ESG-принципи опинилися в центрі глобального парадокса: термін «ESG» дедалі рідше використовується компаніями, але вимоги до сталого розвитку тільки посилюються. У США BlackRock та інші гіганти перейшли до тактики «тихого ESG», уникаючи політичної токсичності, тоді як обсяг ESG-інвестицій зростає до $3 трлн і може досягти $40 трлн до 2030 року. Які виклики це створює для українського бізнесу, розповідає Аліна Соколенко, голова Асоціації експертів зі сталого розвитку
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Екологічні, соціальні та управлінські принципи (ESG) опинилися в центрі світових дискусій. Для одних це символ woke capitalism і політична мішень, для інших – основа стратегії розвитку бізнесу та довгострокових інвестицій.
Політика vs інвестиції
У США ESG-принципи стали політичним полем бою. Повернення Дональда Трампа в Білий дім у 2024 році сигналізувало нову хвилю атак на «сталий розвиток», який подається як ідеологічний проєкт. Кожна компанія чи інвестиційний фонд, що просуває екологічні стандарти, ризикує потрапити під вогонь критики з боку республіканських адміністрацій.
Найяскравіший приклад – інвестиційна компанія BlackRock. Ще недавно гендиректор Ларрі Фінк був одним із головних голосів глобальної ESG-дискусії. Його щорічні листи до акціонерів стали дороговказом для корпорацій у всьому світі, підкреслюючи, що «сталий розвиток – це новий стандарт ведення бізнесу». Але тепер риторика BlackRock стала стриманішою.
Штати Техас і Флорида звинуватили компанію в ідеологічному тиску на енергетичний сектор і оголосили «анти-ESG хрестовий похід». Державні пенсійні фонди відкликали мільярди доларів з-під управління BlackRock, демонструючи виборцям, що не допустять «дискримінації» нафти й газу.
У відповідь компанія обрала тактику «тихого ESG»: продовжує інвестувати у відновлювану енергетику та низьковуглецеві технології, але без гучних заяв. BlackRock рідше використовує термін ESG, роблячи акцент на «довгострокових ризиках та можливостях», аби уникати політичної токсичності.
Ця історія ілюструє ширший розкол у США. Федеральний рівень демонструє відкат: ініціативи SEC щодо кліматичної звітності заморожені, ESG-законодавство заблоковане. Водночас штати, такі як Каліфорнія та Нью-Йорк, просувають власні програми прозорості, компенсуючи вакуум, створений Вашингтоном. Бізнес опиняється в парадоксальній ситуації: балансує між протилежними вимогами однієї країни.
Попри це, бізнес не відмовляється від принципів сталості. Для гігантів BlackRock, Vanguard чи State Street ESG – насамперед інструмент управління ризиками: зміни клімату, перебої постачання, соціальні конфлікти та правові позови. Навіть якщо термін «ESG» звучить рідше, його зміст формує корпоративні стратегії.
У Європі картина протилежна – політичний консенсус навколо сталого розвитку міцний: ухвалюються нові регламенти, уряди вкладають мільярди у зелену трансформацію. Для багатьох країн Азії ESG – це не питання політичних суперечок, а інструмент економічного виживання у світі, де зміна клімату прямо впливає на безпеку та розвиток.
ESG у 2025 році: від декларацій до обов’язковості
Попри критику та скепсис, глобальний ринок ESG-інвестицій зростає. Обсяг активів у фондах, орієнтованих на принципи сталого розвитку, перевищив $3 трлн. До 2030 року ESG-активи можуть досягти $40 трлн, за прогнозами Bloomberg Intelligence. Це чверть світових активів під управлінням. Інші дослідження прогнозують амбітніше зростання – до $80 трлн у 2030-му та понад $160 трлн до 2034 року.
У 2025 році компанії стикаються з новими викликами через зміни кліматичної та енергетичної політик, антикорупційні заходи та зростаючий тиск на прозорість бізнесу. Ключові вектори трансформацій:
• звуження фокусу на матеріальні ризики й можливості;
• зростання ролі корпоративного управління;
• зростання юридичних ризиків і необхідності захисту від greenwashing-позовів.
Ці зрушення формують нову динаміку корпоративного розвитку, особливо з огляду на дедлайн CSRD у 2026 році, який зробить прозору звітність обовʼязковою для більшості міжнародних компаній.
Пʼять ключових прогнозів
ESG як термін відходить на другий план, але суть зберігається. Компанії менше використовують абревіатуру, натомість фокусуються на матеріальних ризиках, можливостях та впливі.
Корпоративне управління виходить на перший план. У світі політичної й кліматичної невизначеності governance стає запобіжником проти «політичного податку на бізнес».
Інтеграція ESG у бізнес-стратегії стає мейнстримом. CSRD та очікування інвесторів роблять сталий розвиток частиною корпоративних стратегій.
У США – згортання ESG-регулювання на федеральному рівні. Це створює прогалини, які намагаються заповнити штати, поглиблюючи регіональні відмінності.
Зростає кількість позовів і розвиток галузевої співпраці. Greenwashing і ланцюги постачання під пильною увагою судів, тоді як компанії обʼєднуються для вироблення єдиних стандартів.
Україна: від добровільності до регуляторних зобов’язань
В Україні ESG переходить із добровільних ініціатив у сферу обовʼязкових вимог через євроінтеграцію та внутрішні реформи фінансової системи.
По-перше, у 2021 році НБУ презентував Білу книгу «ESG-фактори для банківської системи України» – фундамент політики для сталих фінансів. У документівизначено підходи до врахування екологічних, соціальних і управлінських ризиків у діяльності банків та закладено курс на інтеграцію ESG у пруденційні стандарти..
По-друге, Фонд розвитку підприємництва, що адмініструє програму «Доступні кредити 5-7-9%», уже почав включати ESG-елементи в кредитні продукти. Це означає, що навіть малий і середній бізнеси дедалі більше залежатимуть від прозорості діяльності, екологічних практик та соціальної відповідальності для отримання пільгового фінансування.
По-третє, уряд і парламент з європейськими партнерами працюють над адаптацією ключових регламентів ЄС – CSRD, CSDDD, EUDR – до українського законодавства. Найближчими роками очікується поетапне впровадження вимог до нефінансової звітності для великих компаній і банків, що гармонізує національні правила з європейськими.
Наслідки для українського бізнесу
Вихід на європейські ринки вимагатиме повної відповідності CSRD. З 2026 року великі українські компанії й банки, що працюють з ЄС, будуть зобовʼязані забезпечити прозору ESG-звітність.
Фінансовий сектор стикається з новими вимогами. Ощадбанк, Укрексімбанк та інші установи вже інтегрують ESG-підходи в кредитний аналіз, і цей процес пришвидшуватиметься.
Аграрний та експортоорієнтований бізнес відчують жорсткіші вимоги до сталості ланцюгів постачання, особливо в контексті регламенту EUDR.
Юридичні ризики зростатимуть: greenwashing у маркетингу, неточна звітність чи ігнорування кліматичних ризиків можуть призвести до санкцій і втрати ринків.
Відкриваються нові можливості: ЄС і міжнародні фінансові інституції нарощуватимуть фінансування зелених і соціально значущих проєктів, створюючи доступ до дешевших ресурсів для компаній, що відповідають ESG-стандартам.
Сьогодні ESG набуває різних інтерпретацій залежно від політики, континенту чи галузі. Проте сенси, закладені десятиліття тому, не зникають – лише трансформуються в нові контексти. «Ніщо безслідно не зникає», – нагадує правило біолога Баррі Коммонера. Так само й ESG: змінюючи форму та риторику, залишатиметься невіддільною частиною стратегічного мислення компаній та інвесторів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
