Категорія: Війна
Дата: 21 липня 2023 17:00

Довгі руки ЗСУ. Вже 11 місяців українська армія обстрілює Крим і Кримський міст. Як Україна вчилася діставати до важливої логістичної точки росіян

Володимир Даценко

Forbes

5 хв читання

У понеділок, 17 червня, стало відомо про нові вибухи й пошкодження на Кримському мосту. Російські ЗМІ також заявили про найбільшу атаку українських безпілотників по півострову. А невдовзі росіянам довелося перекривати трасу Таврида через потужні вибухи на російському полігоні. Чи означає це, що ЗСУ можуть вільно діставати до окупованого півострова.

Територія Криму була важливим напрямком для ударів ЗСУ по тиловим базам армії Росії та логістичним маршрутам від самого початку повномасштабного вторгнення. Військове забезпечення всього південного напрямку росіян здійснювалося через Крим. Тут розташовані військові авіабази, великі склади боєприпасів і пункти розташування військ перед відряджанням на фронт.

Проте у розпорядженні ЗСУ досить довго не було ефективної зброї, здатної завдавати ударів на таку відстань.

Перші спроби ЗСУ

Перша потужна атака по військових об’єктах РФ в Криму відбулася лише в серпні 2022 року. Тоді потужні вибухи пролунали на аеродромі в Саках.

Пізніше повітряні безпілотники стали досить частими гостями на окупованому півострові, але Росія, розуміючи загрозу, істотно посилювала протиповітряну оборону. Проте БпЛА зазвичай здатні нести не більше 50 кг вибухової речовини. Вони не спроможні зруйнувати укріплену споруду, корабель чи інфраструктурний об’єкт.

Наступним типом зброї, яким ЗСУ атакували військові об’єкти в Криму, стали надводні дрони-камікадзе, або USV-безпілотники. Вони призначені для ураження військових кораблів.

Перші спроби атак USV-дронів відбулися ще у вересні 2022 року, але найбільша атака цих безпілотників здійснена 29 жовтня 2022 року. Однією з цілей слугував фрегат «Адмірал Макаров», який фактично зайняв місце затопленого крейсера «Москва» в структурі Чорноморського флоту РФ.

Найбільшим ударом по російських об’єктах в Криму став вибух на Кримському мосту 8 жовтня 2022 року. Тоді було пошкоджено принаймні три прольоти однієї з двох автомобільних смуг мосту, інша смуга отримала пошкодження. У результаті пожежі залізничної платформи значних ушкоджень отримала залізнична частина мосту.

Нові атаки на Крим

Російська сторона заявила про те, що в останні дні військові об’єкти в Криму атакували десятки безпілотників. Про 32 БпЛА оголосили лише 18 червня. Російська пропаганда заявила, що всі безпілотники знищені силами ППО РФ.

Але вже 19 червня в окупованому Криму пролунали вибухи на військовому полігоні поблизу Старого Криму. Вони були настільки потужними, що довелося перекривати трасу Таврида.

Голова окупаційної адміністрації Криму заявив, що на півострові також пошкоджено чотири адміністративні будівлі. До всього потужні вибухи пролунали й поблизу Феодосії.

Таким чином принаймні шість об’єктів були уражені з використанням БпЛА або далекобійних ракет.

Але найбільшим ударом для росіян став новий підрив Кримського мосту через Керченську протоку. Внаслідок чого обвалився один проліт автомобільної смуги, а інша автомобільна смуга пошкоджена.

Росіяни відновили рух по одній зі вцілілих смуг, але, судячи з відео, рух досить обмежений. Це не гарантує, що міст все ж буде закритий на ремонтні роботи.

Як відновлювали Кримський міст після першого удару

Російська пропаганда намагалася переконати, що наслідки першого вибуху на Кримському мосту не були настільки критичними, але його відновлення зайняло багато місяців. Дві автомобільних смуги повноцінно запрацювали лише в лютому цього року. Росіянам довелося замінити пошкоджені прольоти, що потребувало їхнього виготовлення та доставлення на місце.

Рух автомобільного транспорту декілька місяців здійснювався по одній смузі автомобільного мосту.

Але значно серйознішими стали наслідки для залізничної частини мосту, яка використовувалася для перекидання цілих складів військової техніки РФ. Судячи з публічних фото, роботи по заміні прольоту залізничного мосту тривали принаймні до кінця березня 2023 року. Останні фото показують, що роботи з відновлення все ще тривають. Але другою смугою залізничного мосту рух поїздів все ж здійснювався, хоч і з певними обмеженнями по швидкості та вазі потягу.

Таким чином Кримський міст не було повністю виведено з ладу, але російське командування все ж вирішило переорієнтувати частину шляхів забезпечення з кримського напрямку до напрямку автомобільного сполучення через Маріуполь і Бердянськ.

Це призвело до того, що склади боєприпасів почали накопичувати ближче до лінії фронту, а отримавши ракети Storm Shadow, ЗСУ почало полювання на російські військові бази поблизу окупованих Бердянська та Маріуполя.

Значення Кримського мосту зараз

Міст через Керченську протоку все ще залишається ключовим логістичним об’єктом для росіян. Адже у випадку просування ЗСУ в напрямку Азовського моря транспортні маршрути з Донеччини до Херсонщини та Запоріжжя, які використовують росіяни зараз, опиняться в зоні ураження української артилерії.

Російські війська на Півдні потребують багато ресурсів. Забезпечення однієї батальйонно-тактичної групи РФ потребує щодня близько 15 вантажівок із амуніцією, боєприпасами, пальним та іншим спорядженням.

Окрім цього, необхідно забезпечувати постачання солдат і техніки до лінії фронту й в тил. Враховуючи, що російське угруповання на Півдні складає десятки БТГ, потік забезпечення складається з тисяч тонн вантажів щодня.

До першого вибуху Кримський міст активно використовувався для перекидання великої кількості техніки та особового складу. Часто фіксували цілі поїзди з танками й броньованими машинами, що рухалися в бік Криму і далі розподілялися південною лінією фронту.

Крим все ще важливий перевалочний пункт і стратегічний тил для російських військ. У випадку прориву ЗСУ лінії фронту на Запоріжжі саме Крим має гарантувати надійне забезпечення російських військ.

Чим підірвали міст цього разу

Багато питань викликає те, яким чином вдалося дістатися до Кримського мосту цього разу.

Найпоширеніша версія – використання двох надводних або підводних безпілотників, які вибухнули під опорами мосту. Про це нібито говорить характер пошкоджень та сліди вибуху під полотном автомобільного прольоту: він не провалився, а зсунувся з опори.

Але є кілька важливих моментів:

Раніше українські сили не використовували UVS-дрони далі Севастополя. Відстань до Керченської протоки вдвічі більша і це потребує значно більшої автономності засобу.
UVS-дрони, які використовувала українська сторона, навряд чи здатні призвести до таких руйнувань. Адже вага їхньої бойової частини лише 100 кг.
Росія блокувала сигнали GPS та інші супутникові сигнали в районі Керчинської протоки. Тому не зрозуміло, як засіб змогли навести на ціль.

Висновок – якщо українські сили й використовували надводні чи півдні безпілотники для цієї атаки, вони були принципово новими. Це може свідчити про використання нової технології та нових можливостей.

Наразі експерти не можуть визначити, як можуть виглядати ці безпілотники, зазначив експерт з безпілотних систем аналітичного центру Center for Naval Analyses Семюель Бендетт.

Загадкові безпілотники також завдали потужного удару по репутації російських засобів. Адже РФ залучила всі наявні можливості для захисту Кримського мосту, від блокування сигналів і застосування ракетних пасток, до розміщення найсучасніших засобів ППО й протикорабельних систем.

Усі ці заходи виявилися безсилими. І хоч Кримський міст все ще не виведено з ладу остаточно, тепер існують високі шанси того, що атаки на цей об’єкт почастішають. Й зрештою Росія втрать цей канал постачання для своєї армії.

Матеріали по темі