Чорне море завжди було одним із головних торгових шляхів України. Тому, коли Росія розпочала проти неї повномасштабну війну, Москва одразу перекрила Києву доступ до морського шляху. Деякий час під патронатом ООН діяв «зерновий коридор», але у 2023 році РФ в односторонньому порядку вирішила з нього вийти. The Economist дізнавався, як українські сили самостійно забезпечили прохід Чорним морем для торгових суден, змусивши Чорноморський флот боятися за власні кораблі. Forbes переказує головне з матеріалу.
The Economist поговорив із військовими та цивільними чиновниками, які взялися за амбітну справу – відвоювати у Росії право на торгове судноплавство Чорним морем. Країна-агресор не лише розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, а й активізувала економічну війну проти Києва в надії послабити опір українців.
Створення Україною власного тимчасового коридору в Чорному морі всупереч російським бомбардуванням завжди було ризикованим. Але для України це була стратегічна необхідність. До війни 60% торгівлі країни здійснювалося через її глибоководні порти. Звідти вантажні судна прямували до ринків Африки та Близького Сходу. Рішення Росії відновити блокаду Чорного моря було актом економічної війни. Тому таємно Україна почала розробляти власний альтернативний маршрут.
Видання розпитало учасників першого проходу цивільного торгового судна тимчасовим коридором у Чорному морі без будь-яких гарантій безпеки з боку Росії чи третіх сторін. Ідеться про Resilient Africa із 3000 т пшениці, яке вийшло з порту Чорноморськ 19 вересня 2023-го. Свідок цієї операції розповів, що напруга була величезна, бо Росія попередила про відкриття вогню по кораблях, що йтимуть Чорним морем. У порту чатували невідкладні служби.
Того дня все, на щастя, пройшло добре і Resilient Africa прибув у Хайфу, свій пункт призначення, неушкодженим. Ця подорож виявилася збитковою через дуже високу вартість страхування корабля, але відтоді ціни на страхування суден, які йдуть українським коридором, упали на три чверті й прибутки повернулися. «Ми вірили, що це спрацює, але треба було переконати інших», – каже Юрій Васьков, заступник міністра інфраструктури України. Після Resilient Africa ще майже 500 кораблів пройшли тим самим шляхом.
До 17 липня 2023-го в Чорному морі діяв «зерновий коридор» під патронатом ООН та Туреччини. Після того, як Росія з нього вийшла, Україна створила власний тимчасовий морський коридор для руху вантажних суден. Фото Інфографіка The Economist
Стратегія українців полягала у тому, щоб прокласти шлях наймілкішими водами, куди не зможуть зайти російські субмарини, і якомога ближче до берега, щоб кораблі були під захистом наземної артилерії. План виявився успішним: за грудень з трьох одеських портів вдалося відправити 6,3 млн т товарів, а це майже довоєнний рівень.
Активні бойові дії в Україні наклали свій відбиток на роботу портів. Завантаження суден припиняється, коли оголошується повітряна тривога, тому в середньому тривалість завантаження зросла на 30%, каже Денис Павільіаніті-Карпов, керівник адміністрації Одеського морського порту.
Прикордонна служба перевіряє не лише вантажі, а й можливу наявність російських диверсійних груп, які й досі залишаються загрозою. Вся логістика у регіоні підпорядковується єдиному морському командуванню, це ще одна зміна воєнного часу. «Ми зв’язуємо трейдерів із екстреними та екологічними службами, метеорологами, сповіщаємо про можливі ракетні обстріли. Це унікальна головоломка, божевільна робота», – розповідає Юрій Литвин, начальник Адміністрації морських портів України.
З часу свого виходу із «зернової угоди» у липні 2023-го Росія обстріляла 200 портових обʼєктів України, вбивши пʼятьох портовиків і поранивши 23.
Наслідки однієї з ракетних атак Росії на порти Одеси. Фото Мінвідновлення/mtu.gov.ua
Битва за Чорне море
Україні довелося важко попрацювати над тим, аби пробити власний «зерновий коридор», враховуючи, що у неї немає жодного бойового корабля, розповів британському виданню речник Військово-морського флоту України Дмитро Плетенчук. Весь процес відбувся в три етапи:
- У перші тижні повномасштабного вторгнення Україні вдалося відбити висадку російських сил з моря і відвернути оточення Одеси з боку Вознесенська у березні 2022-го.
- Знищення крейсера «Москва», що забезпечило 100 морських миль буферної зони у північно-західній частині Чорного моря, і повернення контролю за островом Зміїний.
- Протягом 2023-го Україні вдалося повністю відкинути російські воєнні кораблі з північно-західної, центральної та південно-західної частин Чорного моря.
Третій етап став можливим завдяки спільній роботі Військово-морських сил, СБУ, ГУР, Берегової служби та ЗСУ, внаслідок якої в України зʼявився новий арсенал крилатих ракет і морських дронів для пошуку і знищення російських воєнних кораблів.
Загалом Україні вдалося відправити на дно принаймні 22 з 80 бойових суден Чорноморського флоту РФ та пошкодити ще 13. Тепер навіть східний берег Криму небезпечний, тому Росія і відвела свої найпотужніші кораблі на військово-морську базу Новоросійська.
Серед найбільших досягнень усієї цієї операції є один важливий висновок: Росія не буде навмисно нападати на іноземні торгові судна. Справа не лише у міжнародному осуді, а й у підвищенні вартості страхування кораблів, які ходитимуть Чорним морем, російських теж. Наразі українські чиновники вважають, що гостра небезпека може чекати лише на ті кораблі, які перебувають у доках.
Завдяки відновленню роботи одеських портів експорт України у 2024-му може зрости принаймні на $3,3 млрд, прогнозує заступник міністра економіки України Олексій Соболев. Це додасть стабільності обмінному курсу і 1,23 відсоткового пункту до зростання ВВП країни, зазначає він. Щоправда, міністр економіки Сергій Марченко зауважує, що «фіскальний ефект морського коридору стане очевидним лише у 2025 році».
Торгові судна не є повністю захищеними, наголошує Васьков з Мінінфраструктури, адже Україні бракує засобів протиповітряної оборони, міжнародного моніторингу і (в ідеалі) іноземного військового супроводу. Але цілком реально знайти кораблі, команди та досвідчених капітанів, готових іти в українські порти. Васьков пригадав повідомлення капітана судна Resilient Africa. Він написав його після того, як причалив до берегів Ізраїлю, де вже тривали бої з ХАМАСом. «У Чорноморську почувався безпечніше», – зазначив капітан.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
