Кліматичний фонд Білла Ґейтса та інші інвестори ставлять на те, що стартап Kodama Systems завдяки своїм машинам зможе зменшити вуглецеві викиди, зрубуючи й закопуючи дерева. Що це за технологія
Практичний МBA від Forbes на реальних кейсах, щоб прокачати навички управління на прикладі Володимира Кудрицького, ексголови правління «Укренерго».
Премʼєра другого сезону YouTube проєкту «Директорія» вже на каналі Forbes Ukraine!
Стартап Kodama Systems має у своєму арсеналі особливі величезні машини для збирання деревини у лісах. Загалом таке обладнання не є чимось новим, адже лісорубні компанії використовують його для вивезення з лісу зрізаних дерев чи зламаних гілок. Але машини Kodama вирізняються тим, що вони можуть працювати вночі, використовуючи супутниковий звʼязок і технології лідар, а для управління ними треба менше людей. Власник стартапу Меррітт Дженкінс, 35, каже, що це непроста робота, адже в лісі багато перешкод на шляху машини.
Мільйони у боротьбу з вуглецевими викидами
Але Breakthrough Energy Білла Ґейтса дали компанії $6,6 млн посівних інвестицій не лише за ці машини, а й за незвичайну ідею того, що вона робить із зібраною деревиною. Дженкінс планує закопувати їх, щоб уповільнити кліматичні зміни й продавати вуглецеві кредити іншим компаніям.
Ми звикли чути про те, що компанії займаються висадженням дерев, які поглинають двоокис вуглецю, а потім продають вуглецеві кредити корпораціям, власникам приватних літаків та усім тим, кому треба компенсувати своє забруднення повітря вуглецевими викидами. Але науковці стверджують, що закопування деревини теж може зменшити глобальне потепління, особливо якщо інакше її спалили б або залишили гнити на поверхні, адже ці процеси теж додають вуглецю у повітря.
Через збільшення випадків великих пожеж у США національна лісова служба планує прорідити 70 млн акрів лісів на заході, переважно в Каліфорнії, впродовж наступних десяти років. Вона планує позбутися більше одного мільярда тонн сухої біомаси. Зазвичай після такого проріджування деревину придатного розміру відправляють на пилораму, а решту збирають і спалюють. Kodama ж хоче закопувати решту у підземні сховки, де деревина залишатиметься сухою й без доступу повітря.
Окрім венчуру, Kodama отримала грант на $1,1 млн від Каліфорнійського агентства боротьби з лісовими пожежами та інших, а також отримала обіцянку купити вуглецеві кредити від перших 400 т деревини, які компанія закопає. На відкритому ринку такі кредити можуть коштувати $200 за тонну. Kodama планує зрубувати й закопувати понад 5000 т дерев на рік.
Ліси замість ШІ
Дженкінс отримав дипломи з інженерії й довкіллєзнавства у Дартмуті, а коли отримував диплом магістра з робототехніки в Карнегі-Мелон, продавав уживане роботизоване обладнання. Потім він став співзасновником компанії, яка використовує машинне навчання, щоб допомагати фермерам аналізувати ґрунт.
У 2019-му під час отримання диплома магістра ділового адміністрування в МІТ він вирішив, що ліси – це вигідний напрям агротехнологій. Він вийшов із ШІ-компанії й кілька місяців провів із лісорубами, щоб зрозуміти, як вони використовують своє обладнання.
У 2021 році він уже вирішив упритул зайнятися роботизованими технологіями для лісу, бо був упевнений, що брак робочої сили стане драйвером попиту. «У галузі замало працівників, – пояснює Дженкінс. – Нам потрібна нова підготовка й нові технології, щоб виконати очисні плани лісового агентства».
Також він помітив іншу «велику прогалину» індустрії: поводження з біомасою. Про сховки для біомаси він почув від Лабораторії стримування вуглецю при Єлі. Спільний друг познайомив Дженкінса з 33-річним Джиммі Вургісом, геологом і науковим інженером.
Вургіс був одержимий ідеєю перетворити старі шахти на місце зберігання біомаси. Вони обʼєднали зусилля. Вургіс – голова утилізації біомаси й питань політики в Kodama.
Ідея закопувати деревину здається простою, особливо порівняно з технологією «виловлювання вуглецю» з повітря. Завдяки «Закону про зниження інфляції» 2022-го такі компанії, як Occidental Petroleum та ExxonMobil, можуть претендувати на податкову пільгу – $85 за кожну тонну успішно всмоктаного з повітря вуглецю, який потрапить під землю на зберігання.
Якщо ти рубаєш дерева та спалюєш їх замість вугілля, то і за це можна отримати податкову знижку. А от на закопування зрізаних дерев податкові заохочення не передбачені.
Лукас Джоппа, колишній головний директор з питань довкілля в Microsoft вважає, що для масштабної боротьби з вуглецевими викидами варто вчитися у природи.
Компанії, що закопують біомасу
Хрещений батько закопування біомаси, вчений і викладач з питань атмосфери Нін Зен пояснює, якщо спалити чи дати згнити одній тонні свіжозрубаної деревини, в повітря потрапить одна тонна двоокису вуглецю. «Одна тонна біомаси під землею – це одна тонна CO2, яка не потрапила в атмосферу», – підсумовує Зен.
У Зена є власний стартап, Carbon Lockdown, у якого є угода з містом Балтимор на збір і поховання 5000 т біомаси. Вуглецеві кредити, які утворюються від закопування, продаються по $181 за тонну на Puro.earth. Це платформа, яку створили за підтримки фінського уряду, а Nasdaq купила її мажоритарну частку у 2021-му.
Шведська інвестиційна компанія Kinnevik нещодавно купила тисячу тонн. «Технології натхненні природою вже тут і піддаються масштабуванню. І не треба чекати ще десять років», – вважає Мікаела Крамер з Kinnevik.
Втім важко отримати великі приватні чи урядові інвестиції у закопування біомаси: ця технологія і не замінює шкідливу для довкілля промислову діяльність, і не створює корисний для людини продукт. Якщо не враховувати самі кредити. Крім того, закопати означає зайняти частину земельних ресурсів.
У Техасі Кріс Ноп, 43, вже закопав понад 4000 т біомаси на 45 акрах землі його компанії Carbon Sequestration біля кордону зі штатом Луїзіана. Тамтешня земля чудово підходить для закопування біомаси так, щоб до сховку не потрапляло повітря й вона не гнила. Все завдяки товстому шару глини.
Нещодавно Ноп купив 15 000 т деревʼяних відходів у забудовника, який зачищав сосновий ліс під будівництво. Забудовник ці відходи спалив би, а Нот закопає й зможе на цьому заробити, продавши вуглецеві кредити на Puro по $145 за тонну закопаної біомаси.
Він та інші лобісти закопування біомаси сподіваються, коли департамент фінансів складатиме остаточні правила надання пільг за усунення вуглецевих викидів, закопування деревини теж до них потрапить.
Ноп також розглядає ідею перетворити Америку на губку для вуглецю. Він хоче зрубувати сосни, закопувати їх, а на їхньому місці висаджувати «голодні до вуглецю» види рослин, такі як бамбук, тополя чи кенаф (гібіск конопляний).
А в Kodama Дженкінс зосереджений на закопуванні дерев, які зрубують для здоровʼя лісу, а Вургіс – на перетворенні старих шахт на сховища біомаси (так не треба буде займати свіжі земельні масиви).
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.