Через масовані російські удари по критичній інфраструктурі Україна живе від блекауту до блекауту. Це чергове випробування для головного експортера послуг країни – ІТ-бізнесу. Як справляються з відключеннями компанії з тисячами розробників, котрі мають завжди бути на звʼязку?
«Їдеш трасою – зв’язку немає, радіо не ловить, електроенергії немає, а в офісі – шлагбаум підіймається, світло є, кава вариться, інтернет літає», – згадує 10 жовтня у Львові Соломія Гнатів, старша віцепрезидентка з фінансів і координаторка кризової команди SoftServe.
Того понеділка Росія запустила по території України 84 крилаті ракети та 24 безпілотники-камікадзе. 70% знищили сили ППО. Решта – пошкодили енергетичні об’єкти і занурили у темряву майже всі обласні центри. На Львівщині подачу світла відновили лише опівночі й ненадовго – до наступного ракетного удару.
Із початку жовтня «Укренерго» запроваджує відключення електрики по всій країні – від кількох годин до пів доби й більше, щоб стабілізувати енергосистему. Графіки, які оновлюються щодня, допомагають мало. Як у хаосі блекаутів робити IT-продукти для клієнтів по всьому світу?
Як змінилися офіси IT-компаній через енергетичний тероризм
«Маємо «план С» на «план В», – каже Анна Щербакова, віцепрезидентка та операційна директорка GlobalLogic. Один з найбільших в Україні IT-роботодавців готував BCP – сценарії для забезпечення безперервності процесів – із самого початку російсько-української війни у 2014-му. У лютому 2022-го вони стали у пригоді, коли довелося евакуювати понад 1000 співробітників із Харкова.
Паралельно GlobalLogic готував наступну версію BCP – на випадок блекаутів, відключення води та опалення, каже Щербакова. Стратегія схожа у багатьох великих гравців – перетворити офіси на максимально автономні хаби.
SoftServe запасся дизель-генераторами ще вісім років тому. Спершу орендували, згодом викупили по $50 000–80 000 за кожен. Баків на 250–900 л пального вистачає на 8–12 годин залежно від навантаження, каже віцепрезидент з адміністративних питань SoftServe Юрій Стогній.
Щоб тримати всі генератори заправленими, компанія домовилася про співпрацю із «Галнафтогазом» – власником мережі заправних станцій ОККО. Додаткова страховка – джерела безперебійного живлення для офісної техніки.
Потреба №2 – стабільний інтернет. SoftServe і GlobalLogic мають резервні лінії від кількох не пов’язаних між собою постачальників. За стандартом в офісі має бути кілька провайдерів, каже Стогній. 10 жовтня це допомогло восьми львівським розробницьким локаціям SoftServe працювати, доки у місті «лежав» зв’язок.
Ще один канал доступу до мережі – супутниковий інтернет Starlink від SpaceX Ілона Маска. Частину закуплених терміналів SoftServe передав військовим. Ще чотири десятки тарілок по $500–800 кожна залишили собі – по одній на офіс. Та оптичним провайдерам довіри більше. Starlink тестують, але інколи він може не працювати із суто технічних причин, обережно каже Щербакова із GlobalLogic.
BCP схожий у всіх – нічого магічного, каже керівна директорка Avenga Ukraine Марта Романяк. В Україні у IT-компанії вісім офісів та 1300 спеціалістів – майже половина глобального штату. У кожному крім генераторів та інтернету є запаси їжі, питної та технічної води. «У деяких офісах ми також розглядаємо можливість встановлення біотуалетів, – каже Романяк. – Може, це звучить не дуже романтично, але така реальність».
Із двох українських IT-хабів – Львова й Києва – столиця постраждала чи не найбільше. За останній місяць у Києві та області, за відкритими даними «Укренерго», відбулося щонайменше 12 аварійних відключень живлення через російські обстріли.
Харків – теж у топі постраждалих регіонів, але звання IT-центру він втратив ще з початком війни. Айтішники масово евакуювалися до спокійніших регіонів, більшість офісів зачинено. Харківська локація GlobalLogic працює у черговому режимі – співробітники, що залишились у місті, можуть зарядити там техніку під час масштабних блекаутів.
Регіони, що найбільше постраждали від аварійних відключень.
Як відключення електрики впливають на IT-бізнес
Евакуаційні BCP спрацювали непогано. За вісім місяців великої війни експорт IT-послуг в Україні зріс на 23% – до $4,6 млрд. ІТ робить найбільший внесок і займає 43% від загального експорту послуг. Доходи GlobalLogic у третьому кварталі 2022-го зросли на 150% рік до року, свідчить звітність материнської компанії Hitachi. Понад чверть з 28 000 співробітників глобальної компанії залишається в Україні. Як відбувається випробування блекаутами?
Попри перебої зі світлом, ефективність роботи – 95% від довоєнних показників, каже Щербакова. «Єдиний серйозний провал був 10 жовтня, коли масовано обстрілювали Київ, цей показник впав приблизно до 83%», – додає вона. Відвідуваність офісів відтоді підскочила вдвічі.
Блекаути породили «антипандемічний» тренд. «Скільки ми говорили про роботу з дому, а тепер знову говоримо про роботу з офісу», – каже Романяк. Бізнес Avenga йде як і у мирний час – наразі відкрито пів сотні вакансій, 70% в Україні. Але бюджети довелося перекроїти. Замість конференцій та корпоративів гроші йдуть на благодійність і забезпечення безперервності процесів.
Компанії підстраховуються й закордонними командами. «Є випадки, коли клієнтам не принципово зміщення робочого часу, а десь потрібно забекапити ресурсами за кордоном», – говорить Гнатів. В офісах SoftServe у Польщі, Болгарії, Румунії, Латинській Америці працює близько 4000 із 13 000 спеціалістів.
На закордонні команди SoftServe перекинув замовлення від публічних компаній – їхні стандарти не дозволяють працювати з країнами, де точиться війна. Ні ракетні обстріли, ні регулярні блекаути не розлякали клієнтів – SoftServe підписував нові контракти вже з березня.
«Навіть зараз у нас є клієнти, які заходять в Україну», – підтверджує Щербакова. Винахід воєнного часу для GlobalLogic – адаптивні графіки роботи команд. Інженери самоорганізовуються і можуть підстрахувати колег у разі необхідності. Для тих, хто живе й працює далеко від офісів, компанія закуповує портативні зарядні станції на кшталт Bluetti чи EcoFlow.
«Ми, як і всі, розраховуємо на лагідну зиму, але готуємося до найгіршого», – каже Гнатів. Що це означає? У BCP Avenga – варіант відкрити додатковий офіс подалі від великих міст та стратегічних об’єктів. Або ж знову зайнятися релокацією у західні регіони, де більшість української команди працювала до кінця весни. «Там трошки спокійніше, трошки тепліше, там ми зможемо їм більше фізично допомогти», – каже Романяк.
Дисклеймер: уточнено штат Avenga в Україні, в першій версії тексту помилково вказано, що у компанії наразі 1200 спеціалістів.
- Категорія
- Рейтинги
- Дата
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
