Дональд Трамп, Сі Цзіньпін і Володимир Путін 19 листопада вперше провели тристоронню зустріч лідерів США, Китаю та Росії. Переговори відбулися в китайському Шеньчжені на полях саміту АТЕС. Серед тем – війна в Україні та Ірані, ядерна зброя і торгівля. Аналітики не очікували великих домовленостей від зустрічі, пишуть CNN та Reuters.
Деталі
- Формат і тривалість. Зустріч тривала близько півтори години. Засідання вів Сі, повідомляють китайські державні медіа. Після вступних промов переговори тривали за зачиненими дверима, тож їхній зміст невідомий. За даними ТАСС, спільних усних заяв для преси лідери не робили.
- Трамп. Американський президент заявив: «Ми справді творимо історію». За його словами, ключова теза зустрічі в тому, що «жоден мир ніколи не було досягнуто відмовою від діалогу». Трамп сказав, що обирає «інший курс» у зовнішній політиці, і закликав не уникати розмов з тими, з ким є розбіжності.
- Він також запропонував обʼєднати зусилля трьох країн проти «ворожих глобалістських організацій», передусім Міжнародного кримінального суду (МКС), який, за його словами, «вийшов з-під контролю».
- Про ядерну зброю Трамп сказав: «Коли вона вже є, дуже важко її позбутися». Напередодні він казав, що країнам «потрібно лише близько 10» ядерних боєголовок.
- Щодо війни в Україні Трамп висловив надію, що вона може наблизитися до завершення: «Я думаю, щось відбувається». Ще перед зустріччю із Сі він зауважив, що в Україні щомісяця гине близько 25 тисяч людей, переважно військових.
- Путін. Президент Росії назвав головною спільною темою «врегулювання регіональних конфліктів, включно, очевидно, з конфліктом в Україні». За його словами, це питання обговорювалося і на його зустрічі із Сі 18 листопада, і на переговорах із Трампом.
- Путін нагадав, що Росію, США та Китай обʼєднує не лише статус держав-переможниць у Другій світовій війні, а й відповідальність за міжнародний мир та створення ООН.
- Журналіст «Коммерсанта» Андрій Колесніков на відкритій частині запитав Путіна, чи схоже це на «Ялту 2.0». За даними видання, Путін «подумав і ствердно кивнув». Напередодні російські провладні медіа порівнювали саміт із зустріччю Сталіна, Черчилля та Рузвельта 1945 року.
- Сі Цзіньпін. Китайський лідер говорив про ядерну зброю й назвав її «дамокловим мечем, що висить над людством». За даними Xinhua, вона має бути «повністю заборонена та знищена». «Ядерну війну не можна виграти, і її не можна розвʼязувати», – наголосив Сі.
- Про Україну він не згадав. Натомість запропонував чотири принципи взаємодії великих держав: взаємну повагу, мирне співіснування, співпрацю на взаємну вигоду та підтримку діалогу. За його словами, без комунікації «поширюватиметься підозра, а дрібні тертя можуть перерости у великі конфлікти».
- Сі запропонував також регулярні контакти на найвищому рівні та механізми кризової комунікації, щоб уникати прорахунків. Reuters нагадує, що Пекін роками відмовлявся від прямих переговорів із Вашингтоном щодо ядерних арсеналів, вважаючи, що це питання мають вирішувати Росія та США.
- Зустріч Трампа та Путіна. Раніше того ж дня Трамп і Путін провели позапланову 42-хвилинну розмову. Вона не входила до початкового графіка американського президента. Білий дім назвав її «pull-aside» – менш формальним контактом, ніж повноцінні двосторонні переговори.
- Перед початком Трамп, показуючи на Путіна, сказав: «Хто він? Він мій друг». Окрім американського пулу, журналістів до кімнати не допустили. Російська сторона пояснила це паритетом і малими розмірами приміщення. Це перша особиста зустріч лідерів після Аляски торік, де домовленості про припинення війни досягнуто не було.
- Поза кулуарами. Перед зустріччю Трамп також провів двосторонні переговори із Сі та пообіцяв просити його «зробити більше для наших фермерів», тобто збільшити закупівлі американської агропродукції. В інтервʼю Fox News він відкинув ідею просити Росію та Китай про допомогу у завершенні війни з Іраном: «Нам не потрібна допомога».
- Премʼєр-міністр Австралії Ентоні Албаніз на саміті звернувся до Путіна: «Закінчуйте вашу війну. Закінчуйте її зараз». Перед спільним фото учасників АТЕС ніхто з лідерів не відмовився позувати поруч із Путіним. Премʼєрам Австралії та Канади довелося пояснювати своє рішення повагою до країни-господарки.
- Підсумкові домовленості. За даними Bloomberg, лідери домовилися збільшити постачання енергоносіїв, ціни на які різко зросли через війни, що ведуть дві з трьох країн. У спільній заяві вони також зобовʼязалися реформувати ООН, обмежити діяльність МКС і не допустити ядерної війни. Путін запропонував окремо обговорити продовольчу й енергетичну безпеку: вартість сільгосппродукції та енергоносіїв зросла через порушення торгівлі війною в Україні та атаки Трампа на Іран у лютому 2026 року.
- Ядерне питання. Путін у вступній промові цю тему оминув, зауважує Bloomberg. Останнім часом Кремль вдається до ядерних погроз на тлі невдач на фронті. Трамп сказав, що три країни «унікально позиціоновані», щоб обговорювати скорочення ядерних арсеналів і зменшення ризику їх застосування. За даними SIPRI, на США й Росію разом припадає близько 86% світового ядерного арсеналу, а арсенал Китаю менший, але зростає. Через це, пише Bloomberg, у Пекіна мало стимулів до скорочень. Сі також закликав країни діяти обережно й не переходити «червоні лінії» одна одної.
- Реакція Європи. Тристоронній формат викликав занепокоєння в Європі та інших регіонах: там побоюються, що США та двоє традиційних опонентів намагатимуться поділити світ на сфери впливу. У західних столицях Путіна багато хто вважає ізгоєм через війну проти України й не схвалює, що його приймають на такому рівні. Трамп відкинув ці побоювання в інтервʼю Fox News, пояснивши, що зустрічається із Сі та Путіним одночасно, «бо вони працюють разом, мають стосунки». Зеленський повідомив, що американські переговорники розкажуть союзникам у Берліні про підсумки переговорів у Китаї.
Контекст
Тристоронній зустрічі передував рік двосторонніх контактів лідерів. У серпні 2025 року Трамп і Путін зустрілися на Алясці, але ні перемирʼя, ні мирної угоди це не дало. У травні 2026-го Трамп відвідав Китай, і, за даними FT, Сі сказав йому на переговорах, що Путін може пошкодувати про вторгнення в Україну. 24 вересня Сі вперше з 2015 року приїхав до Вашингтона, про війну в Україні сторони тоді майже нічого не розкрили. Про пропозицію Путіна провести тристоронню зустріч на полях АТЕС, яку він озвучив Трампу в розмові 9 жовтня, повідомив WSJ.
Суперечності між трьома країнами лишаються. 24 вересня США та Китай продовжили торговельне перемирʼя лише до 10 січня: Вашингтон незадоволений, що Китай повільно виконує зобовʼязання щодо рідкоземельних металів, закупівель сої та літаків. Договір про обмеження стратегічних озброєнь між США та Росією завершився в лютому, а Вашингтон наполягає, що наступна угода має охоплювати й Китай. За даними NYT, у США й Росії понад 5000 боєголовок кожна, а в Китаю 500–620, і Пекін вважає такі вимоги нереалістичними. Щодо Ірану Трамп сподівається залучити Москву й Пекін до тиску на Тегеран, але, як пише The Economist, вони не зацікавлені робити це на користь США. На переговорах в Абу-Дабі Росія 10 листопада знову вимагала від НАТО обмежити присутність у Європі і припинити постачання зброї Україні, повідомила NYT.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Усередині — рейтинг «202 найбільші приватні компанії», 25 найдорожчих брендів України, зміна керівників у великому бізнесі, 10 перспективних косметичних брендів та 58 нових ресторанів у спецпроєкті «Смак країни».