На яких умовах вдалося домовитися про постачання пального з Європи, навіщо компанії знадобився термінал у Польщі та чи загрожує Україні дефіцит пального? Інтервʼю з засновником та власником компанії UPG Володимиром Петренко.
Для власника національної мережі АЗК UPG Володимира Петренка війна стала не лише шоком, а і зупинкою сімейного бізнесу. Його відновлення фактично стало побудовою з нуля – компанія продовжує відбудовувати АЗК, знищені ворогом, і не лише знайшла нових постачальників пального на європейському ринку замість тих, від яких довелося відмовитися, а й забезпечила країну й себе безперебійними поставками нафтопродуктів з Європи.
Наскільки критичним для України наразі є дефіцит пального?
5 лютого 2023 року Європа припиняє купувати російські нафтопродукти. Це другий етап нафтового ембарго, що передбачає повну відмову ЄС від імпорту російських нафтопродуктів. У перспективі, завдяки цьому рішенню ми стаємо сильнішими, але на перших порах дефіцит може посилитися. Тож кожна компанія, що працює на українському ринку нафтопродуктів, шукає для себе рішення, що дозволить пройти це випробування.
Ми таке рішення знайшли, придбавши термінал для зберігання і перевалки нафтопродуктів у Польщі, тому жодних збоїв у постачанні нафтопродуктів у нас не буде. Відтепер нас на 100% забезпечують нафтопродуктами п’ять європейських нафтопереробних заводів, серед яких: Royal Dutch Shell, TotalEnergies SE, Neste Oyj, Glencore Energy. З ними ми уклали контракти.
Крім цього, ми придбали залізничні вагони, що дає нам можливість бути незалежними від будь-яких факторів, що можуть вплинути на постачання світлих нафтопродуктів. Також ми уклали контракти на придбання бензовозів. Зараз у нас їх близько 400, а через місяць буде вже 450. Це найбільший парк бензовозів в Україні.
Про інших операторів я говорити не можу, але думаю, що великі компанії перестрахувалися, адже прекрасно розуміють, що ми зараз на другому етапі санкцій. І тому теж правильно уклали контракти на постачання світлих нафтопродуктів. Логістика вже повністю переналаштована, і всі компанії на сьогодні вже йдуть шляхом зменшення вартості. Це означає, що різкої зупинки, яка спричинить ажіотаж і ціни злетять, як у 2022 році, не буде. Ми бачимо, що ринок нафти насичується, що у Європи немає паніки й вона вже перелаштувалася з російської нафти. Тому я думаю, що значного дефіциту не буде.
Що для пересічного споживача пального означає угода UPG з придбання термінала?
Очевидні переваги – зараз у нас на стелах представлений повністю весь асортимент нафтопродуктів, і споживач бачить, що там немає додаткової вартості за послуги термінала, за логістику, а вона дуже велика. В середньому для споживача економія становить близько $100 на тонні пального. Ми могли б опустити ціни ще нижче, але наші конкуренти організовують проти нас замовні кампанії, мета яких – примусити нас підвищити ціни. Але ми цього робити не будемо.
Зараз у нас на стелах представлений повністю весь асортимент нафтопродуктів, і споживач бачить, що там немає додаткової вартості за послуги термінала, за логістику, а вона дуже велика. В середньому для споживача економія становить близько $100 на тонні пального.
Крім Польщі, розглядали варіанти?
Розпочалася війна, і перші тижні я був у шоці, як і більшість українців. Ми знаходимося за 65 км від кордону з Білоруссю, весь цей час над нами літали літаки й постійно щось вибухало. Було нерозуміння, що робити далі, бізнес зупинився. Тому через два тижні ми із сином сіли в авто і вирушили шукати у Європі нових постачальників.
Першим пунктом стала Варшава і вдалі перемовини з польським оператором UNIMOT S.A. Там нам порадили місто Щецин за 560 км на північний захід від Варшави, де є і термінали, і постачальники. Але нам здалося, що це надто далеко і логістика буде дуже затратною.
Тому вирушили у Румунію, де домовилися про поставки із заводу Rompetrol. Потім була Греція і домовленість про поставки з Motor Oil Hellas. Наостанок ми повернулися у Щецин і зрештою уклали контракти на постачання з Baltchem SA Zakłady Chemiczn, адже зрозуміли, що вартість логістики дуже швидко нівелюється. Тоді я запитав у власників, чи не планують вони продати один зі своїх терміналів, а вони одразу погодилися. Угоду уклали практично за день. І після цього навіть зменшили об’єми з Румунії.
Володимир Петренко, засновник та власник компанії UPG
І одразу почала поширюватися інформація про те, що UPG продовжує співпрацювати з білорусами. Чому?
Після того, як ми з’явилися в реєстрі як власники терміналу, проти нас розпочався чорний піар. Річ у тім, що довгий час ми були прив’язані до одного постачальника – Білоруської нафтової компанії. Але це припинилося в ту ж мить, коли Білорусь розпочала війну проти України, хоча бізнес після цього і зупинився. При цьому російського пального з 2014 року ми не купили жодної тонни, весь цей час працюючи за принципом Non-Russian.
Нам закидають, що з Білоруською нафтовою компанією у нас була генеральна угода, що давала нам кращі ціни, але це не так. З наших контрактів видно, що у нас були не нижчіі ціни, за якими з ними працювали інші великі трейдери.
Єдина опція, яка у нас була ексклюзивною – гарантія безперебійного постачання через франшизу БНК, яку ми отримали для п’ятьох заправок. І на цьому все – ми не були генеральним партнером. Поки всі інші оператори закуповували пальне у росіян, у Греції, у литовської «Мажейкю Нафта», ми співпрацювали лише з БНК, тому через війну зазнали колосальних збитків. Якщо інші гравці диверсифікували ризики, то я навіть уявити не міг, що білоруси нас зрадять і просто продадуться. Тому, коли все зупинилося, ми за тиждень проїхали дев’ять країн і налагодили постачання з новими партнерами.
Крім зміни постачальників, що ще змінилося в UPG? Чи були зміни у структурі власності компанії? Нові бенефіціари?
Жодних змін – ми виключно сімейна компанія, хоча останнім часом маніпуляції з’явилися і щодо цього теж. Але, крім моєї сім’ї, у компанії «Укрпалетсистем», що розвиває бренд UPG, інших власників немає і не було. Я засновник, також у ній задіяні дружина, син і сестра. І в тому, що бізнес належить виключно сім’ї Петренків, в тому, що у неї немає жодних бенефіціарів з Білорусі або Росії, може переконатися будь-хто, хто почитає реєстр, адже це відкрита інформація. Звісно, у нашого бізнес за минулий рік змінилося дуже багато, адже з початком повномасштабного вторгнення все довелося будувати фактично з нуля, бо я ніби знову опинився у 2003 році.
Чи відкриваєте нові АЗК?
Так, але розпочали ми з того, що відновили розбомблені, фактично побудувавши їх заново – у селищах Мила на Житомирській трасі й Загальцях у Бучанському районі. Також відновили будівництво АЗК у селищі Димерка. Його ми розпочали ще до війни, але обстріли зруйнували об’єкт.
У 2022 році ми запустили два нових об’єкти: на проспекті Визволителів у Києвіще одну АЗК – у Хмельницькому і займаємося будівництвом об’єкта у Кодаках Одеської області. Цього року ми плануємо побудувати близько 15 автозаправних комплексів. Я думаю, що ми – єдина компанія, яка в Україні продовжує будівництво АЗК.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
