GEEK Ventures українця Вадима Роговського та білоруса Ігоря Маханька зібрав $23 млн і за день отримав місячну норму пітчів від стартапів. Менше 1% з них, за статистикою, мають шанси отримати гроші. Тим паче, коли венчурний ринок другий рік не може вийти з коми. Редакторка Forbes поспілкувалася із Роговським про те, скільки й у кого планує інвестувати GEEK Ventures і скільки хоче на цьому заробити
GEEK Ventures – один із пів десятка венчурних фондів із українським корінням, що запустилися під завісу врожайного для стартапів 2021 року. Засновники – айтівець та бізнес-ангел Ігор Маханьок, 39, й український стартапер Вадим Роговський, 34. Обох можна вважати імігрантами. Маханьок давно перебрався із рідної Білорусі в США, одесит Роговський працює над своїм проєктом 3DLook між Україною та Америкою.
Щоб інвестувати у таких само технопідприємців, які намагаються підкорити один із найбільших ринків світу, партнери планували зібрати $15 млн. Фінальна сума вийшла наполовину більшою – наприкінці серпня GEEK Ventures оголосив, що зібрав для свого першого фонду $23 млн.
Партнери вже інвестували у 35 стартапів, з них щонайменше девʼять – засновані українцями. План – за півтора року вкластися ще у три десятки компаній. Головний критерій – фокус на американському ринку. Хоча переїжджати у США не обов’язково, каже Роговський. Що ще має значення і як працює GEEK Ventures.
Інтерв’ю скорочене та відредаговане для зрозумілості
Ваш бізнес-партнер Ігор Маханьок написав у LinkedIn, що після новини про закриття фонду на $23 млн GEEK Ventures отримав близько 200 холодних пітчів від стартапів. Це аномалія чи звичний потік?
Це не фінальна цифра, він не порахував заявки, що прийшли мені. Якщо порахувати все, приватні повідомлення в соцмережах тощо, вийде близько 500. Ми ніколи не отримували стільки пітчів за такий короткий час.
Ця цифра поступово зростала, працювало «сарафанне радіо», дедалі більше людей про нас дізнавалося. Але раніше до 300–500 заявок ми могли отримувати за місяць, а зараз – за кілька днів.
Яка частина з них релевантна?
Поки складно сказати – команда якраз працює, щоб все це «просіяти». Тому моя порада фаундерам: присилати свій пітч фонду в день оголошення офіційного запуску – це не дуже влучна ідея (посміхається). Є ймовірність, що ми можемо якісь заявки пропустити.
Можу сказати, що там дуже мало якоїсь маячні. Але частина не підходить під наші критерії: фокус на американському ринку, фокус на технології, фаундери-імігранти тощо. Ми інвестуємо у 0,5–1% стартапів, що до нас приходять. Це норма для індустрії. Фонди, що вкладають у 10–15 компаній на рік, мають «просіяти» кілька тисяч стартапів.
Розкажіть докладніше про Fund I. Ви запустилися наприкінці 2021-го – у гарячий час для венчурного ринку із початковою метою зібрати $15 млн. У червні 2023-го, коли венчурне фінансування, м’яко кажучи, не в кращій формі, ви закрили фонд на $23 млн. Як так вийшло?
Ще восени 2021 року я спілкувався з кількома групами людей, які планували запускати венчурні фонди. І з України, і з-за кордону.
Підхід Ігоря мені сподобався найбільше. Наш фонд – він як стартап. Нуль бюрократії, ми дуже швидко приймаємо рішення, швидко все аналізуємо. Ми хочемо побудувати дружній до фаундерів фонд. Особисто для мене це дуже важливо.
Але цікаво, що жодна з груп, з якими я тоді спілкувався, на сьогодні фонди не зібрала. А ми перевищили ціль по фандрейзингу на понад 50%.
Тут величезна роль досвіду Ігоря – він зробив понад 100 особистих інвестицій. І також важливий мій досвід підприємця. Це відрізняло нас від інших фондів. Адже у 90% випадків партнери фондів – це люди з консалтингу, «великої четвірки», інвестиційного банкінгу, які не були підприємцями і навіть не працювали у технологічних компаніях.
Тобто ваші LP повірили у засновників GEEK Ventures десь так само, як фонди роблять ставку на фаундерів стартапів?
Так. Твій перший фонд – це як перший стартап для фаундерів. Потрібно показати, що ми вже вміємо, що ми робили раніше. І LP дивляться, яка вірогідність, що цей фонд-стартап вийде на очікувані показники.
Є «золотий стандарт» ліги крутих фондів. Ти потрапляєш у неї, коли повертаєш інвесторам у п’ять разів більше коштів, ніж зібрав. Понад 80% фондів до цього не добігають. Вони повертають удвічі-втричі більше, і LP, в принципі, теж щасливі.
Але в п’ять разів – це дуже круто, і це наша ціль.
Керуючий партнер і співзасновник GEEK Ventures Ігор Маханьок Фото з особистого архіву
Серед ваших LP – засновник і CEO Applovin Адам Форугі, засновники PandaDoc, Decile Capital Premier Fund I. Скільки їх всього і хто це?
У нас понад 60 LP. У нас є до п’яти інституційних інвесторів, решта – приватні особи. Частина з них – люди, які по 15–20 років працюють на керівних посадах у великих технологічних корпораціях Microsoft, Google, Facebook тощо. Ми знайомі через спільний нетворк, вони вже мають ліквідність, яку хочуть інвестувати.
Друга група LP – технологічні підприємці, що вже зробили екзит і теж мають гроші, які вони хочуть покласти у фонд. Дуже багато початківців, які ще жодного разу не були LP, їм треба було пояснити, як це працює, чому це круто. Тобто треба було спочатку продати ідею, а потім – GEEK Ventures.
Який мінімальний вхідний квиток для LP?
Від $200 000.
Фонд ще на дуже ранній стадії, але запитаю про всяк випадок: чи мали ви екзити? І якщо ні, коли розраховуєте отримати перші?
Дуже гарне запитання. Фактично ми вже мали один, але ще треба подивитися, яка буде дохідність. Це стартап Bowlton Kitchens, вони зробили автономні роботизовані мобільні кухні, які можна встановлювати на івентах, парковках, де завгодно.
Ми в цьому проєкті сиділи менше року. Але їх купив «стратег», набагато більший стартап, що теж робить автоматизовані кухні. А ми отримали акції вже у цьому стартапі. Тобто вартість цієї інвестиції на папері виросла, але ліквідність ми отримаємо через деякий час.
Дуже малоймовірно, що цього року будуть інші екзити. Але наступний рік може бути дуже цікавим. Кілька наших портфельних компаній планують підіймати раунд серії A, багато компаній планують закрити інституціональний Seed-раунд на $2–5 млн.
І можуть бути екзити. Хоча їх складно планувати: стартапи на ранніх стадіях їх не шукають. Але часто до них приходять стратеги, і вони можуть вирішити, що це має більше сенсу, ніж закриття більш-менш великого раунду.
Який у вас середній чек? На сайті вказано, що перший – $50 000–200 000, або до $3 млн у найперспективніші стартапи. В інтерв’ю TechCrunch Ігор казав про $0,5–1 млн.
Найчастіше ми інвестуємо $100 000–150 000. Але коли це дуже рання стадія з низькою оцінкою, ми можемо зайти з невеликого чека на $50 000, щоб почати будувати відносини з фаундерами. А потім докласти ще через три-шість місяців.
Також ми можемо робити follow-on інвестиції до $1 млн. $3 млн – теоретично теж так, але $1 млн – це найреальніша історія. Є кілька стартапів, де ми вже щільно сидимо на понад $500 000. До мільйона ще не дійшли в жодному.
Ви інвестуєте лише у компанії, інкорпоровані в Делавері як C-Corps. У чому бізнес-логіка?
Ми – зареєстрований у Делавері американський фонд і маємо виконувати вимоги уряду США та Комісії з цінних паперів. Також є домовленості з нашими LP, що ми не лише про гроші, ми – про смарт-інвестиції. Це модне слівце, але в нашому випадку це правда. Але ми можемо дати цю смарт-складову, тільки коли стартап фокусується на американському ринку.
Це головна причина. Ми допомагаємо стартапу підняти наступні раунди від інвесторів із нашого оточення. А вони інвестують лише у делаверські C-Corps, не в естонські, не в кіпрські.
Ваш план на перший фонд – вкластися у 60 стартапів. 35 вже є. За скільки часу збираєтеся проінвестувати решту?
За 18 місяців, ми йдемо не дуже швидко – одна-дві компанії на місяць.
Співзасновник і венчурний партнер GEEK Ventures Вадим Роговський. Фото надано пресслужбою Фото надано пресслужбою
GEEK Ventures – industry agnostic, розглядає досить широке коло проєктів з різних індустрій. Як ви ставитеся до хайпових інвестицій у ШІ? Принаймні один проєкт із цієї ніші – Spice AI – у вашому портфелі вже точно є.
Не лише Spice AI, є ще GoCharlie. Останній із дуже хайпової ніші генеративного ШІ, вони у якомусь сенсі конкурують із OpenAI. Ми довго розмірковували, але вирішили зробити ставку на засновників і на те, що вони зможуть правильно позиціонувати себе на цьому ринку.
Ми не ведемося на хайп. Ми слідкуємо, цікавимося. Але хайп – це не основна причина інвестувати.
Іммігрантські бізнеси у кризові часи – більш вразливі чи, навпаки, стійкіші?
Іммігранти дуже стійкі. Щоб просто почати щось робити на американському ринку, треба пройти великий шлях. Адже ти не народився у Маунтін-В’ю, не закінчив Стенфорд, не отримав це як щось належне.
Перемагає фаундер, який найкраще адаптується. Не найсміливіший. Не найдосвідченіший. І тут іммігранти мають велику перевагу.
Власне, ваш проєкт 3DLook теж можна вважати іммігрантським стартапом. Як у нього справи? Чи не загрожує бізнесу прискорений розвиток генеративного ШІ?
Ми робили свій фундаментальний ШІ із самого початку, коли ШІ ще не був настільки сексі, як зараз. Тому наша технологія жодним чином не дизраптиться тим, що відбувається у ніші генеративного штучного інтелекту.
Ми не робили власну велику мовну модель (LLM). Але в нашому домені вимірювання параметрів людського тіла – ми як OpenAI. У менших масштабах, звісно, але на нашій моделі можна будувати інші технології тощо.
З технологією в нас все добре. В наші часи складно прогнозувати, я не знаю, що буде за три-п’ять років, але на сьогодні ми загроз не бачимо.
Наш план – вийти на самоокупність і стати прибутковими. Зараз ринок фінансування на пізніх стадіях дуже повільний, всі хвилюються за рецесію. Тому ми вирішили, що нам цікавіше бути прибутковими і піднімати наступний раунд, тільки якщо ми знайдемо можливість зростати в 5–10 разів швидше.
Яка зараз оцінка 3DLook?
Не знаю, адже ми зараз не шукаємо інвестицій. Можу сказати, що піднімати наступний раунд нам буде цікаво за оцінкою не менше $100 млн. Тоді це матиме сенс. Якщо ми не вийдемо на цю оцінку, будемо зростати самотужки.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
