Попри безперервні бойові дії, атаки армії РФ по інфраструктурі України та цивільних обʼєктах, наша країна не просто вистояла, а й за багатьма напрямами розпочала відновлення та повільне зростання. Один із них – морська галузь: Україні вдалося не зупинити роботу глибоководних морських портів і портів Дунайського регіону. Які основні чинники впливали на портову галузь України у поточному році та чого очікувати у наступному? Розповідає комерційний директор логістичної компанії Soul Marine Іван Ніякий
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Говорити про досягнення та провали в морській галузі України, як і в будь-якій іншій сфері, сьогодні не доводиться. Наразі у тому чи іншому форматі функціонує шість морських портів України з 13 (ще п’ять не працюють з 2014 року, оскільки перебувають у тимчасово окупованому Криму): чорноморські порти Великої Одеси – Одеса, Південний, Чорноморськ і дунайські порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.
За прогнозами, сумарний вантажообіг усіх портів у 2023-му становитиме 57 млн т. Це приблизно відповідає показникам попереднього року. Але в три рази нижче за 2021-й, коли через морські ворота країни перевантажили 153,3 млн т.
Які чинники впливали на роботу портової галузі України, яка продовжувала працювати, попри постійні обстріли армії РФ та блокування Росією «зернового коридору».
«Зерновий коридор»
Запущений наприкінці літа 2022 року морський коридор у межах «зернової ініціативи» за підтримки ООН і Туреччини, до весни 2023-го скоротив пропускну спроможність більш ніж удвічі. Основна причина – постійні штучні обмеження з боку РФ.
Якщо у жовтні 2022 року інспекцію у Босфорській протоці пройшло 331 судно, то у червні 2023-го кількість знизилася до 59 за місяць. Це спричинило падіння експортного вантажопотоку агропродукції: у жовтні 2022 року порти обробили 4,2 млн т продукції, а за половину липня 2023 року – лише 291 000 т.
Опівночі 18 липня термін дії «зернової угоди» минув, і Росія відмовилася її продовжувати. За час роботи «зернового коридору» через нього було експортовано 32,9 млн т агропродукції при потенційній можливості в 57 млн т.
Наслідки ракетної атаки армії РФ на порти Одеси Фото Мінвідновлення/mtu.gov.ua
Власний коридор
Одразу після виходу із «зернової угоди» Росія розпочала масований обстріл чорноморських портів України, завдавши серйозних пошкоджень великим терміналам. За цей час було пошкоджено 184 обʼєкти портової інфраструктури, сім цивільних суден і понад 300 000 т зерна.
Вже через місяць Україна створила новий, власний коридор. Без участі ООН, Туреччини й тим більше Росії. Блискучі операції ЗСУ та українських спецпідрозділів привели до втрати панування ворога в Чорному морі та відновлення контролю над більшою частиною Північно-західного морського регіону.
Завдяки дипломатичним зусиллям створили безпечний маршрут у межах територіальних вод прибережних країн (Туреччини, Болгарії, Румунії) від Босфору до територіального моря України (12-мильна зона), де безпеку забезпечують ЗСУ.
14 листопада Україна разом із британським урядом і пулом страхових компаній, серед яких провідні Marsh McLennan та Lloydʼs of London, створили спеціальний фонд страхування суден на $50 млн.
З початку роботи нового коридору в серпні станом на 5 грудня ним скористалося понад 241 судно, якими було перевезено понад 8,6 млн т вантажів. Агропродукція становить 6 млн т.
Вдалося розширити номенклатуру вантажів, зокрема почати знову експортувати металургію. А також відкрити порти для імпорту. Прогнозується, що в грудні через новий коридор буде перевезено 5 млн т вантажів.
Дунай – основна альтернатива
Показники портів Дунаю у 2023 році продовжили експоненційне зростання, яке почалося з перших місяців повномасштабної війни через блокування РФ глибоководних портів України.
Якщо за 11 місяців 2022 року портами Дунайського кластера було оброблено 14,5 млн т вантажів, то за 11 місяців 2023-го показники збільшилися до 29,4 млн т. З них 14,1 млн т вантажів становлять зернові, руда – 1,7 млн т, нафтопродукти – 1,9 млн т, олія – 2,4 млн т, інші вантажі – 9 млн т.
Кількість оброблених суден за 11 місяців цього року збільшилася до 13 000 порівняно з 8900 за аналогічний період 2022 року. Досягнуто рекордної перевалки – 120 000 т на добу.
Показники особливо вражають, якщо взяти до уваги обстріли дунайських портів армією РФ, що почалися в липні цього року. І якщо перші атаки закінчувалися серйозними пошкодженнями портової інфраструктури, то останні стали вкрай малоефективними для противника завдяки системі ППО, що серйозно посилилася в регіоні.
Україна збільшує вантажообіг через річкові порти. Рух суден біля річкового порту Рені на річці Дунай, Одеська область, 21 липня 2022 року Фото Getty Images
Грамотні дії державних органів і підприємств (Мінвідновлення, АМПУ, Адміністрації судноплавства) значною мірою сприяли зростанню вантажообігу малих портів.
Завдяки днопоглиблювальним роботам (з 4 м до 6,5 м) вдалося практично удвічі збільшити пропускну спроможність українського каналу Бистре. Кількість лоцманів збільшили в кілька разів, впровадили проведення суден методом лідирування, а режим судноплавства переведений у цілодобовий. Завдяки переговорам з румунськими колегами збільшили кількість суден, які проходили канал Суліна, на 50%. Відкрито 12 нових точок перевалки на Дунаї.
У 2023 році Дунай остаточно зміцнився як головна альтернатива «глибокій воді».
Міжнародна робота
До кінця року Україна відзначилася кількома серйозними здобутками на міжнародній морській арені.
Цьогоріч Росію вперше не обрано до Ради Міжнародної морської організації (IMO). Сталося це 1 грудня за результатами 33-ї сесії Асамблеї IMO у Лондоні як негативна реакція на вторгнення РФ в Україну.
Вже 4 грудня Асамблея (вищий орган ІМО) ухвалила резолюцію Impact of the Russian armed invasion of Ukraine on international shipping, запропоновану Україною та доповнену за пропозиціями наших міжнародних партнерів.
Вперше ІМО прямо схвалила створення Україною нашого спеціального морського коридору. Асамблеєю прийнято рішення про надання Україні технічної допомоги ІМО в забезпеченні роботи коридору, створення програми допомоги у виконанні міжнародних конвенцій в умовах військової агресії.
Окрім того, РФ перестала бути членом Дунайської комісії, однієї з найстаріших міжнародних організацій у світі.
Наслідки атаки РФ на дунайський порт Рені в ніч на 24 липня 2022 року Фото facebook ОК Південь
Прогрес у дипломуванні моряків
Адміністрації судноплавства нарешті вдалося упорядкувати сферу дипломування моряків. Тривалий час ця сфера знаходилася в центрі корупційних скандалів.
На сьогодні вже запущено онлайн-послуги з дипломування на порталі «Дія». Механізм повністю виключає спілкування моряків із чиновниками. Наразі частка моряків, які подають заяви онлайн-засобами порталу, становить 43%. У планах на наступний рік – довести цей показник до 90%.
Перевірку знань моряків проводять за допомогою міжнародно визнаного іспиту CES 6.0. При цьому зовнішній вплив на результат неможливий. Провели вже понад 2000 іспитів.
Очікування у 2024-му
У 2024 році ключову роль буде відігравати безпека морського коридору та захищеність портів: засоби ППО, розвиток москітного флоту.
Друге – це компенсація портовим операторам. Потрібен зрозумілий механізм страхування і повернення коштів у разі обстрілів Росією портової інфраструктури України. За прикладом того, як це відбувається зараз із морським коридором.
Третє – кожен долар сьогодні на рахунку, тому зниження портових зборів допомогло б залучити додатковий вантажопотік.
Четверте – інвестиційний клімат. Це питання, яке стосується не тільки морської галузі, але й будь-якої іншої. Маємо запровадити зрозумілі та зручні механізми, котрі дозволять бізнесу вкладати гроші під час війни.
Все це дасть стимул для розвитку галузі та, як результат – сприятиме покращенню економіки країни.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
