Іван Примаченко створив освітню платформу на 1,5 млн слухачів. Як він перетворює соціальний проєкт на бізнес /Фото з особистого архіву
Категорія
Інновації
Дата

Іван Примаченко створив освітню платформу на 1,5 млн слухачів. Як він перетворює соціальний проєкт на бізнес

Іван Примаченко, засновник платформи Prometheus. Фото з особистого архіву

З 2014 року Іван Примаченко, 30, на донорські гроші займався безкоштовним онлайн-навчанням. Його платформа Prometheus зібрала вже 1,5 млн слухачів. Тепер там можна вчитися і за гроші. Виявилося, що освіта може бути доступною, проте не безкоштовною.

У 2014 році студент істфаку КНУ Іван Примаченко прийшов до знайомого підприємця з ідеєю освітньої онлайн-платформи. Він надивився онлайн-курсів Стенфордського університету і захотів повторити це в Україні. «Чудова задумка, – сказав йому співрозмовник, – тобі потрібно близько мільйона доларів». Мільйонів у студента не водилося. Стартувати вирішив на $2000, які накопичив за час навчання.

Від волонтерів до Сороса. Хто допомагав утілити мрію у життя

Перший онлайн-курс команда волонтерів під керівництвом Примаченка зробила у навчальній студії. Бізнес-консультант Андрій Длігач погодився допомогти і записав лекції з бренд-менеджменту. Не витратили ні копійки, а зібрали 10 000 слухачів.

Натхненний успіхом, Примаченко взявся розвивати ідею. «Матеріал на західних платформах не брав до уваги український контекст, ніша була вільною», – пояснює він. У жовтні 2014 року Іван з парою однодумців записали три онлайн-курси, які стали основою Prometheus. Мільйона для цього не знадобилося. Витратили ті самі $2000.

«Для створення контенту, просування і зйомок намагалися шукати волонтерів, і, що дивно, знаходили охочих», – згадує Примаченко. За перші два місяці курси подивилися 100 000 осіб. Але весь час залучати волонтерів неможливо, а брати гроші з користувачів Примаченко не збирався. Він переконаний, що освіта повинна бути безкоштовною і доступною для всіх.

Коли Prometheus стартував, глобальні платформи на зразок Coursera або EdX і самі тільки придивлялися до способів заробити. Переважно вони безкоштовно розповсюджували контент, який створювали університети. Українцям було ще складніше: треба було записувати лекції самостійно. І студентських заощаджень для цього виявилося замало.

У 2015 році у Prometheus зʼявився перший донор. Створення курсу про гендерну рівність профінансувало «Відродження», українська гілка Фонду Сороса. Всього за його підтримки платформа запустила понад 10 навчальних програм – про європейську зовнішню політику, дослідження корупції, урбаністику, візуалізацію даних і машинне навчання. «Вони були не тільки технічною платформою для поширення контенту, а ще й професійно підходили до створення контенту – працювали з нашими спікерами та методологами, глибоко включалися у тему», – каже заступниця виконавчого директора «Відродження» Інна Підлуська.

Наступними донорами стали USAID, Посольства США, Великої Британії та Чехії. Примаченко брав у них гроші на створення конкретного курсу, постійного фінансування платформа не отримувала. Ще допомагали користувачі. У 2015 році Prometheus отримав пів мільйона гривень за допомогою краудфандингу, другий збір запустили у 2020-му – і підняли ще мільйон.

Як мрійник стає підприємцем

Трансформація наздогнала Prometheus у 2019 році. Тоді платформа опитала користувачів, що їм цікаво. Список очолили IT, підприємництво, маркетинг і суміжні сфери. Донори ж хотіли фінансувати курси про громадянське суспільство і політику. Стало ясно, що розвиватися тільки за рахунок грантової підтримки неможливо.

Примаченко тим часом повернувся зі Стенфорда, де проходив річну навчальну програму Ukraine Emerging Leaders. Навчання у Штатах допомогло навести різкість. «Я зрозумів, що можна зберегти соціальну місію проєкту і до того запустити монетизацію», – каже Іван.

У травні 2020 року на сайті зʼявився розділ Prometheus+. Курси у ньому коштують від 1200 до 3500 грн. Починаються вони у певні дати – студенти можуть спілкуватися з викладачами у режимі реального часу і отримувати детальні відгуки.

Практично весь матеріал у платному розділі створений у партнерстві з бізнесом, але на різних умовах. В одному випадку Prometheus може грати роль маркетплейсу: взяти готовий курс і пропонувати своїй аудиторії за відсоток від продажів. В іншому – створити курс з нуля на замовлення для широкої аудиторії або ж закритий курс для співробітників конкретної компанії. «У нас 1,5 млн слухачів і величезна кількість даних про їхні вподобання. З огляду на цей ресурс, ми можемо зробити курс під будь-який запит», – каже Примаченко.

За перший рік на Prometheus зʼявилася дюжина платних курсів. Крім того, навчання для співробітників вже замовляли Microsoft, ПриватБанк і «Київстар». До кінця 2021 року кількість платного матеріалу планують збільшити втричі. Цьому сприяє органічне зростання – з початку пандемії Prometheus приріс на пів мільйона слухачів.

Освітня математика. Скільки коштує онлайн-курс

Аудиторія одного платного курсу – в середньому 1000 осіб. Буває і менше – на курсі з основ мови програмування Python, який веде Beetroot Academy, зараз вчаться близько 200 студентів. «Ми встановили ліміт щодо кількості слухачів у 250 осіб, – говорить СЕО Beetroot Academy Дмитро Олареско, – через інтерактивну частину кожному студенту потрібно приділити час і увагу».

За його словами, академія витратила на розробку курсу близько $6000, що цілком відповідає ринковим цінам. «Виробництво одного курсу в середньому обходиться від $2000 до $8000», – говорить співвласник і комерційний директор освітньої платформи Laba Ілля Рейніш.

Один потік курсу з Python заробив $20 000, але скільки з цих грошей залишив собі Prometheus, Примаченко не говорить. «Протягом наступного року ми стандартизуємо умови співпраці і зробимо їх публічними», – віднікується він.

Про гроші засновник розповідає неохоче, наголошуючи на тому, що у кожному окремому випадку дохід від курсу розподіляється відповідно до того, скільки платформа і партнер проінвестували у розробку. Єдине, що готовий розкрити Примаченко, – структура прибутку. За його словами, на платні курси вже припадає більше половини заробітку Prometheus.

Донорський ресурс залишається і нікуди не подінеться у майбутньому. Ці ресурси підуть, наприклад, на лекції для підвищення кваліфікації вчителів або переклади зарубіжного матеріалу. Комерційні амбіції Prometheus донорів не бентежать. «Це зайвий раз доводить, що продукт затребуваний. Для нас, як для донорів, це не проблема, а перевага», – пояснює Інна Підлуська.

Поки західні освітні платформи виходять на біржу, Примаченко як і раніше між двох вогнів – прибутком і суспільною користю. «Головна ідея не в тому, щоб заробити якомога більше, а в тому, щоб зробити навчальний досвід інтерактивним і якісним, – говорить він. – Парадокс у тому, що без фінансової стабільності це неможливо».

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Головний номер року вже в продажу

Головний номер року вже в продажу

Рейтинг 100 найбагатших українців