Японія покладала великі надії на космічний стартап Ispace, адже він став першою приватною компанією, якій довірили національний проєкт висадки на Місяць. Якби все вдалося, Японія стала б четвертою країною у світі, яка посадила свій апарат на супутник Землі. Financial Times розібрався з причинами провалу амбітної місії. Forbes пропонує головне з матеріалу
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
26 квітня Японія з завмиранням подиху спостерігала за космічною місією, яка могла зробити її четвертою країною в історії, якій вдалося посадити свій літальний апарат на Місяць. Але модулю Hakuto-R, який запускав стартап Ispace, так і не вдалося дістатися поверхні супутника Землі, він врешті розбився.
Дослідження космосу, а особливо висадка на Місяць, справа непроста й недешева. Проте розслідування Financial Times вказує на те, що провал із місією Hakuto-R був не просто неприємною аварією. Йому передували місяці фінансових, технологічних і корпоративних негараздів у Ispace, яка стала першим представником приватного сектору Японії, котрому довірили такий амбітний національний проєкт.
Про це свідчать судові та внутрішні документи компанії, а також інтервʼю з десятками колишніх і чинних працівників Ispace (всі просили про анонімність через страх переслідування), а також із директорами компанії, банкірами, технологічними радниками, інвесторами й діячами космічної індустрії.
Багато хто назвав корпоративну атмосферу Ispace, в якій не допускалися невдачі, «токсичною». Іноді на занепокоєння технологічними деталями проєкту нібито закривали очі через тиск на компанію акціонерів, кредиторів і бізнес-партнерів швидше виконати місію на Місяць. А плинність інженерів у Ispace була настільки високою, що інколи з компанії одразу звільнялися цілі команди.
Модель місячного посадкового модуля, розроблена Ispace Inc., в Національному музеї нової науки та інновацій у Токіо 25 квітня 2023 року. Фото Getty Images
Місія на місяць
Гендиректор Ispace Такеші Хакамада отримав диплом магістра аерокосмічної інженерії Технологічного інституту Джорджії. Ispace він заснував у 2010-му, коли брав участь у змаганні з проєкту висадки на Місяці, за перемогу в якому Google, організатор заходу, давав $30 млн.
Хакамада тоді не переміг, але продовжив торувати шлях до реалізації космічних подорожей, залучивши $90,2 млн інвестицій для Ispace наприкінці 2017-го. Серед інвесторів компанії – державна Innovation Network Corporation of Japan (INCJ), найвпливовіший венчурний капіталіст Японії Тохра Акаура, рекламний гігант Dentsu, Japan Airlines, телеком-компанія KDDI та колишній головний стратег SoftBank Кацунорі Саго.
Хакамада розпочав із місяцехода, але потім перейшов до розробки апарату для висадки людей на поверхню Місяця. Інвесторів він переконував, що до 2040-го на природному супутнику Землі житиме 1000 людей, а щороку його відвідуватимуть 10 000 туристів. «До запуску модуля Hakuto-R, Ispace була маркетинговою компанією», – каже один колишній виконавчий директор.
Інфографіка: інвестиції різних країн у стартапи, що займаються місією на Місяць. Фото Адаптація Forbes Ukraine з FT
Ispace наймала інженерів з усього світу, яких приваблював так званий сектор нового космосу, флагман якого – аерокосмічне підприємство Ілона Маска SpaceX і яке включає ще близько 10 000 інших комерційних космічних компаній.
Ispace обіцяла, що знизить ціну і час розробки інновацій космічних технологій. Замість того, щоб з нуля розробляти технології, компанія представилася «інтегратором» наявних досягнень. У неї є ліцензійна угода на ПЗ для спрямування, навігації та контролю, яке розробила американська Draper. А рушій для Hakuto-R Ispace купила у французької ArianeGroup.
Та прірва між баченням і реальністю збільшилася, коли штат компаній виріс із невеликої кількості працівників до понад 200 співробітників, 60% яких приїхали з-за кордону.
Через те, що Ispace було важко знайти інженерів із реальним досвідом роботи у космічній індустрії, першу місію на Місяць компанії довелося відкласти на чотири роки. А з 2020-го до минулого літа розробкою місії займався головний технологічний директор без прямого досвіду роботи у цій сфері.
Булінгом по місії
Щойно Ispace почала наймати більш кваліфікованих інженерів, зʼявилася інша проблема: скарги працівників про булінг (цькування) у компанії. Деяких менеджерів звинувачували в абʼюзивній поведінці та дискримінації проти інженерів-іноземців. Був випадок, коли цькування з боку лідера-японця призвели до звільнення 10 людей, після цього його понизили у посаді.
«Справа не лише в тому, що робоча атмосфера в Ispace токсична, а в тому, що вона була прийнятною для менеджменту», – каже колишній інженер, який нещодавно звільнився з компанії.
В американському федеральному суді чекає на розгляд позов від Кайла Асьєрно, колишнього гендиректора Ispace у США. Він звинувачує компанію у звільненні через його расу та національність. За його словами, Хакамада виправдав його звільнення тим, що японці «бояться американців». З боку японських співробітників були скарги на те, що у них менша зарплатня, ніж у колег-іноземців.
Ispace відмовилася коментувати випадки булінгу й дискримінації, але запевнила, що керівництво з серйозністю розглядає всі подібні випадки.
Та було питання, у якому японські та іноземні інженери погоджувалися: керівники Ispace надто часто ухвалювали технічні рішення всупереч порадам інженерів, щоб зекономити чи виконати вимоги інвесторів.
«По суті, ми діяли як банк, а не космічна компанія, – розповів один колишній лідер команди в Ispace. – Рішення часто ухвалювалися з метою економії часу, грошей і ресурсів. Дехто з нас думав, що вони просто кинуть вгору камінь, бо їм треба було показати, що вони щось запускають».
Вихід на біржу
У березні 2023-го, коли найдорожчий актив Ispace летів до Місяця на ракеті SpaceX, японська компанія здивувала всіх оголошенням про вихід на Токійську фондову біржу.
«Замість того, щоб залучати приватні інвестиції, ми захотіли стати компанією, яку зможуть оцінювати ринки капіталу», – пояснив своє несподіване рішення Хакамада.
Аналітики зауважують, що причина може бути й в тому, що в Японії, на відміну від США та Європи, бракує капіталу, який міг би підтримати стартапи на пізніх стадіях розвитку. Багато японських стартапів зарано виходять на біржу, у них просто немає іншого виходу, кажуть експерти.
Банки не надто поспішали виступати гарантами лістингу Ispace. За словами чотирьох людей, знайомих зі справою, Morgan Stanley розглядав таку можливість, але відмовився від неї після оцінки ризиків, як і Nomura, найбільша брокерська фірма Японії, і ще один американський банк. Врешті ІРО Ispace на $50 млн гарантувала японська SMBC Nikko.
Інфографіка: ціни на акції Ispace з часу її виходу на біржу (в єнах) Фото Адаптація Forbes Ukraine з FT
Вихід Ispace на біржу став популярним серед індивідуальних інвесторів. Початкова ціна за акцію компанії становила 254 єни, а продавати їх почали 12 квітня. Незадовго до запланованої висадки Hakuto-R на Місяці, її акції досягли пікової вартості у понад 2000 єн.
«Посмертний розтин»
Внутрішній аналіз Ispace показав, що причиною падіння космічного апарата став «глюк» ПЗ.
Перед самою місією компанія змінила місце посадки Hakuto-R з відносно рівнинної місцевості на кратер на поверхні Місця. Це збило з пантелику ПЗ Draper: на основі початкових даних розрахунки показували, що апарат уже наближається до поверхні, у той час як насправді він був за 5 км від неї. Повільний спуск для мʼякої посадки зʼїв паливо, що й стало причиною падіння апарата.
Хакамада каже, що головна проблема була в ПЗ Draper, але визнає, що все ж винна його компанія, адже вони не внесли у програму нові дані про місце висадки.
Багатьох працівників компанії цікавило питання, чому алгоритм Draper вважав поверхню Місяця рівнинною, якщо навіть із Землі видно, що він вкритий кратерами. Крім того, інженери Ispace кажуть, що було б краще, якби тестування висадки відбувалося не лише на симуляторах. Вони хотіли провести реальну посадку апарата у наближених до реальних умов Місяця на Землі.
На думку Хакамади, це майже марна справа, адже гравітація Землі більша, ніж на Місяці. Втім він додає, що перед другою місією певні реальні випробування все ж будуть.
Такеші Хакамада, засновник і головний виконавчий директор Ispace Inc., під час церемонії лістингу компанії на Токійській фондовій біржі (TSE), Токіо, Японія, 12 квітня 2023 року. Фото Getty Images
Інженер, який брав участь у місії, розповів, що перед нею в компанії панувала атмосфера, в якій ніхто не міг сказати – краще б відкласти місію ще на шість місяців, бо самих лише симуляцій мало для успішної висадки модуля. Дехто давав місії від 25% до 50% шансів на успіх.
«Ми дійсно вважали, що сісти на Місяць буде дуже складно. Ми гадали, що якщо нам вдасться наблизитися до нього, це вже буде успіх», – сказав ще один інженер місії.
Хакамада не опускає руки через те, що шматки його апарата розкидані місячною поверхнею. Він каже, що всі ресурси компанії підуть на те, щоб наступна місія стала успішною.
Наступну спробу запуску модуля на Місяць заплановано на 2024 рік, хоча місія Національного космічного агентства Японії, яка стартувала 7 вересня, може випередити Ispace.
«Зрештою, усіх ризиків не уникнути, – додає Хакамада. – Тому плани потрібно складати з урахуванням певного рівня ризику».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
