навіть їхня нова технологія наведення вимагає, щоб ціль спершу обрав оператор дрона. Щойно її запрограмовано, безпілотник йде до неї й атакує її боєприпасами.
Роль апарату у всьому процесі обмежена, відмічає він. «Ми не атакуємо цивільних. А похибка у 5-10 метрів є прийнятною», – каже Ковальчук. Федоров згоден, що поширення ШІ-технологій може «становити загрозу майбутньому», але наразі Україна бореться за своє виживання.
Поки одні захоплюються інноваціями України в сфері безпілотних технологій, інші кажуть, що вони навряд чи стануть вирішальним фактором для перемоги у війні. Українські ударні дрони навряд чи нададуть Україні рішучу перевагу у контрнаступі через обмежену дальність польотів і вантажопідйомність, а російські мінні поля й окопи простягаються на багато кілометрів, стверджує Ліскович.
Безпілотники-розвідники дають Україні кращу перевагу. «Розвідувальні дрони напряму збільшують ефективність майже усіх видів зброї в українському арсеналі, особливо артилерії», – відзначає він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
