Віктор Лотоус /надано пресслужбою Ferrexpo
Категорія
Компанії
Дата

«Правоохоронці паплюжать імідж України та сіють недовіру серед інвесторів». Інтервʼю із CEO «Полтавського ГЗК» Віктором Лотоусом, якому загрожує ув'язнення на шість років

Віктор Лотоус: "Правоохоронці розслідують сім справ щодо Ferrexpo". Фото надано пресслужбою Ferrexpo

Правоохоронці обклали Ferrexpo Константина Жеваго з усіх боків. Під ударом опинився найбільший актив групи – «Полтавський Гірничо-збагачувальний комбінат» та його керівник Віктор Лотоус, 59. Forbes розмовляє з Лотоусом у перерві між судовими засіданнями. Проти нього заведено одразу три справи. В одній з них керівника компанії підозрюють у завданні державі збитків на 157 млрд грн. У чому суть справи, чому топменеджер Жеваго вважає, що правоохоронці обманюють українців, та де він візьме 800 млн грн на заставу, щоб знову не опинитись у СІЗО, де вже провів 38 діб, – в інтервю Forbes.  

Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.

Наприкінці вересня Печерський районний суд арештував Віктора Лотоуса, керівника «Полтавського ГЗК», із правом внесення застави майже в 1 млрд грн, пізніше її зменшили до 400 млн грн. Нацполіція підозрює його у налагодженні схеми реалізації корисних копалин без ліцензії, що протягом 2015–2021 років нібито завдало державі збитків на 157 млрд грн.

Лотоус провів у СІЗО 38 діб, поки Ferrexpo не внесла за нього заставу. Одразу після цього Бюро економічної безпеки висунуло топменеджеру ще одну підозру. Лотоуса підозрюють в ухиленні від сплати 2,2 млрд грн податків та підробці офіційних документів. 13 листопада Шевченківський районний суд Києва обрав запобіжний захід для Лотоуса у вигляді застави у майже 800 млн грн, яка наразі оскаржується. Якщо його провину доведуть, то він може потрапити за грати на строк до шести років.

Ці події – лише один з проявів спору власника 49,5% акцій Ferrexpo Костянтина Жеваго і чинної влади, що триває з 2019 року. Хоча у листопаді Верховний суд Франції в Парижі відмовив у екстрадиції Жеваго, ризики для його українських активів збільшуються. 

Інтервʼю скорочено та відредаговано для ясності.

Про Полтавський ГЗК

Полтавський ГЗК – власник найбільших запасів залізної руди в Європі та ключовий актив компанії Ferrexpo, що котирується на Лондонській фондовій біржі. На відміну від інших українських гірничо-збагачувальних комбінатів, він фокусується на виробництві якісних котунів – продукції з високою доданою вартістю. Через це ПГЗК вважається одним із найпривабливіших інвестиційних обʼєктів на ринках, що розвиваються. 

Найбільший акціонер гірничодобувної групи Ferrexpo – Костянтин Жеваго, проти якого в Україні порушено низку кримінальних справ. Доходи групи Ferrexpo за підсумками 2022 року скоротилися на 50% – до $1,2 млрд. 

Про кількість та суть справ

Скільки наразі проти вас відкрито справ?

Різні правоохоронні органи розслідують десь сім справ щодо підприємств Ferrexpo в Україні. Їх може бути більше, але вони поки не активні. Я отримав підозри по трьом із них. Дві підозри – по справах незаконного видобутку відходів та організації злочинного угрупування. По першій, яка стосується так званого видобутку нефракційного відсіву, – застава 60 млн грн.

По другій, яка так само – про незаконний видобуток, прокуратура просила 157 млрд грн застави. Печерський районний суд призначив 1 млрд грн, а апеляція знизила до 400 млн грн. Ці застави були сплачені за мене підприємствами Ferrexpo. Третя підозра – по справі рентних платежів. Застава по ній – 800 млн грн, але зараз ми оскаржуємо її в апеляції. 

Чому щодо незаконного видобутку щебеню одразу дві справи?

Цією справою займаються два правоохоронних органи: Нацполіція та ДБР. Ці органи нараховують збитки по-різному. Нацполіція нарахувала 157 млрд грн, ДБР – 400 млн грн.

Чому справи про незаконний видобуток корисних копалин ведуть і в ДБР, і в Національній поліції України, тобто розслідують різні правоохоронці?

Бути відвертим, я не знаю. Припускаю, що це якийсь елемент змагання між правоохоронними органами – хто відкриє більше справ, хто більше нарахує збитків. Якою б не була причина, це абсолютно ненормальна практика. У нашому законодавстві прописано, що людина не може бути притягнута двічі до відповідальності за один злочин, а у нас зараз паралельно два суди й розслідування, які стосуються нібито одного правочину.

ДБР мала б розслідувати злочини чиновників. Чи не задавались ви питанням, чому вони ведуть цю справу?

Для мене це питання залишається без відповіді. Адже погоджуюсь, підслідність ДБР – це розслідування злочинів в державному секторі. Полтавський ГЗК – це приватна компанія, якою володіє міжнародна Група Ferrexpo. Ми звернулись до Офісу генпрокурора, щоб обʼєднати ці справи, але отримали відмову. Складно це зрозуміти.

«Полтавський ГЗК»

Правоохоронці нарахували 20 млн кубометрів начебто незаконно видобутої сировини

Про помилки в розрахунках правоохоронців

На чому ґрунтуються розрахунки правоохоронців з Національної поліції України?

Правоохоронці нарахували 20 млн кубометрів начебто незаконно видобутої сировини, що нібито завдало збитків державі 157 млрд грн. З цієї суми, 118 млрд грн – це нібито видобуток і продаж скельного розкриву. Ми його отримуємо у процесі видобутку, але не продаємо. Ми продаємо залізорудні окатки. Щоб докопатися до залізної руди, треба зняти ці шари різних порід. В нашому випадку частина скельного розкриву використовувалась підприємством для власних виробничих цілей, решта – зберігається.

Ми з цього всього обсягу сплатили ренту. Правоохоронці вважають, що ми всю цю породу продали, хоча фактів продажу вони не встановили. Своєю чергою, ми надали всі докази, що ніколи не продавали скельний розкрив. Тобто це очевидні помилки в розрахунках правоохоронців. Вони це знають і погоджуються з цим, але нічого не роблять. 

Що вони мали б зробити?

Вони мають виправити помилки, допитати свідків. Від червня, коли була оголошена перша підозра по справі ДБР, не було проведено жодних слідчих дій, жодних допитів свідків. По цій справі багато чого можна визначити за годину-дві. По справі Національної поліції також можна було б провести очні ставки. Але вони не хочуть. Чому? Бо тоді щонайменше треба визнати, що помилились на 118 млрд грн, чим ввели в оману не тільки Генеральну прокуратуру, але й народ України.

Решта 39 млрд грн стосується саме щебеню?

Нам закидають, що ми без ліцензії видобували та реалізовували нефракційний відсів. Але ми його не видобуваємо. Ми отримуємо його у процесі виробництва – це відходи виробництва. У нас так побудований технологічний процес, що ми не можемо його не виробляти. Ми продавали відсів з 1977 року, і ніколи не було жодних застережень з боку правоохоронців і державних контролюючих органів. Понад це, забруднені території Чорнобильської АЕС засипані скрізь відсівом з Полтавського ГЗК. 

Це не корисна копалина. Його виробництво та збут не потребують спеціальних дозволів. На додаток у нас є акти перевірок, які підтверджують, що ми нічого не порушували. За 60 років, скільки ми працювали подібним чином. Чому нам не приписали ці злочини ні у 2013, ні у 2015, ні у 2018 роках?

Хто виписував ці акти?

Ці акти перевірок виписували відповідні контролюючі державні органи, зокрема Державна служба геології та надр України.

Ви залучаєте їх до справи як свідків?

Ми хочемо. Але вони не хочуть. У цих справах вони проходять як потерпілі. Хоча протягом десятиліть перевірок вони не фіксували незаконного видобування корисних копалин.

Другий кейс – щодо несплати ренти на 2 млрд грн. В кінці 2021-го «АрселорМіттал Кривий Ріг» теж звинувачувався у несплаті ренти, але довів свою правоту. Наскільки ці справи схожі? 

Це аналогічні справи. Головна відмінність – це розмір застави. Топменеджеру «АрселорМіттал» призначили заставу у 10 млн грн, а мені – 800 млн грн. Ще й головному бухгалтеру Полтавського ГЗК у лютому 2023 року – 20 млн грн. У 2015-му році було внесено чергові зміни у Податковий кодекс України, які стосувались сплати ренти. Відтоді рента має сплачуватись із видобутих корисних копалин, які пройшли первинну переробку.

Ми одразу звернулись до Державної фіскальної служби за податковою консультацією та отримали відповідь, що платити рентні платежі нашому підприємству треба з концентрату, тобто коли руда пройшла не один, а декілька етапів переробки. Ми оскаржили це в суді й отримали позитивне рішення всіх трьох інстанцій.

А потім у 2022 році БЕБ розпочало розслідування щодо так званої недоплати рентних платежів. Я вважаю це кримінальне переслідування абсолютно безпідставним та безперспективним. Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році нашими підприємствами було сплачено понад 7 млрд грн податків до бюджетів України різних рівнів. Проте ми готові провести перерахунок та сплатити більшу ренту, якщо таке буде судове рішення. 

Віктор Лотоус

Лотоус: "Вважаю цю кримінальне переслідування абсолютно безпідставним та безперспективним".

Про тиск на компанію та мирову  

З чим, на вашу думку, може бути повʼязана така кількість справ проти компанії? 

Це однозначно тиск на підприємство, менеджмент, групу. З якою метою, мені не відомо. 

Я працюю на Полтавському ГЗК вже майже 40 років. Ferrexpo завжди мали конструктивні, нормальні стосунки із державою. Мають їх зараз, і будуть мати у майбутньому.

Але ці безпідставні кримінальні справи надзвичайно шкодять і загрожують стабільній роботі підприємства, яке критично важливе для наших співробітників, міста, Полтавщини та України. Частка наших податків у обласному бюджеті — 30%. Наші підприємства забезпечують 3-4% українського експорту, 1,5% українського ВВП. 

Невже ці тимчасові змагання правоохоронних органів варті того, щоб втратити це все? 

Мету можуть прояснити неформальні перемовини. Чи пропонували вам домовитись і на яких умовах?

Ні, таких пропозицій до мене не було. Але в будь-якому випадку я не піду на мирову. Я навіть не можу уявити, за яких обставин це може статися. Бо мирова – це визнання вини. Ні я, ні будь-хто з менеджменту не винний, і ми доведемо це у суді.

Що вам каже Жеваго, інші акціонери компанії щодо цих справ?

Я з Жеваго не спілкуюсь. Для нас акціонер – це Ferrexpo. Ми перша українська компанія, яка вийшла на майданчик Лондонської фондової біржі. Ferrexpo змогла залучити серйозних інвесторів, інституційних акціонерів – BlackRock, Schroders. Вони з подивом і жахом дивляться на мою ситуацію і запитують: «Як таке може статися?». Ці люди не розуміють, чому українські суди і правоохоронці вчиняють подібні протиправні дії, порушуючи українське законодавство. Вони не розуміють, чому держава просить у них про додаткові інвестиції, але не може захистити те, що вже інвестовано, а це мільярди доларів з моменту розміщення акцій на біржі.

Коли ви очікуєте кінцеві рішення судів?

За словами юристів, досудове розслідування може тривати до 12 місяців, а далі – суди. Це може тривати роками. Саме з цієї причини я вважаю, що вся ця ситуація із судами та розслідуваннями навколо Полтавського ГЗК вкрай негативно позначається на репутації України. Правоохоронні органи паплюжать імідж України та сіють недовіру до спроможності України захистити інвестиції. І дуже важко інвесторів буде потім переконати, що ці інвестиції справді треба продовжувати.

Як ви плануєте заплатити 800 млн застави по справі БЕБ?

Ми оскаржуємо цю заставу в апеляції. Сподіваюсь, що вона буде суттєво зменшена, але і тоді у мене немає гарантій, що Ferrexpo зможе її заплатити. У компанії зараз немає вільних коштів. Для розуміння масштабу: за третій квартал наші підприємства сплатили 520 млн грн податків.

За законом і практикою європейських судів застава має забезпечити мою явку до суду, участь у слідчих діях, але не компенсувати збиток. Хіба 460 млн грн застави, які за мене вже внесли, недостатні, щоб була забезпечена моя явка на всі слідчі дії і в суд? Я чудово розумів, до чого все йде, за пів року до того, як мені дали першу підозру. Але я залишався в Україні, був удома, не переховувався. Чому? Бо я впевнений в тому, що ні я, ні мої колеги, ні підприємство нічого протизаконного не робили.

«Полтавський ГЗК»

В січні 2024-го ПГЗК планує завантажити виробництво на 50%

Про плани збільшити виробництво завдяки морському коридору

Ви продовжуєте керувати «Полтавським ГЗК», чи хтось виконує ваші обовʼязки?

Офіційно я продовжую керувати «Полтавським ГЗК». Протягом 38 діб, які я провів в СІЗО, мої заступники фахово керували підприємством.

З яким завантаженням зараз працює ПГЗК?

В середньому на 35%. В січні 2024-го плануємо вийти на стабільні 50%. 

Збільшити виробництво вам дозволяє морський коридор?

Ми дуже позитивно сприймаємо новини про морський коридор. Прискіпливо розглядаємо можливість його використання, та все ж нам все ще потрібно краще зрозуміти механізми забезпечення доступності і безпеки суден та екіпажів, страхування та тарифи.

Зараз ви повністю вивозите продукцію через західні кордони?

50% залізницею – на західні кордони, 50% залізницею – до порту Ізмаїл, а далі – річковим транспортом по Дунаю.

Як зміниться пропорція, якщо морський коридор працюватиме ефективно? 

За оптимістичним прогнозом, в другій половині 2024-го вийдемо на 50% експорту морем, як було до війни. Зараз ми можемо експортувати лише в Туреччину та в ЄС. Інші регіони для нас практично закриті через невиправдано дорогу логістику.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні