Рік і Том Сміти представили світу Taser у 1990-х. Тепер брати змагаються за ринок нелетальної зброї, вартістю $7 млрд, під час прискіпливого відстежування жорстокості поліції
У грудні поліція у Фрутленді, Меріленд, прибула на виклик, аби вгамувати неврівноваженого чоловіка. Їм і раніше доводилося мати із ним справу: судоми викликали у мужчини напади агресії, від чого страждала уся його родина. Але замість того, щоб взятися за тейзер (електрошокер) або застосувати фізичну силу, вони скористалися пристроєм під назвою Bola Wrap.
Коли офіцер вистрілив, кевларова мотузка відлетіла від його руки, як павутина із запʼястя Спайдермена, і закрутилась навколо рук мішені. Мати чоловіка здивувалася: «Це щось не схоже на електрошокер». Офіцер пояснив: «Це саме для таких випадків, коли правопорушник не хоче нікому нашкодити».
Це дітище Wrap Technologies, гендиректором якого є Том Сміт, одного із двох братів, які стоять за електрошокерами від Taser (їх часто йменують за назвою компанії-виробника), котрі вважаються нелетальною зброєю. І хоч він пішов із компанії у 2013-му після 20 років роботи, нині 53-річний Том говорить, що Bola Wrap є не конкурентом більш популярного продукту його колишньої компанії, а радше додатковим засобом, який допоможе знерухомити нападника за певних обставин.
«Це досить унікальна ситуація, – зазначає Том, який став президентом Wrap у 2019-му, а гендиректором у березні. – Два брати, гендиректори публічних компаній, які продають пристрої для такої дійсно неоднозначної сфери в надії вирішити справді складні проблеми».
Рік Сміт, 50-річний гендиректор Axon, що є материнською компанією Taser і має $10 млрд ринкової капіталізації, говорить, що продукт його брата — точно їхній конкурент. «Тепер, коли мій брат працює там, ми домовилися не говорити про роботу», – розповідає Рік.
Обидва брати працюють на ринку, який, схоже, приречений рости на тлі безупинного пильнування за використанням поліцією летальної зброї та безпорядків у Міннесоті й інших штатах. Згідно зі звітом Global Market Outlook у листопаді 2020 року, який цитує Wrap, світова індустрія нелетальної зброї – категорія, яка включає ручну зброю на кшталт тейзерів і Bola Wrap, а також різноманітні засоби, від кийків до сльозогінного газу, – заробила $6,8 млрд у 2019-му, а до 2025 очікується, що продажі зростуть до $8,1 млрд. Для порівняння: за найоптимістичнішими оцінками індустрії летальної зброї, не враховуючи військового оснащення, їхні продажі коливаються у діапазоні $6–8 млрд.
Taser, який повідомив про $360 млн виторгу у 2020-му, все ще головний гравець у ніші альтернатив пістолету; його менші конкуренти, такі як Phazzer, Digital Ally та Wattozz, завдають небагато клопоту. «На ринку справді немає нічого іншого», – зазначає Кім Отул, яка очолює Коледж департаменту поліції Торонто. Його материнська компанія Axon звітувала про продажі на $650 млн і чисті доходи менше $1 млн минулого року, але цього року все має бути краще: чистий прибуток у четвертому кварталі досяг $25 млн і, згідно з прогнозами на 2021-й, цього року очікується $780 млн виторгу і $140 млн чистих доходів.
Завдяки перевазі на ринку й іншим успішним проєктам Axon, таким як нагрудні камери поліцейських і збереження доказів, Рік – багата людина і, певно, він стане ще багатшим. Forbes оцінює його статки у понад $160 млн, і вони можуть сягнути майже $1 млрд у формі вестингових опціонів, якщо його компанія досягне певних цілей, серед яких $13,5 млрд ринкової капіталізації – підвищення з нинішніх майже $10 млрд, і 12 із 16 ключових показників виторгу і прибутків.
Пристрій Bola Wrap одного дня може стати доступним загалу, говорить Том Сміт, та поки що ним користується лише поліція. Він розповідає, що нині копи тренуються стріляти з нього в ноги або середину тулуба, хоча він не повинен завдавати летальної шкоди, якщо вистрілити з нього навіть у голову. Фото Marvin Joseph/The Washington Post/Getty Images
Wrap ще дуже далеко до таких цифр. У Wrap звітували про $4 млн виторгу і $12,5 млн збитків за минулий рік. Том, у якого було понад 220 000 акцій Taser у листопаді 2011 року, продав їх усі, коли пішов із компанії у 2013-му. (Тоді акції Taser продавали по $10; нині вони коштують понад $150 за одиницю). У Wrap у нього не акції, а опціони, які коштують трохи менше $200 млн.
Брати росли під впливом підприємницьких амбіцій їхнього батька. «Між нами в дитинстві була значне суперництво. Сьогодні мало що змінилось», – розповідає Рік. І хоча вони знову стали ближчими після втрати батька у квітні, що сталося лише кількома місяцями пізніше смерті матері, їхні характери завжди були причиною конфліктів. Рік більше відкритий, а Том стриманіший. «Ми ніколи насправді не жили у злагоді, – зізнався Том виданню New Yorker у 2018-му. – Він їде у Вегас, а я у Монтану. Ми повністю протилежні одне одному».
Коли Рік вчився у Гарварді, двох його друзів зі старшої школи застрелили. Саме тоді, говорить він, задумався про альтернативи жаху, який несе з собою летальна зброя. Після недовгого навчання у Бельгії, де студенти були стурбовані засиллям зброї на вулицях США, він став досліджувати нелетальні засоби, які могли б стати заміною летальним.
Наприкінці навчання у бізнес-школі Університету Чикаго Рік написав стартовий план для бізнесу у сфері нелетальної зброї як завдання із навчальної дисципліни «Підприємництво» . Під час дослідження він знайшов Джека Ковера, винахідника, який створив оригінальну технологію тейзера, працюючи разом із Ріком у гаражі в Скоттсдейлі. Назва Taser – це акронім, який Ковер створив із назви улюбленої книжки «Tom Swift and his Electric Rifle» («Том Свіфт і його електрична гвинтівка»), де описувалася вигадана гвинтівка, схожа на тейзер.
Пристрій Bola Wrap одного дня може стати доступним загалу, говорить Том Сміт, та поки що ним користується лише поліція. Фото Marvin Joseph/The Washington Post/Getty Images
Том приєднався до проєкту, хоча попервах лише допомагав налагодити основні операції вечорами й у вихідні: банківські рахунки, зарплати й офіси. Вони звернулися за допомогою до батька, який був гендиректором компанії програмного забезпечення, і той вніс $100 000 як бізнес-ангел, ставши головою ради директорів. Пізніше Том став президентом і директором Taser, хоча володів він уполовину меншою часткою компанії, ніж його брат і батько, коли компанія стала публічною у 2001-му.
Поки Рік керував компанією вдома – розвивав маркетингову кампанію, вдосконалював ефективність тейзера і заручався підтримкою тисяч поліцейських відділків, Том говорить, що він поширював їхній бренд у світі. «Я привів тейзер у 120 країн світу», – розповідає він.
Том говорить, що пішов, бо сподівався знайти нову справу в житті. «Мені подобається початкова стадія заснування компанії», – зізнається він. Будучи пілотом, як і батько, у 2012-му Том став співзасновником і гендиректором Set Jet, платформи для приватних літаків. Пізніше став співзасновником ATS Armor, постачальника амуніції для органів правопорядку, але у 2019 році компанія оголосила про банкрутство.
Том пригадує, що коли він брав участь у демонстраційних презентаціях тейзера, то чув одне і те ж побажання від копів – потрібен нелетальний пристрій, який не завдає такого болю, як тейзер. Bola Wrap у дії він уперше побачив на початку 2019-го і подумав, що це задовольнить їхню потребу.
Taser 7 – найпопулярніший серед нині доступних тейзерів; минулого року Axon отримав замовлення цієї моделі на $20 млн від клієнта, імʼя якого не називають. Це було найбільше замовлення в історії компанії. Фото INA FASSBENDER/GETTY IMAGES
Винахідник Bola Wrap Елдвуд Норріс, який нині обіймає посаду технічного директора компанії, уже був відомий як творець акустичного пристрою великого радіусу дії, що його іноді називають звуковою зброєю через пронизливий звук, який змушує людей завмирати на місці.
Принцип дії тейзера давно відомий: це пістолет-шокер, який стріляє електрифікованими вусиками, що причіпляються до людини і спричиняють мʼязові спазми, знерухомлюючи її. Колись його назвали «нелетальним засобом», але тейзер краще вважати «менше летальним» засобом — через сотні випадків, коли ті, у кого вистрілили з нього, згодом помирали – часто через зупинку серця, говорять зібрані Reuters дані.
Том продає Bola Wrap як альтернативу тейзеру, що завдає порівняно менше болю. Це пристрій обмотує мішень кевларовою мотузкою і стає «віддаленими наручниками». Без куль і електричного струму вірогідність вбити пристроєм Bola Wrap значно менша, ніж при застосуванні пістолета або тейзера, але ефективність точно така.
Для Bola Wrap не потрібна абсолютна точність, адже офіцеру треба просто знаходитися досить близько, щоб мотузка завдовжки 2,5 м могла захопити мішень. Найбільша проблема, визнає він, полягає в гачках, подібних до рибацьких, що зʼєднують разом кінці мотузки. «Ми найбільше непокоїмось про те, щоб вони не влучили нікому в око. Тому під час навчання ми настійливо застерігаємо користувачів від пострілів в обличчя».
Taser 7 – найпопулярніший серед нині доступних тейзерів. Фото JOEL SAGET/GETTY IMAGES
Том розповів, що 430 відділків поліції США використовує сьогодні Wrap, а продають вони його у 38 країн. Департамент поліції Лос-Анджелесу експериментує із цим продуктом, як і інші клієнти, серед яких департаменти поліції Портленду і Баффало. Це крапля в морі у порівнянні з тейзерами, які, за даними Axon, використовує 90% із 18 000 відділків поліції США.
Дехто в органах правопорядку має сумніви щодо Bola Wrap. Група Департаменту поліції Торонто поїхала в Аризону на випробування пристрою. «У випадках, коли люди біжать, йдуть або хаотично рухаються, важко завʼязати їм ноги з першого разу, – пояснює суперінтендантка Кім Отул. – Думаю, їм ще є над чим працювати».
Амбіції ж Тома для Wrap буквально сягають небес: він розповів, що Wrap веде перемовини із виробниками дронів про те, щоб додати свою нелетальну зброю до їхніх безпілотних літальних систем, щоб ласо могло захопити підозрюваного з повітря. «Скажімо, є підозрюваний, який забарикадувався… Можна скутати його до того, як увійдуть офіцери. Це зменшує ризик», – пояснює Том.
А на землі Рік продовжує вдосконалювати дизайн тейзера в надії на те, що він буде настільки ефективним, що поліції не знадобиться використовувати пістолети. Він також прагне продавати більше тейзерів арміям у всьому світі. «Думаю, що нерозумно відправляти військових у закордонні місії лише із летальною зброєю. Це рецепт катастрофи», – вважає він.
Вистачає і скептиків, які вважають, що у жодного із братів немає прийнятного розвʼязання проблеми удосконалення безпеки поліцейських і громадян. Виконавчий директор Kroll Деніел Лінскі, колишній головний суперінтендант Департаменту поліції Бостона, вважає, що поліції потрібно наполегливіше освоювати базові техніки: як використовувати слова для деескалації конфлікту, а коли це не спрацьовує — як застосовувати фізичну силу.
Багато поліцейських, говорить він, не хочуть бити підозрюваних, бо не бажають ставати «зіркою» YouTube. «Як на мене, іноді старий-добрий рукопашний бій – це найкращий вихід для всіх сторін конфлікту», – запевняє Лінскі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
